 |
|
Так кохаю що відпускаю
Iлюзiя кохання
Сонце сяюче встає
Та тебе уже не є
Серце ти моє забрала
А своє взамін не дала.
Мене ти не кохала
В почуття мої зіграла
Зігравши в гру "кохання"
Задовольнила всі свої бажання
Не задумуючись над тим
Що позбавила мене ти цим
Бажання жити в свiтi цім.
I зійшовши на скалу
В останiй раз в житті скажу:
Завтра сонце знову встане
Та мене вже не застане.
А тепер скажіть дівчата
Чи потрібно вам казати
Що ви цього не варті?
Вiдповiдь ви знаєте й самі
Звичайно "Ні" скажете мені.
серпень 2005р. м. Львів
Вірш другий
Кохаю i вітаю
Чому ніхто не може пояснити
Чому мені так важко в свiтi цьому жити?
Чому я саме в тебе закохався
Щоб з цим коханням від тебе я ховався?
Чому з думкою про тебе кожен день я прокидаюсь
А ввечері коли лягаю, себе я із за тебе проклинаю?
Чому не можу я ніяк тебе забути?
Твої чудові карі очі, як ті дві зорі що щоночі
Ніколи не згасають, а з кожним днем
все більше й більше сяють.
Твоє прекрасне каштанове волосся
Що ходячи на нiжнi твої плечі
Змушує мене забути про всі наземні речі.
Чому з "Днем учителя" тебе своїм вiршом вітаю?
Я не знаю! Знаю лиш одне:
Тебе я всім цим "роздражаю"
Та попри все, все одно тебе кохаю
Якщо полюбиш й ти мене, то тобі я обіцяю
Що тебе ще більше покохаю.
Та що ти вибереш не знаю
Доведеться вибрати тобі одне
Як не гадай я не прогадаю
Якщо скажу тобі оце:
Ти вибереш, я знаю, знаю що не мене.
P.S.
I знов моїм вiршом усім хвалишся
Втішаєшся й гордишся
I байдуже як з ним ти поведешся
Головне що після прочитаного ти посміхнешся.
2 жовтня 2005р. м. Мукачево
Вірш третій
Безответная любовь
Каждый день я вспоминаю
И тот день я проклинаю
Когда невинным ярким взглядом
Околдовала ты меня
И тем самим навсегда
Жизнь мою в большую муку нарекла.
Ты пойми что нехотя
Так влюбился я в тебя
И так же то, что знаю я
Что меня ты не полюбишь никогда
Ведь сердцу не прикажешь полюбить
Также как и разлюбить
Это знаешь ты, это знаю и я.
И поэтому пишу тебе всерез
Что лишь тебя всегда
Буду любить до слез.
осінь 2005р. м. Мукачево
Вірш четвертий
Так кохаю що відпускаю
I знов пишу тобі листа
I як сказати не знаю я
Що без тебе нема мені життя.
Що більше року спокою нема
Що кожен день доводиться миритись
Що без тебе мені потрібно вжитись.
Що зібрати твоє розбите серце
I вдихнути нове життя
Цього зробити не зможу я,
Тому що вирішила ти так сама.
Вже нема у мене сил щоб боротися із цим
Ледь жевріє надія
Що мене колись своїм теплом зiгрiєш
Не бачу сенсу свого життя
Так міцно-міцно кохаю я.
Заради тебе змушений з життя твого піти
Дорогу іншому дати
За мене твоє серденько він збере
I знов кохання в ньому заживе, але не моє.
I байдуже що зі мною буде далі
Що ніколи не вирвуся з полону печалі
Зiгрiватиме мене лише одна надія
Що хоч не зі мною, але будеш ти щаслива.
Тебе хай не бентежать ці вiршованi рядки
В яких я намагався викласти свої думки
Своє життя і почуття
Все те що з біллю відчуваю я
Бо в сьому цьому невинна ти
I за все будь-ласка вибач ти мені.
осінь 2005р. м. Мукачево
Вірш п’ятий
Осінь без тебе
Знов почався день похмурий
З ним я розділяю сум
Під ногами листя плаче
А я лиш чую шум.
Чорний ворон злетів на зустріч
Прокричав мені на глум
А вітер знову розізлився
I сильним вихором задув.
Цей день я якось проживу
Скрізь труднощі усі пройду
Та тебе я все одно знайду
Бо без тебе це життя щасливим
Я не проживу!
осінь 2005р. м. Мукачево
Вірш шостий
Свидание
Когда увидел я тебя
Сердце вздрогнуло в меня
Затрепетала тут же и моя душа
Кобутто вместе зговорились
И лешыли меня сна
Не дают покоя, всё время говоря
Что ты должна быть только лишь моя.
Ты девушка - моя мечта
В каторую давно влюбленный я
Но для настоящей той любви
Должна, ты, воплотится из мечты.
И для самого начала
Вспоминая миг, как ты тогда молчала
Прислушавшись сердечного трепания
Тебя я приглашаю на свидания
А дальше если суджено
Судьбою будет все предрешено
Но для этого начала
Должна ответить ты сначала
Не пойдешь ты никуда
Или всё же скажешь да?!
