Главная | Обратная связь

Історико-технічна довідка про об’єкт проектування

Заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія №23

Вінницької міської ради»

 

 

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ

З трудового навчання

з виготовлення юбки напівсонця

 

 

Виконала: учениця 7- історичного класу Пудова Анна

 

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

Визначення теми проекту

1.	Яку юбку я хочу
2.	Змоделювати юбку та придумати фасон
3.	Зняти мірки з людини на яку буде шитися юбка
4.	Вибрати тканину та кольор нашого виробу
5.	Організувати робоче місце, де буде шитися певний виріб

 

Банк ідей: Навчитися виробляти виріб для себе.

Виріб для дому

 

Формулювання мети і завдань проекту. Вимоги до проектної моделі

По-перше я хочу навчитися працювати з тканиною та машинкою для шиття одягу. Починання цього проекту дасть мені змогу правильно вміти знімати мірки з людини, і я думаю що це мені допоможе в майбутньому для подальшого життя. оцінюється рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт.

 

Вимоги до проектної моделі:

· розробки моделей одягу та лекал до них;

· підбору матеріалів для виготовлення виробу;

· поглибити свої знання з виготовлення данного проекту

 

Міні-маркетингові дослідження

Маркетинг (англ. marketing, від market – ринок). Мета маркетингового дослідження полягає в зібранні потрібної інформації та її використанні під час створення та просування власних продуктів (товарів, виробів). Виконай міні-маркетингові дослідження, які б довели, що твій виріб матиме свого споживача.

 

Метод опитування

 

Показники	Відсоток
Виготовляють власноруч	10%
Замовляють у майстрів	30%
Купують на ринку	40%
Купують у фірмових магазинах	20%
Всього	100%

 

 

Історико-технічна довідка про об’єкт проектування

До XVI століття стали найбільш затребуваної моделі спідниць неосяжної ширини, вони шилися з декількох шарів матеріалу. Спідниці були дуже важкими й незручними й у моду ввійшли спеціальні каркаси з обручів. У наступне сторіччя наступила ера вільних спідниць. Узимку дами могли одягти на себе не менш 12 спідниць, і навіть улітку їхня кількість не обмежувалася 3-мя екземплярами. XVIII століття ознаменувалося для моди появою досить кокетливих, екстравагантних нижніх деталей спідниці. Їх починають прикрашати мереживами й шити з найтонших тканин. Наприкінці XVIII століття моделі спідниць стають надзвичайно вигадливими. Позаду під спідницю нижче пояса прив'язують подушку, а ширина самого фасону стає практично неосяжною. В XIX сторіччі з'являються жіночі спідниці-криноліни, конструкція яких по складності не уступала попереднім моделям. Шилися такі спідниці із твердої матерії з волоссям, підтримувалися подушкою, китовим вусом, дерев'яним або дротовим каркасом, навіть гумовими шлангами. Чи варто говорити, що пересуватися в таких убраннях дамам було вкрай складно. Тодішні дизайнери придумали для жінок чудову річ: під всією пишністю такої конструкції можна було сховати мініатюрний табурет, щоб дама могла присісти відпочити якщо буде потреба. Перед початком світової війни жіночі спідниці стали сміливішими й лаконічними. Фасони обзавелися розрізами, сталі використовуватися напівпрозорі тканини, зменшилася й довжина спідниць. У двадцятому сторіччі моделі спідниць дуже часто міняли форму, ставали максимально короткими й знову верталися до максі. З популяризацією й розвитком спорту став дуже затребуваний образ жінки-підлітка, що відразу ж позначилося й на жіночому гардеробі. Жінки активно стали використовувати штани, віддаючи їм все більша перевага. Але, як би вигадливо не складалася сучасна мода, якими б новинками й нюансами не дивували нас марсіянка, спідниці завжди залишаться в дамському гардеробі предметом номер один, самим жіночним, елегантним і загадковим знаряддям жіночої спокусливості й привабливості.