 |
|
Під наметом букових деревостанів
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………………3
Розділ 1 Аналітичний огляд……………………………………………………………......5
Розділ 2 Методи і методика досліджень…………………………………………………..12
Розділ 3 Природно-кліматичні умови району досліджень……………………………….13
3.1. Характеристика території і лісорослинних умов…………………………….13
3.1.1. Місцезнаходження і площа лісництва……………………………………..13
3.1.2. Рельєф………………………………………………………………………...13
3.1.3. Основні риси клімату………………………………………………………..13
3.1.4. Характеристика грунтів…………………………………………………….14
3.1.5. Фітоценотичний покрив…………………………………………………….15
3.2. Основні положення організації і ведення лісового господарства…………15
3.2.1. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду та тимчасове
довгострокове користування ……………………………………………………..15
3.2.2. Основні положення організації лісового господарства…………………..16
3.3. Лісовідновлення і лісорозведення…………………………………………...17
3.4. Характеристика ПЛНБ………………………………………………………..21
Розділ 4 Результати роботи та їх обговорення…………………………………………..22
4.1. Характеристика лісокультурного фонду на 2015 рік……………………….22
4.2. Проектне завдання з лісових культур……………………………………….23
4.3. Обґрунтування типів і технологій створення лісових культур…………….26
4.4. Розрахунок потреби в садивному матеріалі і вартості створення культур..26
Розділ 5 Організація праці і техніка безпеки…………………………………………….28
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………..35
Список використаних джерел……………………………………………………………..36
Додатки
ВСТУП
Ліси України, загальною площею близько 10,5 млн. га в даний час характеризуються суттєвим переважанням штучних насаджень - лісових культур над природними. Так, згідно даних проф. Генсірука С. А. у продовж останніх 70 років на Україні посіяно та посаджено близько 5 млн. га лісів [4, с. 6]. Крім цього, лісовими підприємствами створено понад 1,3 млн. га захисних насаджень і 440 тис. га полезахисних лісосмуг [5, с. 3], які розміщені на землях підприємств різної форми власності і захищають від ерозії та суховіїв понад 13 млн. га орних земель.
Тенденція до переважання штучних насаджень над природними в нашій державі продовжує зберігатися. Залісення планово зрубаних ділянок відбувається, за рідким винятком, шляхом створення лісових культур, що дозволяє щорічно збільшувати площі штучно створених лісів на 32-35 тис. га.
Урядом країни в травні 2002 р. була прийнята до виконання комплексна програма "Ліси України", згідно якої передбачається до 2015 р. збільшити площу лісів держави на 2,0-2,5 млн. га, що забезпечить зростання лісистості до рівня 19-20%. Виконання цієї програми базується винятково на створенні лісових культур, для чого Кабінетом Міністрів України заплановано виділення із державного та місцевих бюджетів значних відповідних коштів.
Виконання цієї програми вимагає не лише наявності фінансового забезпечення, але і великої кількості кваліфікованих фахівців лісокультурного спрямування, які забезпечать організацію і керівництво роботами.
Метою курсової роботиє складання проекту лісових культур для Криницького лісництва ДП "Бучацьке ЛГ ".
Завдання досліджень- вивчення наукової літератури, яка стосується теми роботи; складання методики досліджень, вибірка інформації щодо лісокультурного фонду лісництва, обґрунтування типів, технології створення лісових культур на даній ділянці.
Об'єкти досліджень- лісокультурний фонд Криницького лісництва ДП " Бучацьке ЛГ ".
Робота складається із вступу, п'ятьох розділів - аналітичного огляду, методів і методик досліджень, природно кліматичних умов досліджуваного підприємства, результатів роботи та їх обговорення, організації праці і техніки безпеки, а також висновків, списку використаних джерел і додатку.
Розділ 1
Аналітичний огляд
Для збереження екологічної рівноваги в лісових біогеоценозах, найважливішу роль відіграє процес відтворення лісових ресурсів, який у західному регіоні України переважно відбувається шляхом створення лісової культури. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автотрофних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення [1,2,3]. Саме лісові культури повинні збагатити природний склад лісів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучного насадження повинен обов'язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур [4]. Участь цінних аборигенних порід у складі насадження зменшується, якщо не брати до уваги складні взаємовідносини між деревними породами, у процесі яких породи з меншим ступенем конкурентоздатності випадають зі складу насадження або ростуть по IV—V класу Крафта [5].
