Главная | Обратная связь

І. Вступне слово вчителя. Оголошення теми години спілкування.

Учень.
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло;
Ми засіваємо житейське поле,
І не на день майбутній – на віки!
Між нас не ляжуть вирвами роки,
Бо наша кров пульсує в нашій долі.
Батьки і діти! Діти і батьки…
Нам нічого ділить на спільнім полі.

 

«Мозковий штурм» Яка мета нашого заняття?

Учитель : «Сьогодні ми з вами будемо вести мову про одвічну тему всього людства: про любов до найдорожчих, найрідніших людей – батьків. Батьки дарують нам не тільки життя, а й розуміння його, і любов до нього. Материнська любов дає наснагу й силу, впевненість і захищеність, вона надихає й окрилює. Дитина, сповнена любові, і сама учиться любити навколишній світ. Батькова порада, мудрість, підтримка – це основа розуміння великої книги людського життя.»

Хвилинка мудрих думок
Учитель :Прислухайтесь до мудрих думок. Видатний український педагог В. Сухомлинський написав багато притч і оповідань, у яких містяться поради й настанови дітям любити, шанувати й берегти своїх батьків.

• Шануй і поважай матір та батька, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість. Пам’ятай, що вони також мають право на радість. Дорожи честю родини, оберігай її як святиню. Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї.
( За В. Сухомлинським)

• Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити в родину тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби! Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя. Якщо в родині горе, нещастя, неприємність, то ваша відповідальність за благополуччя сім’ї зростає в сто раз.
( За В. Сухомлинським)

ІІ. Бесіда та обговорення тем

 

Учитель:- Розкажіть, а як ви ставитеся до своїх батьків, у чому виражається ваша шана, повага до них і турбота про їхнє щастя.

Викладач: Хочеться вірити, що серед вас немає таких , як герой гуморески

«Домашній твір»

 

Автор: Вітько-бідак страждає так,
Аж дригає ногами!
Він за столом,
Він пише твір:
„Я помагаю мамі”
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно,
Але нічого – хоч умри! –
До голови не лізе...
Та ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама.
Мама: Вітюнь, будь-ласка, в магазин сходи за сірниками.
Син: Ідея!
Автор: Вигукнув синок.
Син: Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу-
Роблю важкі уроки.
Автор: І мама вийшла. А Вітюнь
Швиденько пише в зошит.
Син: (голосно) Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять...
Автор: Хвилин за 10 мама знов
З’являється у дверях.
Мама: Вітюнь, картопельки начисть.
А я зварю вечерю.
Син: Сама начисть.
Автор: Кричить Вітько. Та так,
Що ледь не лопне.
Син: Я твір пишу! Я зайнятий!
Сама начисть картоплі!
Автор: Виходить мама, а синок
Писати знов сідає.
Син: (голосно) Я мамі сам варю обід,
вечерю та сніданок.
Автор: Радіє син.
Син: Не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!
Автор: І геть не думає про те,
Що він радіє марно.

 

Учитель : А ви допомагаєте своїм батькам?
Дуже хочеться, щоб ваші слова не розходилися з ділом. І щоб любов і турбота про батьків виявлялася у ваших добрих справах.
- А зараз я пропоную послухати легенду «Сини».

СИНИ
Дві жінки брали з криниці воду. До них підійшла третя. Старенький дідусь сів на камінець біля криниці перепочити. Одна жінка й каже іншим:
- Мій синок такий спритний і сильний. Ніхто його не подужає.
- А мій співає, як соловейко. Ні в кого нема такого чудового голосу, - каже друга.
А третя мовчить.
- Чого ти про свого сина нічого не скажеш? – питають її жінки.
- Що казати? Нічого особливого в ньому немає.
Ось набрали жінки повні відра води й пішли. І старенький дідусь за ними. Ідуть жінки, зупиняються. Болять руки. Хлюпає з відер вода. Ломить спину.
Раптом назустріч три хлопчики. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню виспівує. Заслухалися жінки. А третій підбіг до матері, взяв у неї важкі відра й поніс додому.
Питають жінки у дідуся:
- Що скажете, дідусю? Як Вам наші сини?
- А де ж вони, - питає старенький. – Я лише одного сина бачу.
( О. Осєєва)

Бесіда за змістом
- Як ви розумієте слова дідуся, чому він так відповів матерям?
- Хто з синів виконує свій обов’язок перед батьками?
- У чому повинна виражатися любов до мами, тата?

Учитель: З вашого боку потрібно трішечки уваги і ви свої х батьків зробите щасливими.
- А чи повинна повага до батьків виражатися у словах, якими ви звертаєтеся до них?
- Чи є це, на вашу думку, проблемою сучасності?

Учитель :
- А тепер пропоную послухати, як бачить цю проблему один з українських письменників і висловити своє враження від почутого.

 

 

ПОВАГА ЗМАЛКУ

Коли я часом чую, як підлітки, а то й молоді люди звертаються до батьків: «батя», «папаша», «старик», «маманя», «мамаша» або за очі називають їх
«мої предки», - мені робиться боляче й ніяково. Боляче за себе, ніби це стосується мене, і за тих батьків, до яких так звертаються. Чому сьогодні часто з’являється зневага дітей до батьків, відчуженість між ними? Чогось подібного, принаймні в наших селах, колись не чули. В Україні не лише до батька й матері, діда й баби, а навіть подружжя, сусіди між собою зверталися на « Ви». Любов і повагу до батьків, старших, як і працьовитість, гідність у наших родинах виховували змалку.
( Л. Орел)

Учні висловлюють своє ставлення до почутого, обґрунтовують обурення автора нешанобливими формами звертання до батьків.
- Нас обурює таке зневажливе ставлення до батьків.
- Такі діти не люблять і не поважають своїх батьків.
- Шкода батьків, що мають таких дітей.

