Здавалка
Главная | Обратная связь

Поняття «компетентність».



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Поняття «компетентність».

2. Характеристика, діагностичний підхід та основні положення професійної компетентності педагога.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

 

ВСТУП

На різних етапах розвитку педагогічного знання вчені розмірковували про саму особистість викладача, її професійно значущі якості, різні здібності, уміння, визначали суть здійснюваних нею видів діяльності. Професійна компетентність як педагогічна проблема була вивчена такими науковцями (В. Галузинським, І. Зязюном, М. Євтухом, Е. Карповою, Н. Кічук, Н. Кузьміним, Л. Міщик, Г. Нагорною, Л. Столяренко, В. Сухомлинським, Л. Хомичем та ін.).

Питання формування професійної компетентності вчителя, та розвиток його педагогічної майстерності у педагогічній літературі досліджуються багатьма психологами та педагогами, зокрема О. Гнатишина, С. Макарова, А. Макрова, К. Рєпніна. Аналіз праць цих видатних психологів та педагогів свідчить, що важливе місце у педагогічній діяльності викладача займає формування його професійної компетентності, яка передбачає вільне володіння своїм предметом, усвідомлення своєї ролі у навчанні та вихованні студентів, володіння професійно - педагогічними якостями. Проте проблема формування професійної компетентності викладача потребує подальшого дослідження та узагальнення.

Метою проекту є розкриття ролі педагога у формуванні своєї професійної компетентності, акцентування уваги на самовдосконаленні та його самореалізації.

 

 

Поняття «компетентність».

Поняття “компетентність” (лат. сотреІепБ - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості викладача, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. “Компетентність” визначає рівень професіоналізму особистості, а її досягнення відбуваються через здобуття нею необхідних компетенцій, що є метою професійної підготовки фахівців.

Дослідники педагогіки тлумачать її як найвищий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків, “синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя”, комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності. Ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі та педагогічному досвіді. Розглядається як вияв власного “Я” у професії, як самореалізація особистості викладача в педагогічній діяльності, тому визначається як вища, творча його активність, що передбачає доцільне використання методів і засобів педагогічного взаємовпливу в кожній ситуації навчання та виховання.

Професійна компетентність - це базова характеристика діяльності спеціаліста; вона включає як змістовий (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти і має головні суттєві ознаки, а саме: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності і критичність мислення. На основі цього запропоновано таке розуміння професійно-педагогічної компетентності. Професійно-педагогічна компетентність вчителя є складною багаторівневою стійкою структурою його психічних рис, що формується внаслідок інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних умінь, значущих для вчителя особистісних якостей і має окреслені суттєві ознаки (мобільність, гнучкість і критичність мислення). Ці зрушення встановлюють нові вимоги до трудової діяльності наших співгромадян: якості їх професійної підготовки й професійної компетенції, рівня соціально-професійної мобільності, конкурентноздатності на ринку праці та в різних сферах виробничої діяльності.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.