Главная | Обратная связь

Загальні і специфічні функції державного управління економікою.

Функції державного упр-я — це специфічні за предметом, змістом і засобом забезпечення цілісні управляючі впливи держави. Якщо суспільні функції держави розкривають її суспільну природу й роль, то функції державного управління показують, як, якими способами, у процесі яких взаємозв'язків із суспільством вона їх здійснює.

Управлінські функції органів державної влади — це юридичне виражені управляючі впливи окремих органів державної влади, які вони мають право і зобов'язані здійснювати щодо певних об'єктів управління або компонентів певних структур. Обсяг управлінської функції зумовлений місцем держ. органу в структурі управляючої системи й окреслює його межі в управлінні сусп. процесами.

Так, за критерієм змісту, характером і обсягом впливу функції державного управління поділяють на загальні й спеціальні.

Загальними є функції управління, які відображають сутнісні моменти державного управління, його об'єктивно необхідні взаємозв'язки і мають місце практично в будь-якій управлінській взаємодії органів державної влади з об'єктами управління. За характером і послідовністю дій до загальних функцій управління доцільно віднести такі: аналіз, прогнозув, планування, організація, регулювання, робота з персоналом, облік, контроль.

Спеціальні Вони реалізуються, як правило, в окремих сферах, галузях або на ділянках державного управління і визначаються в основному запитами об'єктів управління. Залежно від спрямованості й місця впливу можна виділити внутрішні й зовнішні функції управління.

Внутрішні функції державного управління уособлюють управління всередині державної управлінської системи й зумовлені багаторівневою і різнокомпонентною побудовою держави як суб'єкта управління.

Зовнішні функції державного управління характеризують безпосередньо процес впливу органів державної влади на об'єкти управління. С-ма зовнішніх функцій управління визначається, з одного боку, вертикальною й горизонтальною побудовою організаційної структури механізму держави та державного апарату, а з іншого — цілями, особливостями змісту діяльності різних об'єктів управління.

Планування та організація процесу виконання управлінських рішень в с-ма державного управління.

Планування — поняття багатоаспектне. В сучасній літера­турі воно розглядається з різних точках зору: як одна з функ­цій менеджменту (в класичній теорії управління), як вибір з кількох альтернатив за умовою невизначеності (концепція прийняття рішень у кібернетичному розумінні), як складова поведінки підприємства, зумовленої впливом зовнішніх і внутрішніх організац факторів (поведінкова концепція прийняття рішень).

Організувати виконання рішення - важке завдання, яке вимагає знання людей, їх можливостей, методів виконання. Організація виконання рішень - специфічна діяльність керівника, яка завершує цикл управління. Якщо на етапі підготовки та прийняття рішень керівник оперує уявними поняттями, то під час виконання рішення він стикається з реальною ситуацією, яка дуже часто відрізняється від ідеальної. Завжди треба враховувати, що керівник організовує не свою дія-сть, а працю інших людей (а організацію виконання рішення теж треба організувати).

Організаційно-управлінські рішення можуть виглядати як наказ або розпорядження, після цього вони набувають силу закону. Багато рішень в організації буває у вигляді усних вказівок, завдань, побажань, керівних директив. Головна задача керівника полягає в тому, щоб організувати виконання такого рішення, забезпечити координацію та контроль виконання.Контроль виконання рішень є кінцевою стадією управління. Він набуває форму зворотного зв'язку, за допомогою якого можна отримати інформацію про виконання рішення, досягнення організацією поставлених цілей.

За допомогою контролю не тільки виявляються відхилення від завдання, сформульовані в рішенні, але й визначають причини цих відхилень. Можна виділити і інші функції, які вирішуються за допомогою контролю виконання:

1. Діагностична функція 2. Функція зворотного зв'язку 3. Орієнтовна функція 4. Стимулююча функція 5. Коректувальна функція. 6. Педагогічна функція.

Контроль є об'єктивною необхідністю тому, що найоптимальніші плани не можуть бути реалізованими, якщо вони не будуть доведені до виконавців та за їх виконанням не буде налагоджений об'єктивний та постійний контроль.

62.Правові та адміністративні методи державного регулювання ек-ки.

