Здавалка
Главная | Обратная связь

Загальні правила підготовки лікарських засобів та виробів медичного призначення до використання після зберігання

5.1. Всі лікарські засоби “ангро” перед їх використанням повинні бути перемішані. Особливу увагу слід звернути на зміщування верхніх та пристінних шарів лікарського засобу з іншою його масою.
5.2. У випадку зміни вмісту діючих речовин, викликаної сорбцією або десорбцією атмосферної вологи або випаровуванням розчинника без хімічного розкладу інгрідієнтів (гідролізу, окислення, фотодеструкції і т.д. ), допускається робити перерахунок на фактичний вміст діючих речовин в лікарських засобах при їх переробці в напівфабрикати або готові лікарські засоби.
5.3. Металеві вироби слід звільнити від обгортки та очистити від мастила.
5.4. Полімерні (гумові та пластмасові) вироби слід піддавати санітарно-гігієнічній обробці, згідно з діючими
методичними вказівками.

6. Дезінфікуючі засоби.
Дезінфкуючі засоби ( хлорамін Б та інші) слід зберігати в герметично закупореній тарі, в захищеному від світла місці в ізольованому приміщенні, подалі від приміщень для зберігання пластмасових, гумових та металевих виробів, приміщень для одержання води очищеної.

7. Зберігання виробів медичного призначення.
7.1. Гумові вироби.
7.1.1. Для схоронності гумових виробів в приміщеннях зберігання необхідно створити:
- захист від світла, особливо прямих сонячних променів, високої ( більше 20 0С ) та низької ( нижче 0 0С ) температурі полвітря; плинного повітря ( протягові, механічної вентиляції ); механічних пошкоджень ( стискування, згинання, скручування, витягування );
- для попередження висихання, деформації та втрати їх еластичності, відносну вологість не менш 65 %;
- ізоляцію від дії речовин ( йод, хлороформ, хлористий амоній, лізол, формалін, кислоти, органічні розчинники, амазувальні масла, луги, хлорамін Б );
- умови зберігання на віддалі від нагрівальних приладів (не менш 1 м ).
7.1.2. Приміщення для зберігання гумових виробів треба розташовувать не на сонячній стороні, краще в напівпідвальних темних або затемнених приміщеннях. Для підтримування в сухих приміщеннях підвищеної вологості рекомендується ставити посудину з 2 % водним розчином карболової кислоти.
7.1.3. В приміщеннях, шафах рекомендується ставити пусудини з вуглекислим амонієм, який сприяє зберіганню еластичності гуми.
7.1.4. Для зберігання гумових виробів приіщення для зберігання обладнується щафами, ящиками, полицями, стелажами, блоками для підвищення, стойками та іншим необхідним інвентарем з врахуванням вільного доступу.
7.1.5. При розміщенні гумових виробів в приміщенні для зберігання необхідно повністю використовувати весь його об’єм. Це запобігає шкідливому впливу надмірного кисню повітря. Гумові вироби ( крім пробок ) не можна укладати в декілька шарів, так як предмети, які знаходяться в нижніх шарах, здавлюються і зліплюються. Шафи для зберігання гумових виробів повинні мати щільно закриті дверці. Всередені шафи повинні мати цілком гладку поверхню. Внутрішнє упорядкування шаф залежить від гумових виробів, які там зберігаються. Шафи призначені для:
- зберігання гумових виробів, в лежачому положенні ( бужі, катетери, пузирі для льоду, рукавички ) обладнуються висувними ящиками з таким розрахунком, щоб можна було розміщувати предмети на всю довжину, вільно, не допускаючи їх згинів, сплющування, скручування;
- зберігання виробів у підвищеному стані ( джгути, зонди, іригаторні трубки ), обладнуються вішалкми, розташованими під кришкою шафи. Вішалки повинні бути знімними з тим, щоб їх можна було виймати з підвішеними предметами. Для укріплення вішалок установлюється накладка з виїмкою.
7.1.6. Гумові вироби розміщують в сховищах за найменуваннями та термінами придатності на кожній партії гумових виробів прикріпляють ярлик з вказівкою найменування, терміну придатності.
7.1.7. Особливу увагу слід приділяти зберіганню деяких видів гумових виробів, які вимагають спеціальних умов зберігання:
- круги підкладні, грілки гумові, пузирі для льоду слід зберігати з встановленими на кінцях пробками;
- знімні гумові частини приладів повинні зберігатися окремо від частин, зроблених з іншого матеріалу;
- вироби, особливо чутливі до атмосферних факторів – еластичні катетери, бужі, рукавички, напальчники, бинти гумові зберігають в скатаному вигляді, пересипані тальком по всій довжині;
- прогумовану тканину (односторонню та двосторонню) зберігають ізольовано від речовин, вказаних в п.7.1.1., в горизонтальному положенні в рулонах, підвішених на спеціальних стойках. Прогумовану тканину дозволяється зберігати, укладеною не більш, ніж в 5 разів на гладко відструганих полицях стелажів;
- еластичні лакові вироби – катетери, бужі, зонди (не етилцелюлозному або копаловому лаці) на відміну від гуми зберігають в сухому приміщенні. Ознакою старіння є деякі розм’якшення, клейкість поверхності. Такі вироби бракують.
7.1.8. Гумові вироби необхідно періодично оглядати. Предмети, які починають втрачати еластичність, повинні бути своєчасно відновлені відповідно до вимог нормативно-технічної документації.
7.1.9. Гумові вироби повинні зберігатися запакованими згідно з вимогами діючих технічних умов.
7.1.10. Гумові рукавички рекомендуться, якщо вони затверділи, та стали ломкими, покласти, не розправляючи, на 15 хвилин в теплий 5 % розчин аміаку, потім рукавички розлипають та занурюють на 15 хвилин в теплу (40-50 градус.C) воду з 5 % гліцерином. Рукавички знову стають еластичними.

