На підставі таблиці про потребу фахівців побудувати діаграму потреби у ресурсі та календарний графік потреби цих фахівців.

Управління проектами інформатизації (Задачі)

Визначити питомі витрати на скорочення тривалості робіт за даними таблиці.

КАЛЕНДАР ТА ОБСЯГИ НАЯВНИХ РЕСУРСІВ

Вид Ресурсу	Наявна кількість у день, чол.	Дата початку	Дата кінця
Маляр		1.12	30.12
—		9.01	31.01

Як бачимо з таблиці, під час різдвяних свят зазначений ресурс відсутній.

На підставі наведеної інформації маємо гістограму наявності ресурсів (рис. 7.1).

Отже, таблиця і гістограма не пов'язуються з роботами, а просто фіксують кількість наявних ресурсів у розрізі календарного часу. Вони дають змогу проконтролювати, чи не заплановані якісь роботи у періоди, коли відсутні ресурси (державні, релігійні свята і т. ін.).

Гістограма потребиу ресурсахподібна до стовпчикових діаграм, де по горизонтальній осі вказуються календарні терміни, по вертикальній — щоденна кількість необхідних для виконання усіх робіт ресурсів по кожній професії окремо. Вона дуже широко застосовується у плануванні проектів, оскільки є наочною, її легко зрозуміти і поєднати з іншими аспектами планування. Для її побудови треба мати:

• календарний графік для ранніх строків (робимо припущення, що намагаємося виконувати всі роботи якомога раніше);

• прогнози потреби у ресурсах у розрізі робіт.

Гістограма ресурсів будується виходячи з потреби по всіх роботах додаванням (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

ПОТРЕБА У МАЛЯРАХ

Робота	Дата початку	Дата кінця	Необхідний ресурс на день, чол.
А
В
C
D
E
F

На підставі показників цієї таблиці будується календарний графік потреби у певному ресурсі по всіх роботах (рис. 7.2).

Дні Роботи

А В С D E F

Зіставлення необхідних і наявних ресурсів дає змогу визначити нестачу або надлишок їх. У наведеному прикладі протягом третього і четвертого дня, коли паралельно виконуються роботи В і C, нестача ресурсів становить 4 чол. (необхідна чисельність — 16 малярів, наявна — 12), в інші дні спостерігається надлишок наявних ресурсів (рис. 7.3).

3. Методом {прогнозування остаточних витрат, скоригованого бюджету } визначити {прогнозовані остаточні витрати на проект, прогнозовані терміни виконання проекту, прогнозна оцінка вартості проекту} при умові, що бюджет проекту складає 2200 грн., термін виконання – 4 тижні. Згідно з планом проектна команда за 1-й тиждень мала виконати 75% обсягів певної роботи, яка коштує 800 грн. Фактично було виконано 60% цієї роботи і затрачено 650 грн.

(Задача з книжки на скоригований бюджет)

Нехай після закінчення першого тижня виконання проекту менеджер проекту отримав таку інформацію:
за планом за 1-й тиждень проектна команда мала виконати 80 % обсягів певної роботи, яка коштує 800 грн. Фактично було зроблено 70 % цієї роботи і витрачено при цьому 680 грн.
за планом на кінець 1-го тижня бюджет складав:
Бюджет усього проекту становить 2400 грн., термін виконання — чотири тижні. Оцінюємо хід виконання проекту стосовно бюджету за допомогою коефіцієнта по витратах Kв:
Кв=Сск/Сф=560/680=0,824
Тобто з кожної реально витраченої гривні за планом члени команди мали витратити лише 0,824 грн. Якщо такі тенденції збережуться і надалі, то за прогнозом вартість усього проекту становитиме:
С прогн = 2400/0,824=2913
де С прогн — прогнозна оцінка вартості усього проекту.
Як бачимо, перевищення бюджету проекту може становити 513 грн.
Оцінка своєчасності виконання проекту ведеться за відповідним коефіцієнтом Kt:
Kt=Cск/Спл = 560/640 = 0,875
Знайдений рівень свідчить про наявність відставання у проектних термінах, яке може призвести до того, що виконання всього проекту затягнеться і за прогнозом вимагатиме 4,8 тижня:
Т прогн = 4/0,875=4,8 тижня,
Де Т прогн — прогнозні терміни виконання проекту.
Крім аналітичного, ці дані можна використати для графічного аналізу проекту за допомогою так званих S-подібних кривих (рис. 8.3).
Як бачимо з графіка, якщо тенденції, що спостерігаються після завершення першого тижня проектних робіт, матимуть місце, то бюджет за проектом буде перевищено на 513 грн., а терміни збільшаться майже на тиждень.

(Задача з книжки на прогнозування остаточних витрат(!!!))

Повернімось до наведеного вище прикладу. Як було підраховано, коефіцієнт по витратах становить Kв = 0,824.
Планові витрати для робіт, що залишилися (Сзал), визначаються як різниця між плановим бюджетом на весь проект і скоригованим бюджетом на кінець періоду, що оцінюється (у нашому прикладі — на кінець першого тижня):
Таким чином, обчислення показують, що витрати на роботи проекту, що залишилися, можуть бути перевищені на 393 грн. (2233 – 1840).
Прогнозні остаточні витрати на проект визначаються як сума залишкових прогнозних витрат і фактичних витрат по вже виконаних роботах:
Отже, важливо підкреслити, що метод дає змогу не тільки прогнозувати остаточні витрати по роботах, які вже розпочалися, а й визначати витрати по майбутніх роботах на підставі тенденцій, що склалися по попередніх роботах або ж по даному підрозділу.
Наприклад, якщо проектна група А має виконати наступну роботу із запланованими витратами 2000 грн., а Kв по попередніх роботах у цій групі дорівнює 0,85, то прогнозні витрати по наступній роботі цієї проектної групи становлять:
Cпрогн = 2000/0,85=2350 = 2350 грн

4. Оцінити ефективність проекту на підставі {чистого приведеного прибутку за звичайною методикою, чистого приведеного прибутку за модифікованою методикою, індексу рентабельності інвестицій}, якщо вхідні дані такі: роки існування проекту – 1, 2, 3; розподіл інвестицій по роках – 15, 20,30 тис. грн., грошові надходження відповідно – 3, 12, 25 тис. грн., норма дисконту – 20%.

Самі запишете собі формули.