 |
|
організації підготовки магістрів в Україні
НАКАЗ
м. Київ
Від 10.02.2010 р. №99
Про Концепцію організації
підготовки магістрів в Україні
З метою забезпечення якості вищої освіти та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство
НАКАЗУЮ:
1. Схвалити Концепцію організації підготовки магістрів в Україні, що додається.
2. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) з урахуванням пропозицій центральних органів виконавчої влади і вищих навчальних закладів подати у місячний термін проект Програми організації підготовки магістрів в Україні.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Фінікова Т.В.
Міністр І.О. Вакарчук
Концепція
організації підготовки магістрів в Україні
1. Виходячи з високої динаміки сучасного ринку праці, необхідності орієнтації магістрів на його конкретні сегменти та з метою максимально ефективного використання науково-педагогічного потенціалу вищих навчальних закладів пропонується здійснення підготовки магістрів за спеціальностями та освітніми програмами.
Національна рамка кваліфікацій може визначати можливі кваліфікації для магістрів певного напряму підготовки, а вищі навчальні заклади обиратимуть одну чи дві з них для своїх магістерських програм.
Можлива реалізація схеми за якою кваліфікації за класифікатором професій присвоюються при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, а для магістрів кваліфікація формулюється як назва освітньої програми.
2. Освітні програми підготовки магістрів можуть бути поділені на:
- дослідницькі, що передбачають поглиблення досліджень в одній з наукових галузей;
- професійні, що передбачають розвиток професійних та формування управлінських компетенцій у певній галузі професійної діяльності;
- кар’єрні, що передбачають вдосконалення (просування) здобутих теоретичних знань і практичного досвіду для кар’єрного зростання та підготовки до здійснення управлінської діяльності.
Відповідно до класифікації програм можуть існувати дипломи професійного, дослідницького та кар’єрного магістра.
Важливість цього розподілу виходить з необхідності відділити підготовку майбутніх наукових і науково-педагогічних працівників, а також посилити практичну спрямованість професійних магістерських програм. Кар’єрні магістратури можна розглядати як один з видів післядипломної освіти.
За одним напрямом підготовки можуть існувати як дослідницькі, так і професійні освітні програми підготовки магістрів. Дослідницькі університети зобов’язуються здійснювати не менше 25% програм підготовки магістрів як дослідницькі.
Усі інтегровані програми підготовки магістрів на базі повної загальної середньої освіти повинні бути професійними.
Усі раніше здобуті дипломи магістрів можна кваліфікувати як професійні, а як виняток вважати магістерськими дипломи дворічних програм денної форми навчання.
Керівником магістерських програм за напрямом підготовки може бути лише особа з науковим ступенем доктора наук або вченим званням професора.
3. З метою створення належних умов для сполучення теоретичної та практичної підготовки магістрів необхідно подовжити нормативний термін навчання магістрів з усіх напрямів до 1,5 – 2 років (як зафіксовано в проекті Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про вищу освіту»). Вже при півторарічній тривалості магістерської підготовки можна відводити останнє півріччя на практику та магістерську роботу без скорочення мінімального річного періоду теоретичного навчання.
Перехід на 1,5 роки можна здійснити в 2010 році, що дозволить пом’якшити для вищої школи наслідки від переходу загальної середньої освіти на 12-річну програму. Надалі слід зберігати визначену в документах Болонського процесу сукупну тривалість навчання на двох циклах не менше 300 кредитів, тобто 5 років. Це означає необхідність переходу на дворічну магістратуру для випускників трирічного бакалаврату.
Дослідницькі програми підготовки магістрів мають бути дворічними. Загальний термін навчання в дослідницькій магістратурі (на базі трирічного бакалаврату) та аспірантурі (у сучасних термінах) має складати шість років з можливим поділом: 2+4 або 3+3. Дослідницькі програми здійснюються лише за денною формою навчання.
Професійні програми підготовки магістрів за заочною формою навчання повинні мати термін навчання на 0,5 року більший від денної без зміни кількості кредитів.
4. При розробленні стандартів вищої освіти для освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з нормативною тривалістю навчання в 1,5-2 роки необхідно встановити таку структуру загального навчального часу (усюди кредити ECTS):
| Нормативний термін навчання / загальний обсяг | |||
| Професійні програми | Дослідницькі програми | ||
| 1,5 р./3240 год./90 кр. | 2 р./4320 год./120 кр. | 2 р./4320 год./120 кр. | |
| Теоретичне навчання | 2160 год./60 кр. | 2700 год./75 кр. | 3240 год./90 кр. |
| у тому числі: | |||
| нормативні дисципліни | 864 год./24 кр. | 1080 год./30 кр. | 1080 год./30 кр. |
| вибіркові дисципліни | 1296 год./36 кр. | 1620 год./45 кр. | 2160 год./60 кр. |
| Практична підготовка | 756 год./21 кр. | 1080 год./30 кр. | 1080 год./30 кр. |
| Магістерська робота | 324 год./9 кр. | 540 год./15 кр. |
Для дослідницької магістратури практична підготовка не виділяється окремо, а здійснюється під час виконання магістерської роботи. Вибіркова частина змісту освіти може досягати 2/3 від обсягу теоретичного навчання.