8. Пластмасові вироби
Вироби з пластмас слід зберігати у вентильованому темному, сухому приміщенні при кімнатній температурі на віддалі не менш ніж 1 м від опалювальних приладів. В приміщенні не повинно бути відкритого вогню, парів летких речовин. Електроприлади та вимикачі повинні бути виготовлені в протиіскровому (протипожежному)
виконанні. В приміщенні, де зберігаються целофанові, целонові, целулоїдні, амінопластові вироби, слід підтримувати відносну вологість повітря не вище 65 %.

9. Перев’язочні вироби та допоміжний матеріал
9.1. Перев’язочні вироби зберігають в сухому провітрюваному приміщенні в шафах, ящиках, на стелажах та піддонах, які повинні бути пофарбовані всередені світлою масляною фарбою та утримуватися в чистоті. Шафи, де знаходяться перев’язочні матеріали, періодично протирають 0.2 % розчином хлораміну або хлорним вапном.
9.2. Стерильний перев’язочний матеріал (бинти, марлеві серветки, вата) зберігають в заводській упаковці. Забороняється їх зберігання в первісній розкритій упаковці.
9.3. Нестерильний перев’язочний матеріал (вата, марля) зберігають упакованими в цупкий папір або в паках (мішках) на стелажах або піддонах.
9.4. Допоміжний матеріал (фільтрувальний папір, паперові капсули та інше) необхідно зберігати в промисловій упаковці в сухих провітрюваних приміщеннях в окремих шафах в суворо гігієнічних умовах. Після розкриття промислової упаковки (капсули паперові та інше) розфасовау або залишкову кількість рекомендується зберігати в поліетиленових, паперових пакетах або мішках з крафтпаперу.

