 |
|
Бідність – причини появи та прогресування.
Бідність визначається як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, притам. конкретному с-ву в конкретний період часу.
Бідні верстви населення — це ті, хто не має найнеобх: нормального житла, їжі, одягу, здоров’я, можливості здобути освіту. Крім того, бідність — це ще й страх перед майбутнім, зумовлений непевністю людини у своїх можливостях уберегти себе та близьких від нестатків.
У світовій практиці існують різні погляди на причини бідності, які породжують різні підходи до розв’язання або послаблення проблем бідності.Згідно з одними поглядами, бідність є результатом нерівних соц.-економічних умов. Соц.-економічні умови бідних визначаються поганим харчуванням, несприятливим оточенням, низьким рівнем викладання в школах, які відвідують діти бідних, дискримінацією при працевлаштуванні та іншими чинниками. Такий погляд є виправданням активної соц.ї політики, що передбачає або підтримку доходів, або коригування умов, які породжують бідність.Згідно з іншими поглядами, бідність є наслідком поганого пристосування індивідів до умов соц.го життя, тобто поведінки, яка залежить від самої людини і яку вона сама ж може змінити. Підтримка людей, які не хочуть працювати, лише розбещує їх, що призводить до зменшення у них стимулів до ефективної праці. Такий погляд вимагає від влади згортати соціальні програми підтримки людей з низькими доходами.
Існування бідності в У. не викликає сумніву, проте офіційно не визначено критеріїв та показників вимірювання бідності. Рахункова палата представила цифри за дев'ять місяців цього року, відповідно до яких дванадцять з половиною мільйонів українців підпадають під дану категорію, а це майже чверть населення У..
104. Основи теорії соц.го вибору.
Соц. вибір — це зведення індивідуальних смаків і вподобань до узагальнених соц уподобань. Теорія, яка вивчає проблему узагальнення індивідуальних уподобань, думок, чи інтересів, а також зв’язок між окремими індивідами і суспільством, відома під назвою теорії соц.го вибору. Автором цієї теорії є амер економіст Кеннет Ероу. Проблема виявлення й узгодження індивідуальних уподобань в аналізі й моделюванні соц.го вибору є однією з головних і складних. Розв’язати цю проблему можливо лише за допомогою процедури голосування. Одним зі способів узагальнення індивідуальних уподобань є голосування за правилом більшості (принцип одна людина — один голос). Але такий підхід не враховує можливу різну інтенсивність уподобань. Проблема раціональності соц.го вибору пов’язується з парадоксом голосування, який був відкритий французьким філософом М. Кондорсе. Парадокс виникає через порушення аксіоми порівняння величин для колективних уподобань, яка виконується в умовах раціонального вибору для індивідуальних уподобань. Причиною нераціональності соц вибору в парадоксі Кондорсе є так званий двовершинний профіль уподобань одного з учасників.
Добробут людини вимірюється її баг-ом і рівнем доходів, які отримуються за певний період часу. Багатство – це ек-чно змінна величина і його обсяг визначається на певний момент часу. Дохід – теж екон-чно змінна величина, але він визн-ться за певний проміжок часу.
Існує 3 основні форми багатства і відповідні ним форми доходів:
1) фізичне багатство (земля, нерухомість, авто, коштовності тощо);
2) фінансове багатство (акції, облігації, банківські депозити, готівка, чеки тощо);
3) людський капітал (здоровя, пам'ять, фіз..здібності).Цей капітал – основне джерело доходів для більшості людей; як в грошовій формі –зарплата, так і в негрошовій – задов від творчості.