Главная | Обратная связь

Мексиканська революція

Мексиканська революція 1910-1917рр. — революція, спря­мована проти деспотичного режиму диктатора Порфіріо Діаса, який установився в Мексиці в 1877 р., і гноблення іноземних колонізаторів.

Передумови:

• Завдяки підтримці Діаса англійський та американський капітал посів провідне місце на найпривабливіших галу­зях промисловості (гірничо- та нафтовидобувна, будівни­цтво залізниць).

• Незадоволення середніх верств населення привласненням Діасом всіх багатств країни, величезними витратами на утримання поліції та чиновників.

• Протести селян проти захоплення їх земель латифундис­тами набули характеру селянської війни. Масові страйки робітників у 1906-1907рр., які були придушені ар­мією.

Причини:

• Необхідність подолати залежність країни від іноземно­го капіталу, що перетворило її на напівколонію США та Великої Британії.

• Незадоволення більшості населення режимом особис­тої влади П. Діаса і своїм абсолютним політичним безправ'ям.

• Необхідність невідкладного розв'язання аграрного питан­ня (96% селянських господарств не мали земельних діля­нок) і запровадження соціального захисту робітників.

Програма опозиції:.

• Проведення вільних виборів.

• Здійснення реформи армії та державного апарату.

• Забезпечення прав і свобод громадян, конституційних норм управління державою.

• Задоволення основних вимог робітників, боротьба із за­силлям іноземних монополій.

• Повернення селянам земель, відібраних за часів правлін­ня диктатора П. Діаса.

• Сприяння розвитку вітчизняної промисловості та сіль­ського господарства.

Періоди:

• Листопад 1910р. - травень 1911р. Лідер опозиції Франсіско Мадеро розпочав збройне повстання і, вико­риставши селянські армії Еміліана Сапати та Франсіско Вільї, розгромив урядові війська. Диктатуру П. Діаса було провалено, до влади прийшли мексиканська лібе­ральна буржуазія і землевласники на чолі із Ф. Мадеро.

• Травень 1911р. - лютий 1913р.У жовтні 1911р. відбу­лися президентські вибори, на яких переміг Ф. Мадеро. У результаті військового перевороту Мадеро було вбито, а владу захопив генерал В. Уерта.

• Лютий 1913-липень 1914р. Громадянська війна між колишніми союзниками в боротьбі з диктатурою Уерти - селянськими арміями, очолюваними Сапатою і Вілья, та військами лідера поміркованого конституційного руху - генерала Венустіано Карранси. Завершальним актом ре­волюції стало прийняття 8 лютого 1917р. демократичної конституції.

Підсумки та історичне значення:

• Сприяла зміцненню національного суверенітету країни.

• Завдала серйозного удару таким напівфеодальним пере­житкам, як латифундизм, безземелля і малоземелля се­лянства.

• Послабила позиції іноземних монополій у країні та об­межила їх подальше проникнення.

• Створила сприятливі умови для розвитку вітчизняного підприємництва, здійснення прогресивних реформ в еко­номічній, політичній і культурній сферах. Конституція 1917р. була найдемократичнішою з усіх то­гочасних конституцій. Проте вона відображала незавер­шеність революції: усі передові демократичні принципи лише декларувалися, за їх втілення у життя необхідно було боротися.

• Завдання і зміст Мексиканської революції були актуаль­ними також для інших латиноамериканських країн і спо­нукали їх народи до власної боротьби.

 

Франсіско Мадеро Франсіско Віл’я Еміліано Сапата