10. Медичні п’явки
10.1. Приміщення для зберігання медичних п’явок повинно бути світлим, без запаху ліків. Не допускається різких коливань температури, так як це викликає загибель п’явок.
10.2. Тримати п’явки в аптеці необхідно в широкогорлих скляних посудинах з розрахунку 3 л води на 50-100 особин. Для попередження розповзання п’явок посуд покривають щільною бязевою серветкою або подвійним шаром марлі та туго обв’язують шпагатом або резинкою.
10.3. Вода для вмісту п’явок повинна бути чистою, вільною від хлору, перекисних сполук, солей важких металів, механічних забруднень, мати кімнатну температуру. Воду в посуді необхідно щоденно змінювати, заготовляючи її заздалегідь, за 2 доби до використання. Змінюючи воду, стінки посудини промивають з середини, потім шийкупосудини покривають марлею і через неї заливають воду. Посудину заповнюють чистою водою на 1/3 банки. Утримання п’явок вимагає дотримання максимальної чистоти, не допускається сусідство їх з похучими та отруйними речовинами. При захворюванні п’явок (в’ялість) воду змінюють двічі на день.

11. Вимоги до тари для лікарських засобів та виробів медичного призначення
11.1. Лікарські засоби та вироби медичного призначення слід зберігати та транспортувати в первинній, вторинній, груповій транспортній тарі, передбаченій діючою нормативно-технічною документацією на лікарські засоби та вироби медичного призначення, а також на тару, упаковку, закупорювальні засоби та порядок їх застосування.
11.2. У випадку перефасування промислової продукції, медикаменти, запаковані в первинну упаковку з полімерних плівок або папір, попередньо слід зібрати в групи, які повинні бути упаковані у вторинну упаковку, яка захищає від вологообміну або газообміну з атмосферою (пакет з полімерної плівки або комбінованих матеріалів, картонну коробку з внутрішнім поліетиленовим покриттям і т.д.). Леткі, пахучі, отруйні лікарські засоби слід пакувати не більше одного найменування в одну транспортну тару (ящик, коробку, барабан). Всі види первинної тари та упаковки повинні бути гермеизовані шляхом застосування відповідного комплекту закупорювальних засобів (кришки нагвинчуваної з прокладкою або пробкою, кришки натягненої, пробки, обкатаної металічним ковпачком з пробкою) або методами безкупорочної герметизації: темрозварюванням (полімерні та комбіновані матеріали), склеювання (целофан, папір, картон) смолкування і інше.
11.3. Транспортна тара повинна захищати упаковані лікарські засоби від дії атмосферних соадів та пилу, сонячного опромінення, механічних пошкоджень.
11.4. Тара для медичних п’явок повинна забезпечити доступ повітря.
11.5. У випадку відсутності НТД на тару, упаковку або укупорку для лікарських засобів або при наявності протилежних вказівок при виборі тари, упаковки та укупорки слід керуватися даною інструкцією.

Генеральний директор ВО
“Укрфармація” О.І.Клімов

Міністр Ю.П.Спіженко

Інструкція
про порядок зберігання та поводження в аптечних
закладах з лікарськими засобами та виробами медичного
призначення, які мають вогненебезпечні та
вибухонебезпечні властивості

Вступ

В медичній практиці широко використовуються лікарські засоби та медичні вироби, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості. Неправильне зберігання та поводження з вищеназваними
лікарськими засобами та виробами медичного призначення можуть бути причиною пожежі. Крім великих матеріальних втрат, можна завдати серйозної шкоди здоров’ю працівників аптечних закладів. В залежності від фізико-хімічних властивостей названих груп вогненебезпечні речовини поділяються на легкозаймисті та легкогорючі, а вибухонебезпечні – на вибухові та вибухонебезпечні, які здатні до утворення вибухових сумішей та стислих газів. З метою попередження пожеж, запобігання нещасним випадкам встановлюються особливі правила зберігання та поводження з вищеназваними речовинами, які неводимо нижче.