Для професійної магістратури вибіркова частина змісту освіти складає 60% від обсягу теоретичного навчання.
Нормативні дисципліни встановлюються за напрямом підготовки (окремо для професійних та дослідницьких програм), а вибіркові дисципліни формують освітню програму. У переліку нормативних дисциплін можна передбачити вивчення зі складанням екзаменів дисциплін:
Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління) – 72 год./2 кр.,
Корпоративна соціальна відповідальність (у т.ч. окремим модулем Охорона праці в галузі) – 72 год./2 кр.
Для дослідницьких програм можна визначити нормативними також дисципліни:
Історія науки (за галуззю знань) – 108 год./3 кр.,
Основи наукових досліджень та організація науки – 108 год./3 кр.,
Педагогіка і методика викладання у вищій школі – 108 год./3 кр.
Обсяг аудиторного навантаження для учасників магістерських програм не повинен перевищувати 10 год. на 1 кредит ECTS для денної форми навчання, 6 год. на 1 кредит ECTS для інших форм навчання.
Для професійних програм підготовки магістрів необхідно дозволити до половини навчального часу теоретичного навчання відвести на вивчення практично-орієнтованих дисциплін, які не передбачають лекцій і до викладання яких можуть бути залучені досвідчені фахівці-практики без урахування наявності наукових ступенів та вчених звань.
Можна дозволити організацію магістерських програм у форматі майстер-класів, коли керівник магістерської програми проводить навчальні заняття в обсязі до 25% загального аудиторного часу (кількість дисциплін не має значення) та одноосібно керує практикою від навчального закладу та до 10-15 магістерських робіт. При цьому потрібно запровадити особливі вимоги до таких керівників програм.
5. До магістерських робіт (доцільно визнати їх як окремий різновид випускних кваліфікаційних робіт або взагалі надати статус магістерської дисертації зокрема для дослідницької магістратури) можна встановити вимоги, які будуть уособлювати високий статус та вимоги до магістрів:
– оприлюднення теми роботи на сайті вищого навчального закладу;
– обов’язковість публікації статті в науковому журналі, збірці та/або на сайті вищого навчального закладу в електронному вигляді;
– запровадження інституту опонента при захисті магістерської роботи (опонентами магістерських робіт доцільно призначати (молодих) викладачів із зарахуванням ним 4-5 годин навчального навантаження (або аспірантів)).
Для дослідницьких магістерських програм додатковою умовою є:
– одноосібний виступ з доповіддю за тематикою магістерської роботи не менше, ніж на двох наукових конференціях, причому хоча б на одній за межами свого вищого навчального закладу.
Для професійних магістерських програм додатковою умовою є:
– наявність відгуку підприємства, організації, установи, в якій використано результати дослідження.
Керівником магістерської роботи може бути лише особа з вченим званням професора чи доцента.
Присудження диплома магістра з відзнакою не повинно обумовлюватись наявністю диплома бакалавра з відзнакою.
6. Прийом на навчання до магістратури має здійснюватись за окремим конкурсом без прив’язки до місця попереднього навчання та року його завершення. Єдиною підставою для особливих умов конкурсу має бути диплом бакалавра/спеціаліста з відзнакою. При визнанні бакалавра повною вищою освітою соціальні підстави надання пільг при вступі до магістратури втрачають сенс.
Обов’язковою умовою вступу до магістратури має стати подання одного з міжнародних сертифікатів про знання іноземної мови з встановленою вищим навчальним закладом мінімальною оцінкою (на перехідний етап замість сертифікату припускається вступне випробування з іноземної мови, що вже передбачено Умовами прийому до вищих навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 18 вересня 2009 року № 873).
Перспективним інструментом забезпечення рівного доступу до магістерських програм може бути запровадження державного екзамену з галузі знань у формі зовнішнього незалежного оцінювання наприкінці бакалаврату. Отримана оцінка може бути обов’язковим елементом відбору на навчання в магістратурі.
До участі в загальному конкурсі допускаються бакалаври з відповідного напряму, а також бакалаври з інших напрямів цієї самої галузі освіти (потім вони зобов’язуються самостійно опанувати і скласти 5-10 специфічних для напряму підготовки нормативних дисциплін бакалаврської підготовки).
Важливу роль підготовки фахівців з міждисциплінарних спеціальностей відіграє магістратура специфічних категорій. Тут важливо зберегти схему вступу після бакалаврату з будь-якого напряму підготовки на підставі вступного конкурсного відбору та можливості встановлення по деяким з них умов до наявного досвіду практичної фахової діяльності.
