Здавалка
Главная | Обратная связь

Визначення регіону як одиниці соціально-економічного простору



Територіальний поділ праці та його вплив на структуру господарства

Територіальний поділ праці (ТПП) – це процес виробничої спеціалізації території, який зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами.

ТПП передбачає наявність просторового розриву між окремими стадіями виробництва, між виробництвом та споживанням. В основі ТПП лежить відмінність в природних умовах і наявності ресурсів. У результаті чого виготовлення того самого продукту на одній території вимагає менших витрат чим на іншій.

Виділяються наступні різновиди ТПП:

а) генеральний – між країнами та окремими районами;

б) внутрішньорайонний – між промисловими вузлами і містами;

в) біля економічного центру (міста і т.д.);

г) постадійний, коли стадії виробничого процесу територіально роз’єднані;

д) фазовий – один і той же вид продукції надходить з різних місць;

е) епізодичний – непостійний обмін товарами між країнами та регіонами.

Територіальний поділ праці є однією з форм суспільного поділу праці, яка нерозривно пов’язана з галузевою її формою. Поділ праці диференціює процес виробництва, визначає спеціалізацію, галузеву структуру.

У міжнародному ТПП виділяють:

- загальне (у сфері виробництва (видобувна, обробна промисловість, с/г));

- часткове (на рівні галузей);

- одиничне (спеціалізоване на виготовленні окремих виробів, вузлів, агрегатів).

Сучасному поділу праці властива спеціалізація розвинених країн на експорті промислових товарів, а країн, що розвиваються, - на експорті сировини. Останнім часом у міжнародному ТПП явно проявляються такі тенденції, як поглиблення спеціалізації, посилення міжнародної кооперації, поглиблення інтеграційних процесів, посилення впливу міжнародних корпорацій, перенесення деяких галузей з розвинених країн у країни, що розвиваються.

Визначення регіону як одиниці соціально-економічного простору

 

У кожній державі спостерігаються відміни в географічному положенні окремих частин її території, природно-кліматичних умовах, запасах корисних копалин, етнічній структурі населення. Суттєву роль відіграють і регіональні відміни в історичному, економічному і соціальному розвитку окремих територій. І тому в наш час все більшої актуальності набувають питання вдосконалення територіальної організації продуктивних сил саме на регіональному рівні. Для того щоб детально дослідити саме територіальну організацію господарського комплексу на рівні регіонів, слід визначити суть самого поняття «регіон».

Термін «регіон» з'явився ще в другій половині XX ст. для позначення країни, області. Водночас поняття «регіон» виникло в різних науках для виділення територіальних частин за певною ознакою.

І сьогодні поняття «регіон» має дискусійний і спірний характер і залежить від підходу дослідника. Найчастіше регіон виділяється за географічними ознаками; все більшого поширення набувають дослідження, в яких регіон вирізняється за економічними і соціальними параметрами. Він може виокремлюватися також за демографічними ознаками чи особливостями виробництва.

Виділення чи агрегування регіонів проводиться для цілей управління і, відповідно, планування й здійснення економічної та суспільної політики. Наведемо кілька визначень регіону. В «Географічному енциклопедичному словнику» регіон ототожнюється:

1) з поняттям «район»;

2) з територією (акваторією), не обов'язково існуючою таксономічною одиницею в системі якого-небудь територіального поділу (наприклад Азіатський регіон, Східний регіон і т.д.);

3) з територією, що має спільність природних умов.

У наведеному визначенні регіон ототожнюється або з фізико-географічним поняттям "район", або належить до категорії адміністративно-територіальних утворень країни, але лише певної їх частини.

За іншим визначенням, регіон як організація території являє собою сукупність соціальних груп людей, які проживають на його території, діяльність яких свідомо направлена і координується для досягнення цілей суспільного розвитку. В цьому аспекті регіон необхідно розглядати як формальну, складну організацію, що має набір взаємопов'язаних цілей і задач, визначених потребами населення, його окремими соціальними групами, господарюючими суб'єктами і державою, яка зберігає зовнішні форми, правила поведінки і діє в межах встановленого порядку (соціальний підхід). Обриси регіонів змінюються в результаті як зовнішніх, так і внутрішніх ініціатив, а їх жителі активно залучаються до процесу перетворення (історичний, еволюційний підхід).

Таким чином, соціально-економічний (суспільний) регіон можна визначити як частину території держави, виділену за сукупністю різних ознак в адміністративну одиницю, свідомо направлену і координовану для досягнення цілей суспільного розвитку і запобіганню дії руйнівних чи негативних зовнішніх сил. В умовах України первинним регіоном є Автономна Республіка Крим і адміністративні області.

В усіх законодавчих актах України регіонвизначається як частина території України, що відрізняється від інших спільністю природних, соціально-економічних, національно-культурних та інших умов. Регіон може співпадати з межами території суб'єкта держави чи об'єднувати території кількох суб'єктів України. В цьому значенні регіон розглядається вже як адміністративно-територіальне утворення певного рівня.

Отже, виходячи з цього визначення, видно, що регіон розглядається як певна територія тому, на нашу думку, вважається за доцільне встановити різницю суті понять «територія» і «регіон».

Територія — вихідне поняття регіональної економіки — обмежена частина твердої поверхні Землі, що характеризується певною площею, географічним положенням та іншими ознаками. Поняттями, що його доповнюють, є акваторія — обмежена частина водної поверхні Землі та аероторія — частина повітряної оболонки Землі, співвіднесена з певною територією чи акваторією. Родовим поняттям, що об'єднує зміст понять «територія», «акваторія», «аероторія», є геоторія.

У «Географічному енциклопедичному словнику» територія визначається:

- як частина поверхні землі з властивими їй природними, а також створеними в результаті людської діяльності властивостями і ресурсами;

- як адміністративно-територіальна одиниця в деяких зарубіжних країнах, що виокремлюється поряд з основною адміністративною одиницею за ознаками меншого освоєння;

- як частина поверхні земної кулі, що знаходиться під суверенітетом певної держави і включає сушу (материкову частину держави, острови й анклави), внутрішні й територіальні води, корисні копалини та повітряний простір.

Із цих визначень випливає, що територія являє собою насамперед природне середовище людства (включаючи і так звану «вторинну природу» як наслідок перетворення її людиною).

Отже, регіон — це передусім територіальна система, тобто регіональний суспільно-географічний комплекс, що розташований на певній території держави.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.