Главная | Обратная связь

Особливості діяльності фінансових установ як учасників проектного фінансування.

До фінансових установ, які безпосередньо беруть участь у проектному фінансуванні, відносять установи:

1.Банки- відіграють основну роль як учасники проектного фінансування

2. Лізингові компанії — це суб’єкти інвестиційної діяльності у ринкових умовах, які виконують посередницькі функції у проект­ному фінансуванні. Сторонами лізингових угод, як правило, виступають три сторони: підприємство — виробник обладнання; лізингова компанія; підприємство, яке одержує та використовує матеріальні цінності (в основному обладнання) упродовж певного періоду. Переваги лізингу полягають у тому, що він передбачає 100 % кредитування і не вимагає негайного відшкодування боргу. Передбачається, що забезпеченням угоди є саме устаткування. У разі невиконання орендарем своїх зобов’язань лізингова компанія відразу ж забирає його майно. Лізингова угода є більш гнучкою, ніж позичка. В умовах лізингу орендар може розрахувати надходження своїх доходів і виробити з орендодавцем відповідну, зручну для нього, схему фінансування. Платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними, суми платежів — відрізнятись одна від одної.

3.Страхові компанії. Важливим заходом щодо захисту інвестицій є їхстрахування. Інвестиційні проекти, особливо довгострокові, зазнають різного роду ризиків, причому з багатьма невідомими небезпеками, які чекають на інвестора. Природно, що вкладення капіталу на тривалий строк завжди повинно здійснюватися за участю страхових компаній.

4. Інститут спільного інвестування (ІСІ) — це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’я­зану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою одержання прибутку від вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. Інститути спільного інвестування можуть запропонувати своїм клієнтам у процесі проектного фінансування розроблення бізнес-планів, консалтингові послуги й надання юридичної підтримки, підготовку інформаційного меморандуму для продажу об’єктів, організацію венчурного інвестування, кредитування купівлі цінних паперів тощо.

5. Наступною фінансовою установою є довірчі товариства, або трасти (від англ. trust — довіра), які за чинним законодавством є товариствами з додатковою п’ятикратною відповідальністю, що здійснюють представницьку діяльність із довіреним майном щодо реалізації прав власності довірителів. Відносини довірчої власності можливі у разі, коли власник майна, засновуючи траст, передає своє майно іншій особі у довір­чу власність для використання його з певною метою і в інтересах відповідної особи — бенефіціарія. Довірчий власник щодо третіх осіб виступає як власник, який несе відповідальність перед засновником трасту і бенефіціарієм за належне використання майна та його зберігання. У сучасній практиці трастові операції — це трансформація цінних паперів у грошові кошти, і навпаки.

6. Пенсійні фонди . Акумулюючи значні кошти у формі пенсійних внесків, названі структури розміщують їх на фінансових ринках, даючи таким чином необхідні ре­сурси для реалізації великих промислових інвестиційних проектів.