I. Загальні положення
1. Ця інструкція поширюється на всі аптечні заклади, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.
2. Всі співробітники аптечних закладів повинні знати та виконувати вимоги, які викладені в цій інструкції. Відповідальність за виконання вимог інструкції співробітниками покладається на керівників закладів.
3. Кожен, хто поступає на роботу, повинен пройти первинний інструктаж на робочому місці з питань зберігання вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин, стислих газів, техніки безпеки та пожежної безпеки, надання першої допомоги потерпілому при нещасному випадку.
4. Не рідше одного разу в рік необхідно проводити перевірку знань у співробітників з питань зберігання лікарських засобів, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, техніки безпеки та протипожежної безпеки. З цією метою створюється кваліфікаційна комісія. результати перевірки повинні бути оформлені протоколом.
5. В закладах, де не менше 50 співробітників, створюються добровольні пожежні дружини (надалі-ДПД).
6. Члени ДПД допомагають адміністрації на добровільних засадах без відриву від виробництва в дотриманні умов правильного зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин, забезпечення протипожежного режиму, правил пожежної безпеки, слідкують за справністю та готовністю первинних засобів пожежогасіння.
7. Члени ДПД в своїй роботі керу.ться положенням про ДПД, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України 27.09.94 р. N 521 та заохочуються згідно з діючими правилами.
8. Відповідальність за організацію та підготовку ДПД, розподіл обов’язків та забезпечення протипожежного режиму неусть керівники закладів.
9. Всі аптечні заклади та аптечні склади (бази) повинні мати та зберігати в належних місцях первинні засоби гасіння пожежи в кількостях, які узгоджені з місцевими органами Держпожежнагляду.
10. В місцях зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин, а також на робочих місцях, де в процесі роботи використовуються названі речовини, повинна висіти дана інструкція.
11. В аптеках та на аптечних складах (базах) повинні бути розроблені, узгоджені з Держпожежнаглядом та затверджені адміністрацією правила пожежної бехпеки для даного закладу, складені та розміщені в приступних для ознайомлення місцях, та поетажні плани евакуації на випадок пожежі або стихійного лиха.

II. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних засобів.
1. Речовини вогненебезпечні, які здатні до утворення вибухових сумішей, а також схильні до самозаймання при контакті з повітрям, водою, горючими речовинами або при дії сонячних променів, повинні зберігатися ізольовано в умовах, які повністю виключають можливість такого контакту, а також впливу температур
та механічного впливу.
2. Складські приміщення для зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин повинні повністю відповідати будівельним нормам та правилам проектування. Вони повинні бути ізольовані, сухі, захищені від світла прямих сонячних променів, атмосферних осадів та грунтових вод. Ці приміщення, а також коридори, що до них прилягають, та підсобно-допоміжні приміщення повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією.
3. Приміщення для зберігання вогненебезпечних (легкозаймистих) речовин повинні бути побудовані з вогнетривких матеріалів і розташовані на відстані не менше 20 м від інших складських будівель та 50 м від житлових приміщень.
4. Лікарські засоби вогненебезпечні та вибухонебезпечні слід зберігати за принципом подібності, згідно з їх фізико-хімічними та пожежонебезпечними властивостями, характером упаковки. З цією метою вогнестійкі склади розбиваються на окремі приміщення (відсіки), що ізольовані одне від одного глухими вогнетривками
стінами (перегородками).
5. При відсутності окремих сховищ для легкозаймистих речовин допускається зберігання їх в загальних вогнетривких будівлях, а також в будівлях, поділених на секції при обов’язковій ізоляції приміщень виділених для зберігання речовин від сусідніх приміщень вогнетривкими стінами, які відповідають вимогам пожежної небезпеки та узгоджені з органами Держпожежнагляду. Такі приміщення повинні мати вентиляцію.
6. Необхідну кількість вогненебезпечних речовин для поточних витрат допускається тримати в фасувальних кімнатах складів або аптек, але при суворому дотриманні заходів пожежної безпеки. Залишкові кількості вогненебезпечних речовин по закінченні роботи в кінці зміни повертають на місце основного зберігання.
7. Підлога складів та розвантажувальних майданчиків повинна мати тверде, рівне покриття, що виключає вибоїни та інші нерівності. Забороняється використовувати дошки та залізні листи для вирівнювання підлоги. Підлога повинна забезпечувати зручне та безпечне пересування людей, вантажів та транспортних засобів, простоту та легкість прибирання складських приміщень.
8. Приміщення складів для зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних лікарських засобів повинні бути обладнанні вогнертивкими стійкими стелажами та піддонами. Стелажі установлюють на віддалі 25 см від підлоги та стін, ширина стелажів не повинна перевищувати 1 м. Повздовжній прохід між стелажами повинен бути не менш 1.35 м.
9. Електропровадка, освітлювальна арматура та електрообладнання повинні бути у вибухонебезпечному виконанні з розміщенням вимикачів та кнопочних автоматів у коридорі.
10. В аптеках для зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин передбачається ізольоване приміщення.
11. Приміщення для зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин повинно бути заблоковано охоронною та пожежною сигналізацією.
12. Приміщення для зберігання легкозаймистих та горючих речовин повинні бути розташовані на першому поверсі, мати в зовнішній стіні віконний отвір не менш 1.1 м2 при ширині або висоті не менше 0.75 м залізобетонні перекриття, стіни з вогнертивких матеріалів з межою вогнестійкості не менше 0.75 години, цементовану підлогу з ухилом від дверей та двері з межою вогнестійкості не менше 0.6 години, мати зовнішній вихід з будівлі або всередені будівлі в коридорі ізольований від всіх інших приміщень.
13. В аптеках з мінімальним об’ємом роботи допускається зберігання легкозаймистих та горючих рідин у вбудованих вогнертивких шафах з дверцятами шириною не менш ніж 0.7 м та висотою не менше ніж 1.2 м. Мсце розташування шафи повинно бути віддалено від тепловивідних поверхонь та проходів, до неї повинен
бути забезпечений вільний доступ.
14. В аптеках, розміщених в будівлі іншого призначення, кількість вогненебезпечних речовин, які зберігаються в нерозфасованому вигляді (легозаймисті рідини), не повинна перевищувати 100 кг.
15. Легкозаймисті рідини в кількості понад 100 кг необхідно зберігати в будинку, що розміщений окремо в скляній або металевій тарі, ізольованій від приміщень зберігання вогненебезпечних речовин інших груп.
16. Під особливою увагою та постійним суворим контролем повинні знаходитися приміщення приймання, відпуску та фасування лікарських засобів та медичних виробів з вогненебезпечними та вибухонебезпечними властивостями. При надходженні товару необхідно терміново його розподіляти по місцям основного зберігання. Для уникнення нещасних випадків в приміщеннях приймання та відпуску категорично забороняється навіть короткочасне зберігання цієї медичної продукції. При її прийманні особливу увагу слід звертати на стан укупорки тари індивідуального зберігання. Категорично забороняється одночасне розфасування декількох лікарських речовин в одному приміщенні. Кількість речовин на робочому місці
фасувальника не повинна перевищувати змінної потреби. В кінці робочого дня залишки речовин повертають в приміщення основного зберігання. Після фасування кожного найменування лікарських засобів приміщення ретельно провітрюється.
17. На складах основного зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин ззовні, а також на дверях кожного приміщення зберігання і роботи з названими речовинами та всередині цих приміщень повинні бути зроблені незмивні, чіткі написи: “Вогненебезпечно”, “Вибухонебезпечно”, “Курити забороняється”, “У
випадку пожежі дзвонити по телефону …”. Відповідальному необхідно оглядати приміщення щоденно з емтою проведення інших профілактичних заходів в кінці робочого дня.

