Главная | Обратная связь

Необх. і наслідки виконання банківською системою країни трансформаційної, емісійної та стабілізаційної функцій.

Трансформаційна функція банківської системи полягає в зміні (трансформації) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки. Значна роль при цьому належить центр банку, який активно здійснює всі види трансформац процесів на міжбанківському рівні — проводячи грошово-кредитну політику, трансформує ресурси грошового ринку за строками, за обсягами, за ризиками і в територіальному розрізі.

Функція створення платіжних засобів і регулювання грошового обороту (емісійна) полягає в тому, що банківська с-ма оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші, тобто управляє пропозицією грошей. Це досягається методами й інструментами грошово-кредитної політики центрального банку, реалізацію якої забезпечує с-ма в цілому.

Крім зазначених функцій, банківська с-ма також вико­нує стабілізаційну функцію, тобто забезп сталості банк д-сті та грошового ринку. Оскільки для банк д-сті характерна висока ризикованість, і банки працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства, боротьба з ризиками є важли­вим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи. Банки, виступаючи посередниками грошового ринку, беруть на себе відповідальність перед інвесторами за банківський ризик своїх позичальників. Виконання банк системою стабілізац ф-ї забезп-ся прийняттям законів та ін норматактів, що регла­ментують д-сть усіх ланок банк системи, та ство­р належного механізму контролю і нагляду за додержан­ням як чинного законодавства, так і д-сті банків. Характер і умови функціонування банківських систем визначаються законодавчо і у кожній країні, мають певні особливості.

Порівняльна характеристика впливу на процеси в національній економіці «універсальних» та «спеціалізованих» банків.

УНІВЕРСАЛЬНІ БАНКИ- кредитні установи, що здійснюють усі основні види банківських операцій (депозитні, кредитні, фондові. Інвестиційні, довірчі, розрахункові) та надають банківські послуги всім клієнтам, незалежно від галузевої належності. В У. більшість банків універсальні, їм заборонено здійснювати діяльність лише в сфері торгівлі, матеріального вир-ва і страхування.

Спеціалізовані банки, на відміну від універсальних, функціонують на вузьких секторах грошового ринку чи займаються вузьким колом банківських операцій, де потрібні особливі технічні прийоми та спеціальні знання. Тому ця діяльність для універсальних банків виявляється невигідною, вони залишають відповідні ніші на грошовому ринку для спеціалізованих банків. Найчастіше спеціалізовані банки виникають в таких секторах ринку: споживчого кредиту; іпотечного кредиту; с/г кредиту; залученні малих вкладів та обслуговування малого бізнесу; у зовн-ек д-сті; у сфері інвестування капіталу; у житловому будівництві тощо.
Конкретні спеціалізовані банки в різних країнах істотно відрізняються за назвою, структурою, хар-ром д-сті. Найчастіше зустрічаються такі спеціалізовані банки: іпотечні; будівельні ощадні банки (Каси); інвестиційні банки (компанії); банки підтримки; гарантійні байки; розрахункові (клірингові) банки (палати).