Главная | Обратная связь

Збори як форма прийняття колективного рішення

Досить поширеною формою колективного обговорення колективних проблем є збори,що проводяться з метою спільного осмислення певного питання,яке хвилює громадськість.На обговорення збираються люди,яких об’єднує якийсь інтерес(збори акціонерів,партійні збори,та ін..)///Збори готуються заздалегідь,і чим раніше тим більший буде ефект від їх проведення.Як і інші форми сп-ня,збори скл.з кількох етапів,жоден з яких не можна ігнорувати:підготовка зборів,висвітлення проблеми та її обґрунтування;обговорення проблеми;прийняття рішення.Звичайно підготовкою до зборів займається група ,члени якої найб.зацікавлені в результаті.///На першому етапі треба чітко визначити проблему для розгляду та коло учасників обговорення.Проблему необхідно глибоко проаналізувати і на цій оспові підготувати відповідний матеріал для викладення на зборах.///Насамперед треба чітко визначити для себе основну ідею виступу,підкріпити її чіткими й перевіреними аргументами.Ніколи не буде добрим промовцем той,хто виходить на трибуну,не підготувавши основу для свого виступу.///Памятаючи про регламент,доцільно розподілити час для виступу з доповіддю.Учені рекомендують прал. 10-12% загального часу присвячувати вступу,4-5%-висновкам,а решту-основній частині.///Після основного виступу починається її обговоренняиступ можна поділити на кілька пунктів .Кожну думку,інформацію,яку взято для виступу,треба оцінювати в кількох напрямках:чи відповідає вона поставленій меті?чи логічна й переконлива?чи цікава?чи відповідає матеріал формі прмрви й обставинам,у яких вона має проголошуватися?чи буде зрозумілою присутнім?чи відповідатиме загальноприйнятим етичним нормам?Саме в таких виступах виявляються етика та к-ра сп-ня.///Можна навести декілька порад шодо підготування виступу:*Не вживайте надто довгі речення,бо їх важко зрозуміти;*Персоніфікуйте речення,але не зловживайте 3-ю особою одн. І мн..*Не переобтяжуйте сво. Мову словами іншомовного походження,проф..термінами,абстрактними поняттями ,бо їх не всі зможуть зрозуміти;*Намагайтеся включити до виступу приклади,порівняння й висновки,а часом і дотепний вислів,але ставтеся до їх добору серйозно;*Не зловживайте зайвими подробицями,в яких губиться головна думка;*Надмірна лаконічність також може зашкодити слухачам зрозуміти інформацію та основну ідею;*Завжди слі пам’ятати про етику свого виступу.Неповага до слухачів обернеться,зрештою проти того,хто виступає.///об досягти успіху,промовцеві важливо знати,як ставляться слухачі до нього особисто і до обраної ним теми.Якщо помовець знає,що більшість слухачів ставляться до нього неприязно,аін повинен насамперед подбати про зміну їхньої установки.Якщо ставлення нейтральне,то протягом перших хвилин теба зробити слухачів більш доброзичливими.///Як правило,обговорення припиняється тоі,коли на запитання Чи є ще пропозиції з обговорюваної проблеми?відповіді немає.Тоді внесені пропозиції систематизуються,зазвичай це робить президія чи спец.група.///Доцільно через деякий часс повідомити учасників зборів про р-ти виконання прийнятого рішення і внесених критичних зауважень та пропозицій.

21.Особливості наради як різновиду проф. сп-ня.

