IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
Хід уроку I. Організаційний момент - Сьогодні у нас незвичайний урок, сьогодні ми зробимо ще один крок в країну відому, в країну чудову, що так нас чекає й збагачує мову. II. Актуалізація опорних знань 1. Бесіда — Як ви провели зимові канікули? — Якими цікавими справами вам довелося займатися? 2. «Попрацюймо разом!» — Розшифруйте слова: миза, ніжсиакн, урубльак, роньСнігука. — Що називають ці слова? (Предмети) — На які питання вони відповідають? (Хто? що?) — Опишіть ці предмети. — Які дії вони можуть виконувати? 3. Робота за таблицею — Розгляньте таблицю
— Що означають слова, які відповідають на питання хто? що? (Назви предметів) — Що означають слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? (Назви ознак предметів) — Що означають слова, які відповідають на питання що робить? що зро- бить? (Назви дій предметів) 4. Каліграфічна хвилинка — Запишіть каліграфічно питальні слова та усно доберіть до них приклади. Хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що зробить? II. Повідомлення теми, мети уроку — Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, яку назву мають усі ці частини мови. Ви будете вчитися розрізняти їх і правильно вживати їх у мовленні. А допоможе нам у цьому подорож до країни Морфології. IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Подорож до країни Морфології — В одному царстві, яке називають Морфологія, жили різні частини мови. Не задумавсь, звідкіль оті у нашій мові злитки золоті? Як намистинки диво калинове — частини мови! Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав — іменник? Іменник! Він узяв собі на плечі велике діло — визначати речі,— ім’я, найменування і наймення: робота, біль, і радість, і натхнення. Ну, а візьмемо назву — дієслово, само підказує, що діє слово! ІЦе й прикладу на нього не навів, а вже до півдесятка дієслів! Прикметник дасть іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету. Частини мови! Назви наче й звичні, полюбиш їх — красиві, поетичні! Хто ж так назвав оці частини мови? Назвали вчені. Й підхопив народ! Д. Білоус — Як учені назвали частину мови, яка дає словам імена? — Як учені назвали частину мови, яка дає іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету? — Що вам підказує назва дієслово? 2. Ознайомлення з новими термінами «іменник», «прикметник», «дієслово» (с. 111) — Які слова ми називаємо іменниками, прикметниками, дієсловами? 3. Первинне закріплення (вправа 261, с. 112) — Прочитайте текст. — Поясніть, як ви зрозуміли його назву. — Випишіть з тексту в три стовпчики іменники, прикметники, дієслова. — Знайдіть у тексті слова, які не відповідають на питання. — Назвіть ці слова. 4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 112) — Чому прийменники і сполучники належать до службових частин мови? (Тому що вони не відповідають на питання.) Фізкультхвилинка Гуси-лебеді летіли, На лужку тихенько сіли, Поклювали, походили, Знялися та полетіли. А внизу трава низенька-низенька, Дерева високі-високі! Вітер дерева колише-гойдає, То вправо, то вліво їх нахиляє, То вперед, то назад прогинає, А гуси летять-відлітають, А діти тихенько за парти сідають. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|