7. На низку напрямів підготовки існує попит на здобуття першої, другої вищої освіти або перепідготовку з числа осіб, які мають базову чи повну вищу освіту з інших напрямів підготовки. У зв’язку з цим необхідно запровадити інститут магістратури за іншою галуззю знань з подовженим на один рік (при трирічному бакалавраті) або півтора-два роки (при чотирьохрічному бакалавраті) терміном навчання (крім медичних та ветеринарних напрямів підготовки). Аналогічно організовується бакалаврат за іншою галуззю знань тривалістю в один-два роки (можливо за індивідуальною формою навчання).
Особливим видом післядипломної освіти має стати кар’єрна магістратура, яка розглядається як узагальнення ідей бізнес-освіти. Кар’єрна магістратура призначена для навчання осіб, які вже здобули рівень магістра (дослідницького та професійного) та мають досвід не менше трьох років практичної фахової діяльності. Впродовж життя людина може здобути будь-яку кількість дипломів кар’єрних магістрів. Нова кваліфікація кар’єрним магістрам вже не присуджується, (за окремими специфічними винятками).
Кар’єрні магістратури можуть здійснюватись акредитованими вищими навчальними закладами за самостійно розробленими освітніми програмами та вимогами до слухачів (з виконанням певних вимог до вступників та наявності дворічного терміну навчання за денною або очно-заочною формою навчання). Кар’єрні магістратури не підлягають державній акредитації (громадська акредитація здійснюється за ініціативою навчальних закладів) і передбачають видачу дипломів вищих навчальних закладів. Визнання цих дипломів – питання роботодавців. Ліцензування кар’єрної магістратури може здійснюватись МОН після трьох успішних випусків та одержання не менше двох громадських акредитацій від визнаних МОН акредитаційних агенцій. Держава не несе зобов’язань стосовно фінансової підтримки кар’єрних магістратур, крім підготовки державних службовців в Національній академії державного управління при Президентові України, Національної академії оборони тощо.
8. Державне фінансування підготовки магістрів поділяється на:
– державне замовлення на підготовку магістрів;
– державна підтримка підготовки магістрів.
Державне замовлення на підготовку магістрів надається вищим навчальним закладам державної та комунальної форми власності в обсязі, необхідному для потреб Національної та державних галузевих академій наук України, Збройних сил України, інших законних військових формувань, правоохоронних органів, державних підприємств, організацій та установ.
Державна підтримка підготовки магістрів надається усім громадянам України, які вперше здобувають цей освітньо-кваліфікаційний рівень у вітчизняних вищих навчальних закладах усіх форм власності. Умовою надання державної підтримки на здобуття вищої освіти є зарахування до вищого навчального закладу, укладання договору між вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься та подання заяви на її отримання.
Державна підтримка підготовки магістрів надається у формі кредиту уповноваженого Урядом банку безпосередньо студенту (під державну гарантію без застави). Кредит надається строком на 10 років під плаваючий відсоток (на рівні облікової ставки Національного банку України). Порядок погашення, тимчасового припинення погашення та звільнення від погашення частини або усього кредиту може бути аналогічним діючому порядку щодо пільгового державного кредитування здобуття вищої освіти. Розмір державної підтримки визначається щорічно з урахуванням бюджетних призначень, кількості звернень і може бути диференційованим за напрямами підготовки та наявністю диплома бакалавра з відзнакою.
10. Мають заохочуватись міжуніверситетські та міжнародні спільні магістерські програми. Основою для їх здійснення мають бути договірні стосунки між навчальними закладами, в яких мають бути передбачені механізми взаємного визнання дисциплін, кредитів та періодів навчання, а також наявність двох керівників магістерської роботи.
У разі здійснення спільної програми двома вітчизняними університетами з акредитованим за магістерським рівнем напрямом підготовки (спеціальністю) може видаватись спільний диплом двох навчальних закладів державного зразка. При цьому буде використовуватись ліцензований обсяг цих закладів у співвідношенні 50/50.
У разі здійснення спільної програми українським та закордонним університетом можуть видаватись дипломи одного або двох з них. При цьому ліцензований обсяг українського вищого навчального закладу використовується відповідно до кількості виданих дипломів.
Видача дипломів державного зразка припускається лише при дотриманні усіх вимог законодавства та стандартів вищої освіти до підготовки магістрів. Якщо спільна програма не передбачає видачі диплома державного зразка України, то її учасники не можуть претендувати на отримання державної підтримки.
Необхідно підтримувати включене навчання, коли під час навчання в магістратурі студент протягом півріччя проходить навчання за аналогічною програмою в іноземному університеті. Для підтримки цього вищі навчальні заклади повинні мати право зарахування вивчених там дисциплін в обсязі до 30 кредитів ECTS.