 |
|
І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Варіант 25
1.Різну кількість звуків мають слова у парі:
А. буття — биття;
Б. ґедзь — геть;
В. пишемо — пишімо;
Г. дзенькати — тенькати;
Д. джем — щем.
2. За алфавітом записані всі слова в рядку:
А. снопище, снопоподавач, снопосушарка, снотворність, снотворний;
Б. смоловарня, смолокурня, смолоскип, смолотворення, смоління;
В. скеледром, скелелаз, скелетон, скелька, скеля;
Г. сторожа, сторожка, сторожкість, сторожиха, сторожування;
Д. суданка, суданець, судачок, суддя, суденце.
3. Усі слова пишуться з префіксом пре- в рядку:
А. пр..освященство, пр..жорстокий, пр..пишний, пр..горілий, пр..чудовий;
Б. пр..вражий, премудрість, пр..світлий, пр..святий, причинений;
В. пр..поганий, пр.лушений, пр.холодкий, пр..досить, пр..довгий;
Г. пр..милий, пр..гарний, пр..людія, пр..стол, пр..кумедний;
Д. пр..дивний, пр..старий, пр..злий, притамований, пр..хороший.
4. На місці пропуску треба писати ь в усіх словах рядка:
А. дитинон..ці, порт..єра, дамаський, брен..кати, Грин..чишин;
Б. смієт..ся, ін...ший, сен..йор, Єл..ка, чернігівс..кий;
В. багац..ко, Ол..вія, ремін..чик, ал..янс, стіл..чик;
Г. п’ят..десят, здаєт..ся, міл..ярд, крил..ця, пол..овий;
Д. ател.х, веронський, нян..чити, Гуцул..шина, парасол..ці.
5. Спрощення приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка:
А. корис..ний, кіс..лявий, облас..нйй, очис..ний, жаліс,.ний;
Б. первіс..ний, мас..ний, улес..ливий, капос..ний, парламен.хький;
В. доблес..ний, нещас..ний, форпос..ний, особистіс..ний, умис..ний;
Г. кількіс..ний, швідкіс..ний, виїз..ний, якіс..ний, перехрес..ний;
Д. вартіс..ний, рідіс..ний, волос..ний, піз..ній, зап’яс..ний.
6. Помилка в правописі слова іншомовного походження є в рядку:
А. еллінізм, бароко, мадяр, прес-пап’є, мотто;
Б. асирієць, буддист, дюшес, акорд, манна;
В. бацила, асфальт, диз’юнкція, іммобілізація, вілла;
Г. аміак, голландка, білль, інновація, беладона;
Д. асистент, дурра, бароко, кювет, вестибюль.
7. Усі слова пишуться з великої літери и рядку:
А. (у)країнська (п)повстанська (а)рмія, (с)півдружність (н)езалежних (д)ержав;
Б. (є)вропейське (е)кономічне (с)півтовариство, (с)пілка (в)изволення (у)країни;
В. (н)аціональна (г)вардія (у)країни, (х)ашимітське (к)королівство (й)орданія;
Г. (г)абонська (р)еспубліка, (п)івнічна (о)сетія, (х)рсщення (г)господнє;
Д. (я)сна (п)оляна, (х)рам (с)вятого (м)иколая, (к)арпати.
8. Контекстуальні антоніми є в реченні:
А. Мій рідний край такий веселий, мій рідний край такий сумний (ІЧупринка);
Б. Звуться ці часи у мисливців «зорьками» — вечірньою й ранковою (Остап Вишня);
В. Світ незбагненний здалеку і зблизька (Л. Костенко)',
Г. Героїка і лірика злились, щоб із життям не вперше позмагатись (М. Сингаївський);
Д. Городище стоїть вище, а Власівка нижче (Л. Глібов).
9. Значення фразеологічного звороту знаходити сокиру під лавкою правильно пояснено в рядку:
А. відкривати для себе те, що для інших давно відомо;
Б. починати діяти відверто;
В. розказувати всю правду про що-небудь;
Г. суворо когось покарати;
Д. запобігти якомусь осудливому вчинку.
10. Суфіксальним способом утворені всі слова в рядку:
А. висловити, четвертувати, прозоріти, закруглити;
Б. дерев’яніти, перчити, розкладати, оподаткувати;
В. динамівець, прозаїк, гусак, зав’язь;
Г. цементувати, весніти, отаманувати, старцювати;
Д. співак, дикун, продавець, навушник.
11. Правильні відмінкові форми іменника подано в рядку:
А. лікар — лікара — лікаром;
Б. повістяр — повістяра — повістяром;
В. шахтар — шахтара — шахтаром;
Г. сопілкар — сопілкаря — сопілкарем;
Д. хабар — хабаря — хабарем.
12. Усі складні прикметники пишуться через дефіс у рядку:
А. судово/правовий, мецо/сопрановий, автоматно/кулеметний, критико/аналітичний;
Б. айстро/угорський, суб’єктивно/оцінений, циклічно/потоковий, описо
во/нормативний;
В. таємничо/загадковий, аварійно/небезпечний, оперативно/слідчий, оси
ково/березовий;
Г. абсолютно/прозорий, сувенірно/подарунковий, тянь/шанський, автобу-
сно/тролейбусний;
Д. суглинисто/щебеневий, тактико/технічний, центрально/симетричний,
свинцево/мідний.
13. Числівники з іменниками правильно поєднано в рядку:
А. три гриба, нуль цілих і шість десятих секунди;
Б. двадцять відсотків, півтора центнери;
В. півтораста тонн, два з половиною роки;
Г. обидва студенти, чотири кілометра;
Д. сорок два метри, півтора години.
14. Від контексту залежить написання всіх слів у рядку:
А. по/осінньому, з/гори, у/день, на/пам’ять;
Б. по/іншому, по/волі, до/вподоби, на/сміх;
В. в/цілому, на/горі, по/перше, по/'новому;
Г. по/малу, з/раку, по/нашому, в/середньому;
Д. у/двох, на/багато, на/чисто, з/ліва.
15. Відокремлена уточнююча обставина часу є в реченні:
А. Розмірено, по колу сонпя, минали літа (Р. Іванченко);
Б. Надворі, низько над полтавським шляхом, світив повний місяць (Григір
Тютюнник)',
В. Край міста на горі, на самому вигоні, стоїть маленька, старенька хатинка
(В. Винниченко);
Г. З-під неба рідного в неволю, над Вавилонські береги, нас завели з Єрусалима тяжкії
наші вороги (С. Руданський);
Д. Тоді ж, під час симфонічного концерту, уперше було виконано фрагменти із опери
«Катерина» (В. Дрозд).
16. Сполучник і поєднує частини складносурядного речення в рядку:
А. Десь коні ржуть і глухо грають сурми (Л. Костенко);
Б. Біле сонце низько пливло над обрієм і сліпило очі (Р. Іванченко);
В. Секунди йшли і складалися в хвилини (Ю. Яновський).
Г. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров (Григір
Тютюнник);
Д. Дрібний теплий дощ сіявся над зеленим простором степу і запинав далину сизим
серпанком (Р. Іванченко).