Відомо, що природні насадження більш стійкі та довговічні, ніж штучно створені. Процесу природного відновлення цінних порід під наметом стиглих насаджень, зокрема у західному регіоні, присвячені роботи багатьох дослідників [6,7,8], що дає змогу простежити активність та надійність процесу природного відновлення головних порід. Висновки науковців свідчать про складність лісовідновного процесу, наявність негативних особливостей, які полягають головним чином у наступному:
а) природне відновлення дуба в його корінних типах — судібровах та дібровах відбувається, здебільшого, незадовільно, переважно зі зміною порід (на граб та м'яко-листяні);
б) після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порості дуба з незначною участю насінних екземплярів;
в) незначна кількість екземплярів дуба в підрості в окремих випадках, є в суборових типах лісорослинних умов, що дає можливість сформувати складне насадження із сосни в першому та дуба — в другому ярусі;
г) природне відновлення на соснових вирубках відбувається
незадовільно, у недостатній кількості або зовсім відсутнє. Здебільшого сосна
замінюється на м'яко-листяні породи (головним чином березу) [9,10].
Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкурентоздатністю в боротьбі з трав'яною рослинністю, періодичністю плодоношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у молодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль — ще інтенсивніше.
Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних навантажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід — дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах — дібровах. Підріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід заглушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур[11].
У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності часто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних порід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок суцільних чи останнього прийому поступових рубок влітку з використанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові культури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 — 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як головних, так і другорядних порід[12].
Лісівничо-екологічною оцінкою ефективного ведення лісового госпо-
дарства є можливість відтворення високопродуктивних, біологічно стійких
корінних деревостанів природним шляхом. За тривалий період господарської
діяльності у букових лісах регіону сформувалась система рубань, спрямована
на їх природне поновлення та збереження багатогранних екологічних фун-
кцій. У них переважно здійснюють двохприйомні рівномірно-поступові ру-
бання, які орієнтовані на попереднє і супутнє поновлення і відзначаються, за-
галом, позитивним лісівничо-екологічним ефектом [13, 14].
Дослідження відновних процесів під наметом деревостанів виконано
на 28 пробних площах в умовах свіжої та вологої дубово-грабової бучини. Вив-
чення структури природного поновлення на зрубах здійснено на 20 об'єктах
кінцевого прийому рівномірно-поступового рубання. Встановлено, що в бу-
кових деревостанах, відведених у рубання головного користування, кількість
однорічних сходів деревних порід змінюється у широких межах від 0,3 до
140,3 тис. шт./га, за середнього значення 58,2 тис. шт./га. Видова структура
молодого покоління досить різноманітна, а середній склад сходів –
5Бкл2Гз2Дз1Яв+ Клг, Яс.
Кількість підросту варіює у діапазоні від 0,3 до 77,2 тис. шт./га, за се-
реднього значення 39,4 тис. шт./га. Видова структура підросту схожа із струк-
турою ювенільного однорічного покоління. За середнього складу підросту –
5Бкл2Гз2Клг1Яв+Дз, од.Яс спостерігається домінування бука лісового. Слід
відзначити, що участь дуба у складі підросту зменшується порівняно із схо-
дами, натомість, зростає участь клена гостролистого.
Характер розподілу природного поновлення по площі репрезентує по-
казник трапляння – виражене у відсотках відношення кількості облікових
площадок з поновленням головної та господарсько-цінних порід до загальної
кількості облікових площадок, закладених на ділянці.
Сходи бука відзначаються відносно рівномірним поширенням по пло-
щі – показник трапляння становить 75 %. Для дуба звичайного, граба, явора,
клена гостролистого, ясена притаманне групове поширення по площі, а
найнижче трапляння ясена – 6,2 %. Підріст бука поширений по площі рівно-
мірно, явір, граб та клен гостролистий характеризуються відносно рівномір-
ним розміщенням, а дуб, ясен та в'яз – груповим (рис. 1).
Рис. 1. Показники трапляння природного поновлення деревних порід
під наметом букових деревостанів
Між кількістю природного поновлення і його траплянням встановлено
тісний кореляційний зв'язок (r = 0,86; y = 45,565Ln(x) – 96.365). За показни-
ком трапляння деревної породи у складі підросту можна прогнозувати її по-
дальшу участь у структурі майбутнього деревостану.
Проаналізовано характер відновлення деревних порід залежно від ти-
пів розмірної структури деревостанів. За коефіцієнтом варіації діаметрів виді-
лено три структурні групи букових лісостанів: просту (V≤25 %,), складну
(V=26-60 %) і дуже складну (V≥61 %). Під наметом деревостанів простої роз-
мірної структури кількість підросту бука значно більша, ніж у складних та ду-
же складних за будовою насадженнях – відповідно у 2,3 і 5,6 разів (табл. 1).