И только после этой встречи
На сердце станет намного легче
А если суждено, то станет слишком тяжело.
січень 2006р. м. Мукачево
Вірш сьомий
Мрія
Доброго ранку моє сонце!
З ліжечка вставай i виглянь у віконце
Як відкриєш штори, світлом осіяєш
Загоряться в тебе очі, твоє серце запалає
Душа забуде смуток i з серцем заспіває
Пролунає пісня ніби солов’їна
Розцвітеш ти мила наче чарівна калина
I позаздрять вроді всі наземні квіти
Щоб здобути твоє серце що мені зробити?
Як знайти кохання щоб щасливим жити
Щоб з мого ти існування
Змусила мене життя любити?
12 березня 2006р. м. Мукачево
Вірш восьмий
Скажи мені
Назнаю вже чи варто, а може й ні
Писати нікому непотрiбнi ці вiршi
Для чого почуття у них вкладати
I без кохання поволі помирати?
Все одно не зрозумієш навіть ти,
Що намагаюсь донести тобі
Не буду змушувати тебе гадати
Що саме хочу я тобі сказати
Всім серцем і душою про волати:
Що лиш тебе хочу я кохати!
Та у вiдповiдь лиш чую прикре "Ні"
I біль топлю я у грайливому вині
Чому не можеш ти мене кохати
I як кохання справжнє ж те пізнати?
На ці мої питання головні
Вiдповiдь не можеш ти дати.
I так минають дні, минають ночі
Життя моє проходить в самоті
I лиш у снах я бачу твої очі
Що так щасливо всміхаються мені
15 червня 2006р. м. Мукачево
Вірш дев’ятий
В пошуках мрії
З привiта вірш цей починаю
На нього надихнула мене ти
Чи сподобається він тобі не знаю
Та хоч на мить врятує від самоти.
Яка ж хороша i вродлива ти
I як тих чар позбутися мені
Які заполонили моє серце
I спокій вiдiбрали на завжди.
Все життя я лиш тебе шукаю
I здавалося що вже знайшов
Та кожен раз в тобі я помиляюсь
I в пошуки я вирушаю знов.
Не знаю чи помилився знов в тобі
Хотілося б повірити що ні
Та боюсь дивитись в очі правдi-гiркоти
Що так лякає i вбиває мої сни.
Якщо знов у вiдповiдь почую лиш мовчання
То хоч оціни незграбні ці усі старання
I хоч ніколи не вiдповiш на всі мої вiршi
Я мрію нездійсненну цю завжди
Буду лиш в своєму серці берегти.
14 липня 2006р. м. Львів
Вірш десятий
Зле слово
В цю мить я спокій не знаходжу
Про тебе думаю весь час
I щиро вірити я хочу
Що ніщо на свiтi не розлучить нас.
Пробач мені якщо тебе образив
I серце ніжне злим словом зачепив
На жаль нема на свiтi такої фрази
Щоб за цю провину нею сам себе убив.
В житті існує багато різних слів
I якби їх я колись створив
То всі слова на свiтi гарні
Лиш одній тобі би присвятив.
Тепер ти спиш і не уявляєш
А може й взагалі не знаєш
Як за тобою я скучаю
I шалено лиш тебе одну кохаю.
29 жовтня 2006р. м. Львів
Вірш одинадцятий
З днем народження
В цей день ти народилась
І світ поповнився добром
Пливеш на вільних хвилях
І мимоволі борешся із злом
Як голос твій почую
І серце радується знов
І сміх який ти всім даруєш
Від нього закипає кров
Тож будь здорова і вродлива
Життєрадісна й щаслива
Всім навколо даруй сміх
І добротою зачаровую всіх.
11 грудня 2009р. м. Ужгород
Вірш дванадцятий
Мой юный друг
И вместе снова до конца
Мы будем, есть и пить винца
И как утешить свою душу
Запретных правил не нарушив?
Мой юный друг ты неутешный
Такой же праведный и грешный
Не стоит нам с тобой гулять
И наши души усугублять
Придет тот час, ты мне поверь
Подкрадется как хищный зверь
Ударит жалом и как гадюка
Снова уползет и нахлынет скука.
Так стоит ли за этот миг
Душе страдать и слышать крик
Как ветер терзает в бурю прапор
Ее терзать своим развратом.
Так будем же благоразумны
Грехам й делам негожим не преступны
И пускай в нас нету ничего
Ведь принцип в мире этом «каждому – свое».
28 грудня 2009р. м. Ужгород
Вірш тринадцятий
Восьме березня
Весна зиму з подвір'я проганяє
Хоч як вона не хоче з нього йти
Навколо природа потроху оживає
А з нею в котре розквітаєш ти.
І вкотре цвітом я твоїм милуюсь
В цей жіночий міжнародний день
І кожен раз все одно дивуюсь
Що ти прекрасніша «Женьшень».
Зі святом цим я тебе вітаю
І всіх жінок на всій землі
І щиро всім від серця вам бажаю
Здоров'я, щастя й неземної красоти.
8 березня 2010р. м. Ужгород
Вірш чотирнадцятий