III. Особливі вимоги, які пред’являються до зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин.
1. Зберігання вогненебезпечних речовин.
1.1. До групи вогненебезпечних речовин, які зберігаються в аптечних закладах, належать легкозаймисті речовини, що представлені в основному рідинами та легкозаймистими речовинами (Додаток N 1).
1.2. На складах легкозаймисті та легкогорючі речовини повинні зберігатися окремо від інших матеріалів.
1.3. Основною небезпечною властивістю легкозаймистих та легкогорючих рідких речовин є текучість, легке випаровування та легке займання від будь-якого зовнішнього джерела: відкритого вогню, іскри, електричного розряду. Тому зберігання та роботу з вогненебезпечними речовинами слід проводити дуже обережно і подалі від вогню. При необхідності нагрівання цих речовин повинно здійснюватися на водяних банях або електроплитках з закритою спіраллю.
1.4. Пари більшості легкозаймистих рідин чинять шкідливий вплив на організм, тривале вдихання цих парів може призвести до непритомності. Тому ємкості з цими речовинами повинні бути щільно закупорені. Забороняється зберігати легкозаймисті та горючі речовини у відкритій тарі.
1.5. Легкозаймисті рідини (колодій, спирт етиловий, скипидар, ефір та інші) (Додаток N 1) зберігають в щільно закупореній міцнійстекляній або металевій тарі, щоб запобігати випаровуванню рідин з посудин.
1.6. Бутилі, балони та інші великі ємкості з легкозаймистими та горючими рідинами повинні зберігатися на полицях стелажів в один ряд по висоті, забороняється їх зберігання в декілька рядів по висоті з використанням різних прокладних матеріалів, складування цих речовин біля опалювальних приладів не
допускається. Відстань від стелажа або штабеля до нагрівального елемента повинна бути не менш ніж 1 м.
1.7. Бутилі з легкозаймистими та горючими рідинами повинні зберігатися в тарі, що уберігає від ударів або в
балоно-перекидачах в один ряд.
1.8. В аптеках на робочих місцях може зберігатися така кількість цих речовин, яка не перевищує змінну потребу. При цьому ємкості повинні бути щільно закриті.
1.9. Забороняється зберігання легкозаймистих та горючих рідких речовин по вінця заповненій тарі. Ступінь заповнення повинен бути не більше 90 % об’єму. Спирти в невеликих кількостях зберігаються в металевих ємкостях, які заповнюють не більш, як на 95 % об’єму.
1.10. Забороняється сумісно зберігання легкозаймистих речовин з мінеральними кислотами (особливо сірчаною та азотною), стисненим та зрідженим газами, легкозаймистими речовинами (перев’язочним матеріалом, рослинним маслом, сіркою), а також з неорганічними солями, які з органічними речовинами утворюють вибухонебезпечні суміші (хлорат калію, перманганат калію, хромат калію і такі інші).
1.11. Ефір медичний та ефір для наркозу зберігають в фабричній упаковці, в темному прохолодному місці (подалі від вогню та нагрівальних приладів).
1.12. Кальцію гіпохлорид не горючий, але при контакті з рідкими маслоподібними органічними продуктами може викликати їх займання, а з аміаком та солями амонію-вибух, тому зберігання його повинно здійснюваться ізольовано з врахуванням описаних властивостей.
1.13. При роботі з легкозаймистими рідинами (фасування, переношення, вантаження) необхідно дотримуватись особливої обережності, а також постійно спостерігати за станом тари, її герметичністю та справністю. При виявленні несправності тари терміново вживають заходи до їх усунення або речовини, які в ній містились перекладають в іншу справну тару.
1.14. Пробки бочок допускається відгвинчувати та загвинчувати тільки інструменатми з м’якого металу, який не дає іскор при ударі, з допомогою дерев’яних молотків. При відкатці бочок та завантаженні їх в сховище необхідно бути обережним, щоб уникнути удару бочки та утворення іскор.
1.15. Окремі легкозаймисті рідини (спирт, ефір медичний та інші) мають властивість утворювати при зберіганні статистичну електрику, іскра якої може викликати спалах рідини. Тому фасування таких рідин на складі слід проводити в окремих приміщеннях, обладнаних особами протипожежного захисту. При зливанні та фасуванні їх металевий посуд повинен мати заземлення.
1.16. Тару, звільнену від легкозаймистих рідин, слід залишати на який час відкритою.

