Главная | Обратная связь

У чому проявляється специфіка методу правового регулювання у фінансовому праві?

* виникнення, зміна чи припинення фінансових правовідносин завжди повязана безпосередньо з законом чи іншим нормативним актом (договором ніколи);

* учасники фінансового права позбавлені права оперативної самостійності. Їх права та обовязки точно визначені законодавством, а санкції завжди мають каральний фінансовий характер;

* одним з учасників фінансового правовідношення завжди є уповноважений державою орган, як правило, фінансово-кредитний

* більша частина фінансово-правових приписів походить від фінансово-кредитних органів держави. Ці органи повязані з іншими лише по лінії функціональної фінансової діяльності. Немає підлеглості, як н-д в галузевому управлінні.

* в фінансово-правових нормах чітко закріплено вимоги держави в області фінансової діяльності. При чому ступінь імперативності майже не понижується як на рівні закону так і підзаконних актах: інструкцій, наказів, тощо.

3. Яке співвідношення імперативного і диспозитивного способів правового регулювання у відносинах у сфері публічних фінансів?

На погляд деяких науковців, фінансовому праву притаманний і диспозитивний метод. Водночас останній, застосовуваний у фінансовому праві, не є аналогічним диспозитивному методу, що використовується у приватноправовому регулюванні. Він становить симбіоз імперативно-диспозитивних основ. У ньому розумінні диспозитивний метод у фінансовому праві можна розглядати як лояльний імперативний метод. Його можна позначити як метод узгодження. Він виявляється при укладенні державою фінансово-правових договорів із платниками податків при наданні податкового кредиту, при вирішенні бюджетно-правових питань у рамках узгоджувальних процедур.

4. Право оперативної самостійності суб’єктів фінансових правовідносин та його обмеження

Відсутність оперативної самостійності також є визначаль­ною рисою саме фінансового права. Податківець не має права обрати той чи той вид санкції за вчинене правопорушення у сфе­рі податкових відносин — за кожне з них передбачається конкрет­на санкція, розмір якої або черговість застосування не можна змінювати. Хоча деякі автори вважають, що методу фінансово-правового регулю­вання притаманна оперативна самостійність, оскільки суб'єкти правозастосування у фінансовому праві, як і в адміністративному наділені правом діяти на власний розсуд Скажімо, право оперативної самостійності може виража­тися у наданні суб’єкту фінансового права можливості на його розсуд оціню­вати юридичні факти. До права оперативної самостійності можна віднести також прийняття уповноваженим органом рішення на основі норм, які містять гнучкі неконкретні поняття і вирази. При цьому суб'єкт застосування фінансово-правової норми сам з'ясовує зміст і призначення зальних понять,

5. Визначте місце фінансового права у системі права України

Фінансове право - самостійна галузь єдиної правової системи держави. Його самостійність обумовлена предметом правового регулювання, змістом, якісною єдністю суспільних відносин, що регулюються фінансовим правом, превалюванням однотипних фінансово-правових методів. З іншого боку, характеризуючи окрему галузь права, слід брати до уваги зв'язок з іншими елементами системи права.