МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ГОРЛІВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
РОБОЧА ПРОГРАМА Навчальної практики студентів Спеціальність 5.02010501 «Діловодство» ВСТУП Навчальна практика є одним з етапів підготовки фахівця з документознавства та інформаційної діяльності і проводиться з метою оволодіння студентом первинним професійним досвідом, перевірки професійної готовності майбутнього фахівця до самостійної трудової діяльності і збору матеріалів для виконання дипломної роботи. Метою проведення навчальної практикиє удосконалення навичок роботи на базі СДЗУ (служби документаційного управління), вміння користуватися нормативно-методичними документами з діловодства, оформлювати і обробляти документацію. Студент проходить навчальну практику в терміни, передбачені навчальним планом і графіком навчального процесу. Навчальна практика проводиться на основі прямих договорів, що укладаються між підприємствами та ГТДонНУ. Місце практики кожного студента фіксується та встановлюється наказом зам директора з навчальної роботи технікуму за поданням пропозиції відділу практики. У разі отримання технікуму клопотання іншої організації потрібного профілю із проханням направити туди конкретного студента для проходження практики, це питання розглядається кафедрою документознавства та інформаційної діяльності та відділом практики ГТДонНУ з прийняттям відповідного рішення. Після закінчення практики подається звіт, щоденник практики і характеристика, підписані керівником практики від підприємства і завірені печаткою.
МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
Навчальна практика проводиться з метою розширення і закріплення знань, одержаних студентами при вивченні теоретичного матеріалу спеціальних дисциплін, надбання практичних навиків системного аналізу документообігу та інформаційної діяльності підприємства, необхідних для самостійного виконання роботи документознавця. Практика є важливим етапом практичного застосування одержаних теоретичних знань. Під час практики студент повинен одержати інформацію про документне та інформаційне забезпечення організаційно-управлінської структури підприємства, організації, установи та інших об'єктів практики і своєю роботою сприяти вдосконаленню діяльності об'єкта практики. За період практики студенти повинні вивчити всі питання з тем, передбачених програмою практики. Вивчити інструктивний матеріал, що використовується на підприємстві за темами, що вивчаються. Основна мета навчальної практики удосконалити навички роботи на базі СДЗУ (служби документаційного управління), вміння користуватися нормативно-методичними документами з діловодства, оформлювати і обробляти документацію. Завдання навчальної практики: - працювати з сучасними технічними засобами обробки документів; - вивчити структуру, посадовий склад та обов’язки робітників служби документаційного забезпечення управління, правила складання та - використання організаційно-розпорядчої, довідково-інформаційної документації у конкретних виробничих умовах, форми реєстрації документів, роботу архіву підприємства; Особливу увагу приділити вивченню нормативних матеріалів, що визначають та регламентують документаційну діяльність докладу, де студенти проходять практику, а також збору та аналізу фактичних матеріалів для підготовки звіту проходження практики. Практика студентів – це сукупність пізнавальних дій щодо засвоєння знань, видів та способів діяльності в конкретній предметній галузі. Тут формуються розумові дії та певні навички як акт мислення. Навчальна практика студентів – це сукупність дій у вивченні предмета з метою отримання певного результату (розумового продукту). Тут можуть самостійно використовуватися засвоєні знання, що забезпечують виконавський рівень підготовки майбутніх фахівців. Вони можуть включати: а) визначення власної мети та планування шляхів її досягнення; б) мотивацію, визначення процесу дій із обраним предметом; в) самоконтроль та корекцію дій для досягнення заздалегідь визначеної мети. Орієнтовний графік проходження переддипломної практики
Під час практики, окрім індивідуальних контактів з керівником практики, можуть проводитися загальні для всіх студентів. Вони можуть стосуватися складних питань управлінської діяльності, експлуатації обладнання тощо. Після закінчення практики відбувається встановлення зворотного зв’язку про хід і результати виконання самостійної роботи, головним змістом якої є ґрунтовне критичне осмислення завершеної справи.
2. КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ, ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ Керівником навчальної практики студентів є викладачі спеціальних дисциплін. Призначений керівник зобов'язаний: - розробити тематику індивідуальних завдань; - відповідно до програми практики скласти індивідуальний календарно-тематичний план роботи кожного студента; - здійснювати контроль дотримання термінів практики та її змісту; - консультувати студентів із питань практики, складання звітів про виконану роботу; - перевіряти якість роботи студентів і контролювати виконання календарно-тематичних планів; - оцінити результати виконання студентом програми практики.