2. Зберігання вибухонебезпечних речовин
2.1. До цієї групи речовин належать вибухові речовини та речовини вибухонебезпечні, тобто ті, що здатні до утворення вибухових сумішей (Додаток N 1).
2.2. Речовини цієї групи повинні зберігатися в ізольованому вогнестійкому складі в спеціальних приміщеннях (відсіках), ізольованих вогнетривкими стінками. Нітрат срібла в аптеках і на складах в невеликих кількостях (на складах до 5 кг, в аптеках до 50 г) необхідно зберігати ізольовано згідно з правилами зберігання отруйних речовин.
2.3. При зберіганні вибухонебезпечних речовин слід вживати заходів проти забруднення їх пилом, який може бути причиною вибуху.
2.4. Ємкості з вибухонебезпечними речовинами (штанглази, бляшані барабани, склянки) необхідно щільно закривати для уникнення попадання пару в повітря.
2.5. Перманганат калію привзаємодії з пилом, сіркою, органічними маслами, ефірмаи, спиртом, гліцерином, органічними кислотами та іншими органічними речовинами – вибухонебезпечний. Зберігати його на складах слід в спеціальному відсіку в бляшаних барабанах, а в аптеках – в штанглазах з притертими пробками окремо
від вищеназваних засобів. Забороняється сумісне зберігання з легкозаймистими та горючими речовинами. Бляшані барабани та штанглази з перманганатом калію своєчасно звільняють від пилу обережно, уникаючи тертя.
2.6. Розчин нітрогліцерину (вибухова речовина) слід зберігати в аптеках або аптечних складах (базах) добре закупорених скланках або металевій посудині в прохолодному темному місці з дотриманням застережених заходів від вогню. Совати посуд з нітрогліцерином та відважувати цей препарат слід особливо обережно, бо випаровування пролитого нітрогліцерину загрожує вибухом. Попадання навіть малих кількостей на шкіру може викликати сильні головні болі.
2.7. Ефір при зберіганні (особливо при контакті з повітрем) утворює перекиси, які при струсі, ударі, терті або підвищенні температури можуть викликати вибух, тому робота з ним потребує особливої обережності.
2.8. Категорично забороняється зберігання всіх вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин з кислотами та лугами.
2.9. Переносити балони з вогненебезпечними та займистими рідинами необхідно вдвох в спеціально пристосованих клітях або в корзинах з справними ручками. Корзини з великими бутилями, ящики або кліті (понад 20 кг), а також речовини, які вміщені в тверду тару, необхідно переміщати тільки на спеціальних візках з м’яким ходом колес.
2.10. При зберіганні азотної та сірчаної кислот мають бути вжиті заходи до недопущення зіткнення їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.
2.11. В приміщеннях, де зберігаються вибухонебезпечні та вогненебезпечні речовини, при аваріях електроосвітлення категорично забороняється входити з гасовими лампами та свічками. У таких випадках слід користуватися тільки електроліхтарем.

IV. Зберігання кисневих балонів та поводження з ними
Однією з можливих причин виникнення пожежі може бути неправильне зберігання кисневих балонів та неправильне поводження з ними, оскільки кисень не горючий, але активно підтримує горіння газу. Зберігання кисневих балонів та поводження з ними повинні суворо відповідати діючим правилам.

Генеральний директор НВО
“Укрфармація” О.І.Клімов

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.