Табл. 1. Кількісні показники підросту залежно від типу розмірної структури деревостанів
Отримані результати досліджень узгоджуються з літературними дани-
ми [15-17], в яких йдеться, що в деревостанах простої структури відновлювальні
процеси бука інтенсифікуються за рахунок оптимальніших умов для виживан-
ня і розвитку cходів. Стосовно висотно-вікової структури, то під наметом лісу
переважає дрібна фракція природного відновлення, на яку припадає 67 %. Се-
редня висотна група становить 25 %, а найменше великого підросту – 8 %.
За терміном виконання рубання виділено чотири категорії зрубів: сві-
жі (фаза екстремальної зміни умов життєдіяльності природного поновлення); 1-2-річні (фаза адаптації); 3-5-річні (фаза індивідуального та групового рос-
ту) та 6-10-річні (фаза формування молодняка).
Загальна кількість підросту на різновікових зрубах у букових типах лі-
су змінюється в межах від 10,6 до 70,1 тис. шт./га, а в середньому вона стано-
вить 35,3 тис. шт./га (табл. 2).
Табл. 2. Усереднені кількісні показники підросту на зрубах різного віку
На свіжих зрубах кількість підросту становить 23,6 до 47,6 тис. шт./га
(бука – від 13,1 до 44,3 тис. шт./га). З віком частка бука у складі підросту пос-
тупово зменшується – від 64,1 % на свіжих зрубах до 37,0 % на 6-10-річних, а
участь клена гостролистого та явора досить стабільна. Дуб звичайний при-
сутній тільки на свіжих та 1-2-річних зрубах у незначній кількості, якої не-
достатньо для відтворення корінних деревостанів. На 1-2-річних зрубах і в
подальшому спостерігається інтенсивне заселення м'яколистяних порід (бе-
реза, осика, верба козяча).
Згідно з оцінювальною шкалою природного поновлення [18], на 40 %
обстежених об'єктів природне поновлення класифікується як задовільне (гус-
те з відносно рівномірним розміщенням по площі), а на 60 % – добре (дуже
густе з рівномірним розміщенням по площі).
Аналіз висотної структури поновлення засвідчив, що на свіжих та 1-2-
річних зрубах домінує дрібна фракція підросту – відповідно 92 % та 67 %. На
3-5-річних зрубах спостерігається переважання середнього підросту – 51 %.
На 6-10-річних домінують середня (33 %) та велика (48 %) фракції, а частка
дрібного підросту становить лише 19 % (рис. 2).
Наведені дані ілюструють зміну вертикальної структури підросту з ві-
ком та активізацію процесів змикання його по площі. Вивчення модельних
екземплярів свідчить, що на більшості свіжих зрубів переважає дрібний під-
ріст бука, середній вік якого становить 3-5 років. Віковий діапазон явора і
клена гостролистого вказує на їх попереднє походження, оскільки на свіжих
зрубах він становить відповідно 7,2±1,2 та 6,7±1,1 років. М'яколистяні породи,
зазвичай, поселяються на площі після виконання кінцевого прийому рубання.
Рис. 2. Співвідношення висотних груп підросту на зрубах різного віку
Узагальнюючи результати виконаних досліджень, відзначимо, що під
наметом деревостанів найбільш успішно відбувається природне поновлення
ценопопуляцій бука лісового і це підтверджується кількісними показниками.
Під час здійснення першого прийому рівномірно-поступових рубань за від-
сутності сходів і підросту бука доцільно формувати деревостани простої
структури, вирубуючий нижній ярус та перерослі екземпляри молодняка з
пониженою життєздатністю. Вибірку дерев треба здійснювати відносно рів-
номірно, без утворення великих за площею "вікон", які потім інтенсивно за-
ростають трав'яною і чагарниковою рослинністю. При цьому, повнота дере-
востану перед кінцевим прийомом не має бути нижчою 0,5. З метою сприян-
ня поновленню, перший прийом поступового рубання доцільно виконувати у
насіннєві роки бука.
Основним способом лісовідновлення бука лісового у свіжих і вологих
дубово-грабових бучинах із врахуванням особливої лісівничої ролі першого
прийому поступового рубання має бути природний. Дуб звичайний природ-
ним шляхом відновлюється незадовільно, тому з метою відтворення корінних
деревостанів доцільно створювати його часткові культури.
Садіння суцільних лісових культур на зрубах необхідно проводити
тільки на тих ділянках, де підріст бука та інших господарсько цінних порід
рідкий або відсутній, а на ділянках з поновленням середньої густоти та нерів-
номірним поширенням по площі доцільно створювати часткові культури.
Розділ 2