Студенти при проходженні навчальної практики зобов'язані: - з'явитися до місця проходження практики в термін, встановлений технікумом - повністю підкорятися діючим на базі практики правилам внутрішнього розпорядку; - самостійно працювати на робочих місцях відповідно до календарно-тематичного плану; - у терміни, встановлені календарно-тематичним планом, здавати для перевірки керівникам практики відповідні розділи звіту; - у встановлені терміни оформити, здати на кафедру і захистити звіт про практику. До звіту додаються: індивідуальне завдання і характеристика. У характеристиці повинна бути дана оцінка роботи практиканта: "відмінно" (5 балів), "добре" (4 бали), "задовільно" (3 бали), "незадовільно" (2 бала). Характеристика (відгук) підписується керівником підприємства (підрозділу) і завіряється печаткою.
3.ДОКУМЕНТАЦІЯ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ До документації про проходження практики належать два основних документа: · щоденник практики (додаток А), який рекомендується заповнюватися друкарськими засобами, крім відгуку про проходження практики та висновків керівників практики; · звіт.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
Звіт складається у міру проходження кожного етапу. Текст звіту може бути написаний із використанням комп’ютерної техніки. Рекомендується така структура звіту: 1. Титульний лист. 2. Зміст. 3. Поетапні розділи (звіт). 3.1. Загальні відомості про підприємство. 3.2.Посадовий склад і обов’язки робітників СДЗУ підприємства. 3.3. Загальна характеристика місця проходження практики. 3.4. Посадова інструкція. 3.5. Форми і порядок реєстрації вхідних, вихідних і внутрішніх документів 3.6. Використання організаційної техніки в роботі з документами 4. Висновки 5. Індивідуальне завдання. 6. Додатки. Структурні елементи «Титульний лист», «Зміст», «Звіт», «Висновки», «Індивідуальне завдання», «Додатки» виконуються українською мовою (типова структура представлена в додатках Б, В відповідно). Робота має бути виконана технічно і літературно грамотно: надрукована на одній стороні аркуша формату А4, з інтервалом 1,5 пт, розмір шрифту – 14, гарнітура Times New Roman, поля: верхнє і нижнє не менше – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Всі лінії, букви, цифри і знаки повинні бути одного чорного кольору. Структурні елементи та розділи повинні починатися з нової сторінки. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати в середині рядка і писати великими буквами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Відстань між заголовком і текстом повинна бути 2 рядки. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід писати з великої букви з абзацу, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між рядками заголовка приймається такою ж, як в тексті. Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту. Абзац повинен відповідати 5 знакам або 1,25 пт. Сторінки нумерують арабськими цифрами і проставляють посередині сторінки без крапки в кінці, починаючи з третьої сторінки, з урахуванням перших двох. Ілюстрації і таблиці слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Їх слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Приклад оформлення таблиць і рисунків наведений на рисунку 3.1. Таблиця 1.1 – Назва таблиці
Продовження таблиці 1.1 Рисунок 3.1- Приклад оформлення таблиці та рисунка
При першому посиланні в тексті на рисунок рекомендується вказати його повний номер. Наприклад «(рисунок 5.1)», при повторному посиланні – додавати «див.», наприклад «(див. рис. 5.1)». Назва таблиці та рисунка повинна бути короткою і відображати їх зміст, пишеться з великої букви. В кінці назви таблиці або рисунка крапка не ставиться. При розподілі таблиці на частини, слово «Таблиця» вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження таблиці» з вказівкою номера таблиці. Відстань між рисунком, таблицею і текстом повинна дорівнювати одному рядку. При використовуванні переліків перед ними ставиться двокрапка. Перед кожною позицією переліку слід ставити рядкову букву алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Приклад: б) міжнародна інвестиційна співпраця: 1) залучення іноземних інвестицій; 2) підприємства створені із залученням іноземних інвестицій; 3) інвестиційні консорціуми; 4) учасники угод про розділ продукції; 5) вивіз інвестицій за кордон; 6) змішані компанії; 7) спорудження об'єктів на підрядних умовах. Додатки слід оформляти як продовження роботи на її подальших сторінках. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком із великої букви потрібно написано слово «Додаток», заголовок пишуть з великої букви посередині сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими буквами алфавіту, за винятком Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (якщо робота виконана українською мовою) і Е, З, Й, О, Ч, Ь, Ъ (якщо робота виконана російською мовою). Наприклад, «Додаток Б». Якщо в тексті додатка є ілюстрації, таблиці, формули, їх слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Д. 1 - перший рисунок додатка Д. При посиланнях в тексті на ілюстрації, таблиці, формули додатка рекомендується писати: «... на рисунку А.2...»,"... за формулою (В. 1)...». Характеристика (відгук) на студента, що проходив переддипломну практику, складається керівником від бази практики в довільній формі і повинна містити наступні відомості: - повне найменування організації, що є базою проходження практики; - період, за який характеризується практикант; - перелік підрозділів організації, в яких практикант працював; - роботи, що проводяться практикантом за дорученням керівника, зокрема, в галузі фінансів і зовнішньоекономічної діяльності; - відношення практиканта до роботи, що виконується, ступінь виконання доручень, якісний рівень і ступінь підготовленості студента до самостійного виконання окремих завдань; - дисциплінованість і ділові якості, які проявив студент під час практики; - уміння контактувати з клієнтами, співробітниками, керівництвом організації; - наявність негативних рис, дій, проявів, що характеризують студента з негативної сторони в період проходження практики; - рекомендована оцінка проходження практики. Характеристика (відгук) оформляється на бланку організації, що є базою практики, або на звичайному аркуші з печаткою цієї організації. Характеристика (відгук) підписується керівником організації або його підрозділу і завіряється печаткою. Організація, яка видає характеристику (відгук) практиканту, повинна відповідати наказу про направлення студентів для проходження переддипломної практики. У разі розбіжності (якщо студент надає характеристику і звіт не з тієї організації, яка закріплена як база практики за наказом), проходження практики не зараховується. Питання проходження практики і подальшого перебування студента вирішуються керівництвом практики.
4 ЗАХИСТ ЗВІТУ ПРО НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ
Представлений студентом звіт про практику перевіряється керівником і допускається до захисту. Керівник може направити звіт на доопрацювання в разі невідповідності звіту встановленим вимогам. В цьому випадку студент виправляє зауваження і знову подає звіт на перевірку. Захист практики проходить при наявності всієї документації та відповіді на залікові питання. За результатами захисту звіт оцінюється таким чином: «відмінно» (5 балів), «добре» (4 бала), «задовільно» (3 бала), «незадовільно» (2 бала). В разі незадовільної оцінки студент зобов'язаний в тижневий термін виправити зауваження і знову подати звіт для захисту. Оцінка з переддипломної практики прирівнюється до оцінок із теоретичномго навчання і враховується при підведенні підсумків загальної успішності студентів. Студенти, що не виконали програму практики без поважної причини або одержали негативну оцінку, можуть бути відраховані з НМетАУ, як такі, що мають академічну заборгованість в порядку, передбаченому статутом академії.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Андреева В.И. Делопроизводство. – М.: Бизнес-икс, 1995. 2. Басаков М.И. Делопроизводство и корреспонденция. – Ростов н/Д, 2003. 3. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 2001. 4. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. – К., 1998. 5. Блощинська В.А. Сучасне діловедення. – Івано-Франківськ, 2000. 6. Волковский Н.Л. История информационных войн: В 2-х ч. Ч. 1. – СПб., 2003. 7. Все про медіа реґіонів України: В рамках проекту «Громадська експертиза. Свобода слова»; Всі області України: Соціально-економічна ситуація. Політичні розклади. Групи впливу. Медіа та влада. Свобода доступу до інформації. Основні риси медіа ринку / Авт. та ред. кол.: А. Петренко, Д. Новаківська, П. Жук. – К., 2000. 8. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К., 2002. 9. Гриценко О.М. Суспільство, держава, інформація. – К., 2001. 10. Гутгарц Р.Д. Документирование управленческой деятельности. – М., 2001. 11. Данилова Е.Е. Информационное развитие социальных систем. – М., 2002. 12. Девід Ніколас. Оцінка інформаційних потреб: методи і технології. – К., 1996. 13. Делопроизводство (Организация и технологии документационного обеспечения управления) / Под ред. проф. Т.В. Кузнецовой. – М., 2003. 14. Державний класифікатор управлінської документації. – К., 1999. 15. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – К., 2001. 16. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К., 1994. 17. ДСТУ 2395-94. Інформація та документація. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів для індексування. Основні вимоги. – К., 1994. 18. ДСТУ 2732: 2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. понять. – К., 2005. – Чинний з 01.07.2005 р. 19. Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994р. із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст.93. 20. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р. із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286. 21. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст.256. 22. Закон України «Про інформацію» від 2 листопада 1992 р. із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650. 23. Закон України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» від 24 грудня 1993 р. із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 86. 24. Закон України «Про обов’язковий примірник документів» від 9 квітня 1999 р. із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-23. – Ст. 199. 25. Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред. В.В. Дика. – М., 1996. 26. Информация. Дипломатия. Психология / Отв. ред. и сост.: Ю.Б. Кашлев. – М., 2002. 27. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навч. заклад. – К., 2002. 28. Інформаційний ринок продуктів та послуг: Конспект лекцій. – Харків, 2000. 29. Кавторева Я. Документооборот: организация и ведение. – Х., 2002. 30. Карпінський Б.А. Інформаційний продукт: створення і реалізація. – Львів, 1994. 31. Кастельс Мануэль. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. – М., 2000. 32. Кирсанова М.В., Аксенов Ю.М. Курс делопроизводства. – М., 1998. 33. Коломієць Г.С., Маньковський А.Л. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка кадрів. – К., 1991. 34. Кондрашева С.С. Інформаційні технології в управлінні: Навч. посіб. – К., 1998. 35. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. зі змінами від 8 грудня 2004 р.: Офіц. видання. – К., 2006. 36. Копиленко О.Л. Влада інформації. – К., 1991. 37. Корнеев В.В., Гареев Ф.Ф., Васютин С.В.. Базы данных. Интеллектуальная обработка информации. – М., 2000. 38. Кузнецова Т.В., Купченко-Харченко В.І. Документи і діловодство. – Черкаси, 1999. 39. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб. – К., 2002. 40. Куперштейн В.Й. Современные информационные технологии в делопроизводстве. – СПб, 1999. 41. Лейхифф Дж. М., Петроуз Дж.М. Бизнес – коммуникации: Стратегии и навыки. – СПб., 2001. 42. Лоза О.В. Діловодство та документування управлінської діяльності. – К., 1997. 43. Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник. – К., 1999. 44. Палеха Ю.И. Организация общего и кадрового делопроизводства: В 2 ч. – К., 1997. 45. Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління. – К., 1997. 46. Палеха Ю.І. Управлінське документування: У 2ч. – К., 2003. 47. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К., 2002. 48. Позняков В.Я. Документационное обеспечение системы управления. – М.; Воронеж, 2002. 49. Свириденко С.С. Информационные технологии в интеллектуальной деятельности: Учебник. – М., 1995. 50. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В. Основи інформаційних систем: Навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 2001. 51. Твердохліб М.Г. Інформаційне забезпечення менеджменту: Навч. посіб. – К., 2002. 52. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бібік, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – К., 1999. 53. Устинова Г.М. Информационные системы менеджмента: основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Учебн. пособ. – СПб., 2000.
Додаток А Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет Горлівський технікум Спеціальність: 5.02010501 «Діловодство»
ЗАТВЕРДЖУЮ _____________________ (посада) _____________________ (підпис) (П.І.Б.) Печатка ____________ р. (дата)
ПРАКТИКА НАВЧАЛЬНА на ________________________________ ___________________________________ (повна назва місця проходження практики)
З В І Т
ПД.5.02010501.00. ЗВ ( № з/п в журналі, пара цифр)
Керівник практики _______________________
Виконала Студентка групи _________ _______________________ (П.І.Б.)
2013 З В І Т про ________________________ практику з _________________ по _____________ студентки групи ____________________ спеціальності 5.02010501 «Діловодство» Горлівського технікуму Донецького національного університету __________________________________ (П.І.Б.)
Додаток В В И С Н О В К И про виконання та засвоєння програми навчальної практики студенткою групи ___________ спеціальності 5.02010501 «Діловодство» ___________________________________ (П.І.Б)
(П.І.Б)
Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет Горлівський технікум
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ з дисципліни _________________________ ____________________________________ Тема: _______________________________ ____________________________________ студентки групи ___________ спеціальності 5.02010501 «Діловодство» ____________________________________ ____________________________________
Керівник практики _________________ (П.І.Б.)
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|