 |
|
ВИТІВКИ СТАРОЇ ЗИМИ
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
► Виразно прочитайте текст. До чого закликає нас автор? До якого стилю належить цей текст?
Як парость виноградної лози.
Плекайте мову... ...
Чистіше від сльози
Вона хай буде.
М. Рильський
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота з текстом
► Перепишіть текст. Прочитайте його. Назвіть усі частини мови. Випишіть по одному словосполученню з головним словом, вираженим дієсловом, іменником. Які в тексті речення за метою висловлювання?
Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисли-тельська діяльність народу (О. Олесь).
IV. ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Тренувальні та творчі вправи
Вправа 1
► Прочитайте текст за особами. На що слід звертати увагу в усному мовленні?
ВІНОК ДЛЯ ЛЕСІ
Хіба що на Поліссі де стрінеш таку ідилію: в конюшині на стеж ці мале дівча. Серед рожевого цвіту, медоносного запаху плете вінок не боїться бджіл, які так і зумрять коло нього, літають роями.
Кучеряве, синьооке, усміхнене, полишене само на себе.
— Ти чия?
— Мамина.
— А де ж мама?
— На фермі.
— А тато?
— На тракторі.
— А що тут робиш?
— Вінок плету.
— Кому?
— Для Лесі.
— А хто це?
— Леся? Та, що вірші складає... Вчителька нам сказала, що вона польові квіти найбільше любила (А. Камінчук).
Вправа 2
► Послухайте текст (у виконанні вчителя, учня чи в запису). У якій формі ви його сприйняли? Складіть план і запишіть його. У якій формі ви це зробили?
ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗОРЯ
Забарвлення неба змінює сонце. Це і зветься зірницею, світовою зорею, світанком. Ми говоримо: вечірня зоря згасає — і в нашій уяві постають цілі картини: безкраї поля, засіяні пшеницею, пахощі колосків, дзвінка пісня на полі, темна діброва...
Коли обрій починає світлішати, кажуть: займається зоря. А подивіться зараз на зірки: здається, ніби тоненькі промені, як золотисті ниточки, висотуються на землю, іскряться. Це мерехтіння. Зорі мерехтять.
Як тонко підмітив народ красу природи, якими виразними, яскравими, соковитими, запашними словами назвав її явища! Скільки є слів, які означають лиш те, що відбувається з вогнем: горить, палає, блищить, жевріє, полум'яніє... І кожне слово має свій відтінок (За В.Сухомлинським).
Вправа З
► Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Усно перекажіть його докладно. Прочитайте в ньому питальні та окличні речення.
СОСОНКА
Недалеко від лісу стояла хатка. В тій хаті жив чоловік Максим із сім'єю; було в нього четверо дітей, найстаршому хлопчикові Івасеві було десять літ.
Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням!
Недалеко від Максимової хати була одна сосонка така-то вже хороша! Була вона не дуже велика, але й немаленька, саме мірненька та така зграбнесенька, круглесенька, зелені глиці аж сяють, а молоді пагонки, як свічечки, стремлять, прості та ясні.
Красує сосонка. Прийшла осінь смутна, прийшла зима люта, а сосонці байдуже! Сусідки її, берези та липки, стоять такі сумні та бідні, листячко з їх геть облетіло, а сосонка мовби ще кращою здається поміж смутних товаришок.
Отож і запишалась вона, каже берізкам та липкам:
— А що? Де ваші кучері гарні та рясні? Стоїте деркачами! Ох, що то за хороша річ, як хто шляхетного роду! Нема в світі кращих, як ми, сосни! Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!
Величається сосонка, аж тут прилетіла сорока. Сіла в неї на гілці та й каже:
— Че-че-че! Чекай, чекай!.. — А чого чекати — не каже...
Тим часом сорока таки знала, що казала: вона, бачите, була на подвір'ї в дядька Максима й бачила, як Максим сани ладив; чула й те, як Максим говорив Івасеві, що поїде зрубає сосонку та повезе на продаж (Олена Пчілка).
Вправа 4
► Напишіть пояснювальний диктант. Поясніть вживання великої літери і постановку розділових знаків. У першому реченні підкресліть граматичну основу. З другого — випишіть усі словосполучення.
ЯКІ БУВАЮТЬ КАЗКИ
Казки існують в усіх країнах світу. Вони завжди закінчуються перемогою доброї сили над злою, правди над кривдою.
Нам усім добре відомі казки, у яких розповідається про хитру лисичку, полохливого зайчика, хижого вовка, незграбного ведмедя.
Є казки фантастичні, де героями виступають сміливі люди. Вони перемагають лютого змія, Кощія Безсмертного та інші злі сили, захищають скривджених. Такими є Микита Кожум'яка, Ко-тигорошко, богатир Іван.
У багатьох казках засуджується жадібність, жорстокість, бездушність, висміюються ледарі, боягузи, п'яниці. Народні казки прославляють працьовитих, чесних, мудрих людей (З календаря).
Вправа 5
► Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Усно перекажіть його зміст. Яку пору року ви найбільше любите?
ВИТІВКИ СТАРОЇ ЗИМИ
Розгнівалась стара Зима: задумала вона все живе знищити.
Перш за все вона стала до пташок добиратися: набридли їй вони своїм криком та вереском.
Дмухнула Зима холодом, зірвала листя з лісів... Нема куди пташкам сховатися: почали вони зграйками збиратися, думу думати. Зібралися, покричали і полетіли за високі гори... Залишився горобець, та й той під стріху забився...
А найбільш образилася Зима, що й малі дітлахи її не бояться! Катаються собі на ковзанах, на санчатах, в сніжки граються...
Вщипне Зима в люті одного хлопчика за вухо, другого за ніс — аж побіліють; а хлопчик ухопить снігу та й ну терти — і розгориться в нього обличчя, як вогонь (К. Ушинський).