 |
|
Правова культура адвоката
Правова культура адвоката - це єдність його професійних знань про право, особистого ставлення до нього і практичних дій з врахуванням правових вимог. Моральна культура адвоката передбачає стійкий імунітет проти зла, моральну чистоту, вихованість. Важливою складовою моральної культури юриста є здатність і готовність до моральної рефлексії (самопізнання, самоаналізу, самооцінки), саморегуляції і, нарешті, самовиховання (самовдосконалення). Моральніш і професійний обов'язок адвоката полягає у захисті конституційних прав, свобод та інтересів громадянина, суспільства, держави, забезпеченні безпеки (політичної, економічної, екологічної, інформаційної, правової, духовної тощо) своєї країни, зміцненні правопорядку. Естетична культура адвоката відбивається у його зовнішньому вигляді, манерах одягатись, спілкуватись, у дотриманні вимог загального і службового етикету, в естетизації службового середовища, у мовній культурі тощо. Службовий етикет - це сукупність правил повсякденний поведінки, що стосується зовнішнього прояву ставлення до людини, в основі якого лежать уявлення про моральне і прекрасне.
Адвокат має добре володіти державною мовою, знати мовні правила, правила літературного слововживання, наголошування слів, вибору синонімів, норми правопису, використовувати лексичне багатство та стилістичну різноманітність, правила милозвучності тощо.
Деформації моральної свідомості адвоката - це негативні явища, риси, які формуються стихійно чи свідомо у окремих представників цієї професійної групи всупереч суспільним, державним вимогам, стандартам професійної діяльност і і поведінки, очікуванням громадської думки. Деформації моральної свідомості адвокатів мають різні види, але всі вони схожі майже у всіх професійних когорт на пострадянському просторі: 1) некомпетентність; 2) зловживання владою, службовим становищем у особистих цілях; 3) перевищення своїх повноважень; 4) упередженість; 5) генденнційність; 6) невиправдана жорстокість; 7) тяганина; 8) бюрократизм.
Форми деформацій правової свідомості адвоката: 1) правовий нігілізм; 2) правовий інфантілізм (несформованість або недостатня глибина правових поглядів); 3) правова демагогія; 4) правовий ідеалізм (романтизм) (переоцінка цінності права і його можливостей як регулят ора суспільних відносин, зустрчається у юристів-початковців і шидко зникає з появою професійною досвіду); 5) правове переродження свідомості юриста в злочинну форму (найнебезпечніша форма); 6) правовий цинізм; 7) правовий дилетантизм (поверхове знайомство з предметом).
Основні причини деформацій моральної свідомості адвоката: 1) формальний підхід до підбору кадрів; 2) негативний морально-психологічний клімат у деяких колективах; 3) формально-бюрократичні методи керівництва колективами; 4) зловживання службовим станом в корисних егоїстичних цілях: 5) терпимість до порушень службової дисципліни й фактів невиконання службового обов'язку; 6) порушення процесуальних кодексів та схильність до фальсифікацій; 7) формування подвійної моралі; 8) нерозбірливість у засобах; 9) пияцтво; 10) низька соціально-правова і економічна захищеність адвокатів тощо
Основні елементи правової культури адвоката: 1) Професійно-правова майстерність; 2) Ціннісно-правові орієнтації в сфері права; 3) Високі моральні якості; 4) Професійна бездоганність; 5) Службова дисциплінованість; 6) Соціально-політична відповідальність; 7) Громадянська відповідальність за забезпечення прав і свобод громадян; 8) Грунтовані знання у різних галузях суспільного життя; 9) Належний ступінь глибини політичного і економічного мислення; 10) Кругозір в сфері специфічних проблем