Главная | Обратная связь

Проблеми евтрофікації.

При евтрофікації водойм на початкових етапах підвищується до певного рівня первинна продукція, а саме, створюється більш багата кормова база для розвитку риб. Це сприяє збільшенню її чисельності, однак пізніше внаслідок різкого збільшення фітопланктону погіршується якість води, виникає "цвітіння", зменшується її прозорість, вміст у ній кисню, тому високий ступінь евтрофікації водойми викликає замори риб, пригнічує розвиток інших гідробіонтів і супроводжується зменшенням різноманітності видів, що призводить до втрати генофонду, зменшення здатності екосистеми до гомеостазу і саморегуляції.

Негативні слідства евтрофікації вод посилюються при їх тепловому забрудненні. Останнє сприяє прискореному збіднення води киснем як в результаті його меншою розчинності у міру підвищення температури, так і внаслідок інтенсифікації біохімічних процесів.

Евтрофікація викликається як природними, так і антропогенними факторами. Відмінності в їх дії пов'язані не тільки з інтенсивністю, але і з механізмом окремих процесів.

Природна евтрофікація протікає, як правило, повільно і залежить від хімізму і мінералогічного складу порід і фунтів, оточуючих водойми. Водойми з великими запасами води і розташовані серед кристалічних порід мало схильні евтрофікації. Вони протягом тисячоліть можуть залишатися в оліготрофному (бідному поживними речовинами) стані, а отже, з чистою водою.

Приклад таких водойм - озеро Байкал. Повільна евтрофікація характерна також для озер льодовикового походження. Це основні резервуари озерної чистої води. Такі водойми разом з тим в силу малої насиченості життям і низьких температур мають слабку здатність до самоочищення. Тому вони вельми чутливо реагують на забруднення.

Невеликі водоймища швидко переходять зі стану молодості (олігогрофні) до зрілості (мезатрофні) і старості (евтрофні) при подальшому перетворенні на болота, а потім і в сушу з торф'янистими субстратами.

Антропогенної евтрофікації в даний час схильні практично всі внутрішні водойми і деякі моря.

Основними факторами її є мінеральні добрива, а в ряді випадків миючі засоби, компоненти яких - поверхнево-активні речовини (ПАР) виготовляються на фосфорній основі.

Джерелами евтрофікації вод є також побутові та промислові стоки, тваринницькі комплекси, підігріті води, рекреаційні впливу, перетворення поточних вод в стоячі та інші результати людської діяльності.

У евтрофікованих водах створюються сприятливі умови для поглинання рослинами біогенних елементів безпосередньо з навколишнього їх води. Це сприяє інтенсивному накопиченню фітопланктону у верхніх шарах води і загибелі донних рослин через нестачу кисню. Він тут поглинається організмами-редуцентами, переробними органічні речовини планктону після його відмирання.

Таким чином, в процесі евтрофікації змінюється не тільки хімізм води, а й видовий склад організмів. За цим слідує збіднення глибинних шарів води киснем, зміна аеробних процесів анаеробними, забруднення води отруйними речовинами.

Для боротьби з евтрофікацією водойм вживають різних заходів, а саме, зменшують надходження біогенних елементів у водойми внаслідок очищення стічних вод, проводять агротехнічні і лісотехнічні заходи для зниження виносу біогенних елементів із площі водозбору.

Проблема «цвітіння» води в Україні набула актуальності з часу будівництва каскаду водосховищ на Дніпрі. Вже з 70-х років минулого століття вчені вивчають цей феномен антропогенного походження. «Цвітіння» води має цілу низку негативних наслідків як для водойм, так і для людини. Серед них: різке погіршення якості води за рахунок зміни газового режиму (скорочення вмісту кисню), зміни рН води, зміни міграції важких металів між донними відкладами та водою, отруєння та замори риби, погіршення якості вихідної води в джерелі водопостачання та питної води, яка підготована з такої води, вплив на здоров’я людей, що купаються у воді, що «цвіте», або споживають рибу з таких водойм.

Масовий розвиток фітопланктону був спричинений явищем евтрофікації Дніпра — забруднення води значною кількістю біогенів (вуглецю, азоту, фосфору та іншими), які надходили у воду із затоплених водосховищами родючих земель. Вже на кінець минулого століття вчені дійшли висновку, що «цвітіння» поступово втрачає свою силу через стабілізацію процесів надходження біогенів у водосховища.

Саме через те, що в останні роки в Україні різко зросло споживання у побуті (для прання та миття, мийка автомобілів) синтетичних миючих засобів, що містять фосфати та, відповідно, скид у водойми неочищених або недостатньо очищених від фосфатів стоків, СЗВ отримали кращі умови для свого розвитку. СЗВ є автотрофними організмами, які беруть активну участь у первинному створенні органічної речовини, вони існували на Землі вже 3,3–3,5 мільярдів років тому і відіграли важливу роль в еволюції живих форм, здійснивши перехід від прокаріотів до еукаріотів (від бактерій до рослин). Їх ще й зараз часто називають ціанобактеріями, тому що вони і досі поєднують властивості мікроорганізмів та рослин. Вони також є азот- фіксаторами і здатні перетворювати атмосферний азот у форми, які є доступними рослинам та тваринам. Тому для масового розвитку СЗВ у природі азот не є лімітуючим фактором, їхнє зростання може обмежуватися браком іншого біогену — фосфору. Ціанобактерії також здатні до різних форм живлення, що дозволяє їм виживати в екстремальних умовах довкілля, включаючи й умови забруднення, яке викликане діяльністю людини.

До недавнього часу забруднення води було відносно локальної проблемою промислово розвинених країн. В даний час найбільш поширеним явищем стала евтрофікація, тобто збагачення внутрішніх водойм азотом і фосфором. Джерелами цих елементів служать змиті зсільськогосподарських земель добрива і каналізаційні стоки. Це явище зараз приймає глобальні масштаби і зачіпає не тільки прісноводні, а й морські екосистеми.

В останнє десятиліття в цілях боротьби із забрудненням і деградацією екосистеми Північного моря прийняті заходи по скороченню і в кінцевому підсумку припинення поховання і спалювання токсичних відходів у прибережній зоні країн, що оточують цей басейн.

Висновок

Евтрофікація створює гострі економічні та екологічні проблеми. Чиста вода необхідна для багатьох промислових процесів, людей та худоби, комерційного і спортивного рибальства, функціонування курортних зон і навігації.Тому головним завданням заходів щодо запобігання «цвітіння» води є введення інтегрованого управління водними ресурсами, посилення контролю за скидами у водойми неочищених стоків, запровадження рішень «на початку» труби, значне зниження фосфорного навантаження на водойми, що передбачає, перш за все, скорочення та вилучення з використання детергентів (миючих засобів), які містять фосфор.

Отже, людська діяльність має великий вплив на забруднення екології світу. Поки кожен з нас цього не усвідомить і не припинить забруднювати навколишнє середовище своїми діями ,глобальні проблеми нашої екології тільки зростатимуть.