Наради –один з найефективніших способів обговорення важливих питань іприйняття рішень в усіх сферах виробничого,громадського й політ. Життя.Вони дають змогу спільно аналізувати важливі питання й висловлювати свої думки та пропозиції,приймати найоптимальніші рішення.Проблема,яка виноситься для обговорення на нараду,може мати будь-який х-р:виробничий,дисциплінарний,організаційний тощо.///Оптимальна кільк. учасників наради як однієї з колективних форм обговорення-10-12 осіб.Якщо кільк. Учасників перевищує 16-18 осіб,то,як правило ,не всі можуть брати участь у обговоренні.Якщо учасників понад 20,то доцільніше поділити їх на 2 групи,вислухати думки всіх,а потім порівняти висновки обох груп.///Класифікація ділових нарад:*За метою і завданням(навчальна,проблемна,диспетчерська,інструктивна);*За способом проведення(диктаторська,автократична,дискусійна,довільна);*За ступенем підготовленості(запланована,позапланова).///Нараду в будь-якій організації,як правило,проводить її керівник.Тому її р-ти залежать передусім від нього,від того,як він уміє працювати з людьми.///На практиці склалися певні етичні підходи до забезпечення ефективності наради як форми колективного обговорення проблем,наприклад:обговорення має бути вільним,щоб думки проголошувались невимушене,без тиску з боку керівника;Усі висловлені на нараді думки мають бути враховані й ретельно проаналізовані,тощо. ///Наприкінці наради головуючий має підбити підсумки,акцентувати увагу на раціональних позиціях,що прозвучали під час обговорення проблеми.

22.Синоніми та пароніми у професійному мовленні.

Пароніми(від грец.para-біля,коло та опума-імя)-це слова,значеням і вимовою але різні за значенням і написанням:кампанія-компанія;мимохідь-мимохіть.///Пароніми можуть мати спільні корені,але відрізнятися різними префіксами або наявністю/відсутністю префіксів.Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення,наприклад:заснований-оснований.///Паронімічна пара(або й більша кільк.слів) може відрізнятися суфіксами,наприклад:експонат-експонент.Серед слів-паронімів,що відрізняються суфіксами,ї дуже багато прикм.Вони служать важливим засобом уточненнінформації,наприклад виборчий(орган,дільниця,комісія,бюлетень,голос,кампанія)///У мовній практиці відб. змішуання патронімічних пар,слова в яких відрізняються наявністю/відсутністю постфікса –ся,наприклад:вибачатися(просити вибачення,усвідомлюючи свою провину).У паронімічні ряди можуть поєднуватися споріднені слова і випадково співзвучні.У багатьох випадках вони відрізняються голосними чи приголосними звуками,звукосполученнями,наявністю/відсутністю закінчення,наприклад:талан(доля щастя,удача) й пароніми,в яких процес розмежування з значенням не завершився,вони можуть навіть взаємно замінюватись,наприклад:міфічний-міфологічний та ін.///Синоніми(від грец.synonimos-однойменний)-це слова,що звучать по-різному,але близькі за значенням.Наприклад:проживати-мешкати,властивий –притаманний.///Вони відрізняються відтінками значення,стилістичним забарвленням,можливістю поєднання з ін.. словами або можуть бути тотожним за значення.У зв’язку з цим синоніми можна поділити на такі групи:*Лексичні-що відрізняються смисловими відтінками,*Стилістичні-що відрізняються емоційно-експресивним забарвленням;*Абсолютні,які не мають відмінностей у значенні.///Абсолютних синонімів(або лексичних дублетів)у мові небагато і належать вони здебільшого до стилістично нейтральної лексики.Серед таких сліа-дублетів ї чимало укр.. відповідників до запозичених слів,часто термінологічних понять,априклад:симптом-ознака,баланс-рівновага та ін..///Однією з важливих ф-й синонімів у мовленні є урізноманітнення викладу,уникнення монотонності,повторів.Синоніми об’єднуються в синонімічний ряд,у якому виділяється стрижневе,опорне слово,що виражаї найзагальніше значення та є стилістично нейтральним.///Багатознчне слово,залежно від його конкретних значень може бути домінантою різних синонімічних рядів.До складу синонімічних рядів можуть входити й фразеологізми:рано-на світанні,ні світ ні зоря,Ще треті півніі не співали,ще й на зорю не займалося.///Отже багато слів з одного синонімічного ряду мають певні значеннєві відтінки,кі необхідно врахувати,щоб висловитися точо або зберегти нейтральний тон,зваживши на стилістичний відтінок.