 |
|
Прир. ресурси та їх вплив на екон. розвиток.
Порівняльна характеристика ролі та призначення створених і нестворених нефінансових активів, як складових національного багатства, для функціонування ек-ки.
Більшість нефінансових активів звичайно служать двом цілям: використання в економічній діяльності і збереження. Створені нефінансові активи:
Основні засоби — це частина нац. Багат. країни, що створена у процесі вир-ва та довгий час багаторазово і постійно у незмінній натурально-речовинній формі викор-ся в ек, переносячи свою вартість на продукцію, роботи та послуги.
Запаси матеріальних оборотних засобів є постійно поновлюваною частиною національного багатства, до складу якої входять виробничі запаси сировини, матеріалів, палива, запасних частин, господарчих товарів, худоба на відгодуванні, молодняк тварин та ін.
Державні резерви засобів вир-ва та предметів споживання—це частина створених матер. благ, яка зараз не викор-ся і являє собою стратегічні запаси країни на випадок непередбачених ситуацій та форс-мажорних обставин. Ці блага перебувають на зберіганні у с-ма державних матер. резервів.
Цінності — це «кошторисні» товари довгострокового використання, що не зношуються з часом. Найважливішою особливістю даного елементу нац. Баг. є те, що з часом у результаті багатьох об’єкт. та суб’єкт. чинників відбувається зміна структури цінностей, що приводить до збільшення їхньої вартості (ціни).
Важливою частиною створених нефінан. активів є запаси готової продукції,що складаються з товарів і послуг, які створені у поточному або у попередньому періоді та зберігаються для наступного продажу, використання у вир-ві чи в інших цілях.
Нестворені нефінансові активи: матеріальні нестворені активи—це активи природного походження (природні активи — земля, вода, ліси, ресурси надр та ін.), тобто активи, котрі не є результатом вироб-х процесів, на які встановлені або можуть бути встановлені права власності. До даної категорії не належать природні активи, на які права власності не встановлені або не можуть бути встановлені (наприклад, відкрите море, повітряний простір). До складу нематеріальних нестворених активів належать активи, які надають виключне право своїм власникам на здійснення конкретних видів дія-ті або на вир-во певних видів товарів і послуг. При цьому інші суб’єкти (юридичні та фізичні особи) не мають на це права без спеціального дозволу власників відповідних активів.Вартість нематер. нестворених активів оцінюється у поточних цінах (за наявності такої можливості), у випадках, коли здійснюється їх купівля-продаж. В інших випадках оцінюється поточна вартість майбутніх доходів, на які очікують власники даних активів. Придбаний гудвіл оцінюється за вартістю придбання мінус накопичена амортизація.
Прир. ресурси та їх вплив на екон. розвиток.
Під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Природні ресурси включають у себе такі компоненти, як земля, надра, лісові та водні ресурси, рослинний і тваринний світ, повітряний простір. Ресурси природи є держ власністю. Держ власність дає можливість безкоштовно викор деякі природні ресурси в інтересах сусп.-ва (викор землі для буд-тва трансп магістралей, експлуатація лісових, водних ресурсів, видобуток кор копалин та ін.). Викор-ня прир ресурсів у приватному секторі, як правило, передбачає стягнення спеціальних податків, рентних та інших платежів, які спричиняють ↑ С/В виготовлюваної продукції. Прир ресурси не є невичерпними та вічними. Тому виникає проблема їх збереження та відновлення. Шляхи вирішення: 1. бережливе, рац-не вик-ня невідн ресурсів; 2. здійснення заходів щодо поповнення відновлюваних прир ресурсів (відновлювати і підвищувати природну родючість землі, здійснювати посадку лісосмуг, відновлювати запаси водойм); 3. максимальне вик-ня вторинної сировини та інші відходи вир-ва; 4. підтримка екол чистоти вир-ва та природокористування.
За своєю економічною сутністю природні ресурси мають споживну вартість. Їх придатність і корисність, техніко-економічні властивості, масштаби та способи використання визначаються суспільними потребами. Категорія «природні ресурси» вказує на безпосередній зв’язок природи з господарською діяльністю людини, що нерідко призводить до негативних суспільних явищ, завдаючи природі великої шкоди. А відтак процес взаємодії людини з довкіллям по суті своїй двоєдиний. З одного боку, це — використання природних ресурсів, а з другого, — вплив на довкілля і необх. рахуватися з природоохоронними процесами.