Державне регулювання ек-ки здійснюється за допомогою ар­сеналу методів.

Правові методи регулювання розвитку ек-ки здійснюються шляхом прийняття законів і законодавчих актів ВР У., нормативних актів Уряду (декретів, постанов), видання указів Президента, а також вироблення механізму їх реалізації і контролю.

Закони, законодавчі і нормативні акти визначають об'єкт регулювання, зміст регулювання, відповідальність юридичних і фізичних осіб за їх невиконання.

Закони здійснюють функцію довгострокового правового регулювання, а укази, нормативні акти, як правило, — короткострокового, або оперативного.

Адміністративні методи рег-я ринку виражають по суті пряме управління з боку держави і включають застосування системи державних замовлень і контрактів, державне підприємництво, застосу­вання державою санкцій і штрафів, ліцензій, дозволів, квот, встанов­лення норм і стандартів, які регламентують вимоги до якості робіт, послуг, продукції, до організації виробничих процесів, операцій на внутрішньому і зовнішньому ринку тощо. Адмін методи випливають із необхідності регулювати деякі види економічної діяльності з погляду захисту інтересів громадян, суспільства в цілому, природного середовища. В економічно розвинутих країнах за нормальних умов адміністративні методи відіграють другорядну роль. Використання їх стає доцільним тоді, коли ринковий механізм та економічні засоби ДРЕ виявляються недостатніми або діють надто повільно. Основними інструментами адміністратив регул-я є ліцензії, квоти. санкції, норми, держ замовлення, ціни...
60.Держ. регул. ек-ки як ф-ція держ. управл.

Державне регулювання ек-ки можна розглядати з теоретичного і практичного погляду. З теоретичного погляду держав­не регулювання ек-ки (ДРЕ) — це с-ма знань про сутність, закономірності дії та правила застосування типових методів та засобів впливу держави на хід соц.-економічного розвитку, спрямованих на досягнення цілей державної економічної політики. Державне регулювання ек-ки є складовою частиною процесу відтворення. Його об'єктивна необх. пояснюєть­ся потребою подолання вад ринкового саморегулювання та ви­конання економічних функцій держави. ДРЕ є чистим суспіль­ним товаром, споживачами якого є всі члени суспільства, суб'єкти господарювання, громадські організації і т. п. Цей то­вар перетворюється у суспільне благо в тому разі, коли державне регулювання забезпечує економічну ефективність і соціальну справедливість. Конкретні напрямки, засоби, методи, масштаби ДРЕ визнача­ються характером і гостротою соц-економ проблем у країні в конкретний період. Тобто ДРЕ має гнучко реагувати на зміни, які відбуваються в ек-ці.

Винятково важлива роль держ регулювання в територіальному розвитку, визначенні внутрішньо регіон і міжрегіон пропорцій, вирівнюванні рівнів соц-ек. розвитку регіонів, формуванні регіон ринків. Необхідне регулювання природокорист, зовнішньоекон зв’язків. Держава повинна регулювати процес структурної перебудови відповідно до головної мети ринкових відносин – соціологізація, підвищення мат забезпечення населення. Держ регулюв ек-ки спирається на об’єктивні екон закони сусп розвитку. В умовах ринкових відносин – це насамперед закон попиту і пропозиції, закон вартості н. Мета держ.регулювання полягає в забезп правової бази функціонув ринкової системи, встановленні законних та ефективних взаємовідносин між виробниками, постачальниками та споживачами продукції. Держ регулюв виступає головним регулятором поведінки цивілізованого бізнесу і створює умови для відносного нівелювання соц. нерівності населення. У нашій країні досвід показав, що відмова від держ регулювання процесу соц-ек розвитку призводить до кризи. Значну роль у держ впливі на соц-ек розвиток відіграють закони, які дають змогу регламентувати поведінку суб’єктів господарювання. Для створ ефект системи держ регул потрібно: •Оздоровлення фін системи; •Створення умов пристос і подальшого розвитку для збиткових і низькорентаб під-в; •Здійснення структ перебудови всього госп комплексу країни; •Проведення активної соц політики •Проведення чіткої антимоноп.ї політики.