Учитель: В українській сім’ї головою родини, за традицією, був батько. Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьків приклад, батькове слово завжди було законом. Батько має в сім’ї безперечний авторитет. Він уособлюється як захисник, годувальник.

Вправа «Мікрофон»
Продовжіть речення
Тато – це…
…звичайна людина, яка робить все можливе і неможливе, аби стати для своєї дитини Суперменом.
. … джерело мудрих порад, хоч здебільшого вони не рятують становища.
. … людина, яка все знає і вважає за краще уважно спостерігати, щоб вчасно підстрахувати тебе.
… людина, яка має глибокі й зважені погляди на політику, спорт, захист навколишнього середовища.
… людина, у якої є скриньки, коробки й інші сховиська, наповнені цінними речами і технічними пристроями, і всяким мотлохом.)

Учитель: Мама… Це перше слово, яке вимовляє дитина і, мабуть, на всіх мовах світу це слово звучить однаково ніжно. У мами найдобріші та ласкаві руки, найніжніша посмішка та найдобріші очі, що світяться любов’ю. У мами чутливе серце – в ньому ніколи не згасне любов до своєї дитини. І скільки б не було тобі років, тобі завжди потрібна мама. І чим більша твоя любов до матері, тим радіснішим і світлішим стає твоє життя. «. Найкращі дні для наших матерів – це дні, коли щасливі їхні діти»

 

Робота з прислів’ями (Гра «Збери прислів'я»)Ø
Учитель: Родина, родинні стосунки, виховна роль родини — усе це покладено в основу багатьох наших українських народних прислів'їв та приказок.
Давайте знову зберемось у групи i з двох половинок складемо приказки та прислів'я про родину.
(Роздаються картки.)
1. Шануй батька й неньку — буде тo6i скрізь гладенько.
2. Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець,
3. Яке дерево — такі й квіти, які батьки — такі й ixні діти.
4. Який дуб — такий тин, який батько — такий син.
5. Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина.
6. Мати одною рукою б'є, а другою гладить.
7. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів — батька.
8. Добре дитяті, коли добрі батько й мати, коли в xaті лад.
9. При сонці тепло, при матері добре.
10. До людей по розум, до матері по серце.
11. У сокола i діти — соколята.

Учитель: Народна мудрість говорить: «Три нещастя є в людини: смерть, старість I лихі діти». Старість — невідворотна, смерть — невмолима, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей можна дім зберегти, як від вогню. I залежить це не тільки від ваших батьків, а й від вас самих. Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб життя батька й матері було отруєне вашими поганими вчинками. Умійте бути добрими в думках, у почуттях, у діях. Бережітъ здоров'я своїх батьків. Пам'ятайте, що ранню старість i хворобу батькам приносять не тільки праця, утома, а й сердечні хвилювання, переживания, тривоги, прикрощі.

 

Вправа «Постав себе на місце іншого»
Викладач: Ви зараз в такому віці, коли здається, що батьки оточують вас надмірною увагою. Вони звикли вважати вас маленькими, постійно повчають, контролюють: «Піднімайся, спізнишся до школи... Лягай раніше, а то проспиш... Сідай за уроки... Не затримуйся після школи...». Вони радять, із ким дружити, що вдягати, яку музику слухати, стежать за кожним вашим кроком.
«Ну чому вони постійно втручаються у моє життя?». Мабуть, ця думка останнім часом тривожить багатьох із вас. Ви сердитесь, ображаєтесь, наполягаєте на своєму, а вони, відповідно, посилюють контроль, заборони стають іще жорсткішими, і ваші суперечки дедалі частіше закінчуються сварками. Спробуйте подивитися на себе очима батьків.
- Як ви гадаєте, чому вони до вас прискіпуються?

Розіграти ситуації

1.Ви не хочете лягати спати ввечері…

2.Ви хочете піти гуляти ввечері, а мама вас не відпускає,бо вважає,що вже пізня година для прогулянок.
- Хто перший йде на примирення?
- Що вас більше влаштовує: сварки чи добрі стосунки в родині?
Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки.

 

ІІІ. Підсумок години спілкування
Учитель :Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: « Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі».
Запам’ятайте і понесіть через усе життя своє цю святу заповідь, яка передається із роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючи від байдужості та безсердечності:
Пам’ятай! У тебе – єдина в світі мати; у тебе – єдиний в світі батько;
Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей.
Пам’ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків – так твої діти шануватимуть тебе.
Пам’ятай! Твоє недобре слово – подряпина на ніжній душі батьків.
Пам’ятай! Обов’язок дітей: платити батькам за їх піклування любов’ю і відданістю. Не роби старість батька й матері бідною.
Пам’ятай! Забута могила батьків – твоя бездушність і байдужість.
Пам’ятай! Про старість треба говорити тільки з повагою.
Не можна залишати рідну старшу людину одинокою.
Пам’ятай!Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тоді було та щоб довголітнім ти був на землі!!!

 

Висновки:

- Що найбільше запам’яталося?

- Про що замислилися?