Здавалка
Главная | Обратная связь

Зародження готельної справи в Україні.



Лекція.

 

Тема.Історія розвитку готельної справи в Україні

План.

1. Зародження готельної справи в Україні.

2. Розвиток готельного господарства України в другій половині

XIX- на початку XX ст.

Література.

Круль Г. Я. Основи готельної справи. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 368 с.

Мальська М.П., Пандяк І.Г. Готельний бізнес: теорія і практика. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 475с.

Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. Навч. Посіб. - К. Кондор, 2005.-408с.

Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. Посіб. / За ред.. проф.. В. К. Федорченка; Л. Г. Лукянова, Т. Т, Дорошенко., І. М. Мініч. - К. Вища шк. 2001

 

Зародження готельної справи в Україні.

На Русі готельна справа зародилася в ХІІ-ХІІІ ст. Проте ще в ІХ-ХІ ст. Давня Русь завдяки своєму географічному положенню стала центром, де перехрещувались торговельні шляхи між Заходом і Сходом, Північчю та Півднем. Налагоджувалися стійкі торговельні відносини, різнобічні культурні та релігійні зв'язки. Після запровадження християнства на Русі з Візантії до нашої країни потяглися священики, перекладачі, переписувачі книг, ремісники.

На Русі аж до XVI ст. центральною фігурою у встановленні та зміцненні зв'язків з іншими країнами був «гість».

Гостинності та мандрам іноземних гостей надавалось велике значення. Так, київський князь Володимир Мономах у своєму «Поучении» заповідав синам добре приймати гостей, вшановувати їх, тому що ці люди, «мимо ходячи», рознесуть по світу добру або лиху вість.

Попередники перших готелів на Русі - постоялі двори - називалися «ямами» і розташовувалися на відстані кінного переходу один від одного. У XV ст. постоялі двори створювалися при поштових станціях, що знаходилися в підпорядкуванні Ямського наказу. До XV ст. відносять також будівництво у великих містах гостинних дворів, які відрізнялися від постоялих тим, що, крім розміщення і харчування, тут були створені умови для здійснення комерційних операцій. Розселення іноземців у гостинних дворах здійснювалося за національною ознакою.

У XVI - першій половині XVII ст. одним із торговельних центрів Східної Європи був Київ, через який проходили купецькі каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, країн Західної Європи, що прямували до Московської держави. Українські купці мали право безмитної торгівлі в прикордонних містах Московії. Для них створювалися спеціальні гостинні двори. На чумацьких і торговельних шляхах України здавались в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю хмільними напоями, а й були пристановищем для подорожніх.

У другій половині XVII ст., коли «козацька християнська республіка» знаходилась на острові Чортомлик, на її території біля порту височів «Грецький дім» - приміщення для іноземних посланців і купців.

Крім того, Київ став одним із центрів паломництва, що зумовило потребу в будівництві готелів для прочан біля стін Печерського монастиря. В Україні до прочан ставилися з великою шаною.

Після приєднання України до Російської імперії (кінець XVIII ст.) почалось будівництво поштового тракту від Москви до Києва через Калугу, Глухів, Путивль, Конотоп із поштовими дворами та станціями, що одночасно виконували функції готелів.

Проте помітний розвиток готельного господарства в царській Росії розпочинається лише в другій половині XIX ст.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.