Орієнтовний зміст діяльності методиста на різних етапах атестаційного періоду


Підготовчий	26 квітня – 20 жовтня	· аналіз особового складу педагогічних працівників · внесення змін до перспективних планів проходження атестації та підвищення кваліфікації педагогічними працівниками(за умови наявності нових працівників, звільнення тощо) · ознайомлення педагогів, які атестуються, з відповідними нормативно-правовими актами · консультації для педагогів, індивідуальні бесіди з ними · розроблення пам’яток, порад для педагогів, які атестуються · вивчення та врахування пропозицій педагогічного колективу щодо персонального складу атестаційної комісії · контроль за проходженням підвищення кваліфікації працівниками · внесення питань, пов’язаних з атестацією, до плану методичної роботи · оформлення матеріалів з питань атестації (атестаційний куточок, інформаційний вісник, бюлетені тощо)
Вивчення педагогічної діяльності працівників	21 жовтня – 15 березня	· спостереження, вивчення, аналіз педагогічної діяльності педагогів · вивчення результативності педагогічної діяльності педагогів, які атестуються (вивчення рівня компетентності учнів у всіх сферах життєдіяльності) · експертиза методичної діяльності педагога у міжатестаційний період (дослідницька, експериментальна діяльність, участь у різних методичних заходах закладу, області; наявність узагальненого досвіду, його апробація) · складання проекту характеристики педагога, який атестується · вивчення матеріалів, підготовлених педагогами, які атестуються, до засідання педагогічної ради, творчого звіту чи до інших методичних заходів · участь у засіданнях атестаційної комісії закладу · вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів, які атестуються; надання матеріалів на експертизу до науково-методичних установ, центрів · внесення пропозицій щодо заохочення, надання рекомендацій для підвищення рівня якості професійної діяльності педагогів, які атестуються
Підсумковий	16 березня – 25 квітня	· участь у підсумковому засіданні атестаційної комісії · оформлення атестаційних листів з урахуванням рішення атестаційної комісії закладу · інтегральний аналіз атестаційного процесу, результатів атестації · складання аналітичної звітності у вигляді різних типів діаграм, таблиць · складання статистичної звітності · внесення змін, доповнень до кадрової документації · підготовка матеріалів до широкого обговорення результатів атестації на засіданні педагогічної ради

Атестація педагогічних працівників у запитаннях та відповідях

Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 54) з метою активізації їх професійної діяльності, стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня фахової майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету педагогічної праці та забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Базовим документом, який регламентує порядок атестації педагогічних працівників, є Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 року №930, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за №1255/18550.

З 23 січня 2012 року Типове положення про атестацію педагогічних працівників зазнало змін, які затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 14/20327 (далі − Типове положення).

НМЦ ПТО надає відповіді і коментарі на найбільш актуальні запитання, пов’язані із застосуванням нових вимог до проведення атестації педагогічних працівників.

Запитання	Відповідь
Чи може педагогічний працівник відмовитися від чергової атестації?	Ні, не може. Пунктом 1.5 Типового положення визначено, що атестація педагогічних працівників є обов’язковою. Відповідно до п.3.1 та 3.2 Типового положення директор щорічно подає до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. Атестаційна комісія затверджує ці списки та визначає графік проведення атестації педпрацівників. З огляду на викладене згода педагогічного працівника для проходження чергової атестації не потрібна. Проте пунктом 3.15 Типового положення передбачено випадки, коли атестація може бути перенесена на один рік. Підставами для перенесення, зокрема, можуть бути: тривала хвороба працівника, тяжке захворювання близьких родичів, які потребують догляду, тривале відрядження або перехід педагогічного працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та інші поважні причини. Рішення про перенесення строку чергової атестації може прийматися атестаційними комісіями не лише до 20 жовтня, як було визначено раніше. Якщо підстави для перенесення строку чергової атестації виникли після 10 жовтня, атестаційна комісія за заявою педагогічного працівника може прийняти рішення про його атестацію у наступному навчальному році протягом атестаційного періоду. Відповідно до п. 3.16 чергова атестація працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання.
Як атестуються педагогічні працівники на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням?	У зв’язку із внесенням змін до Типового положення всі працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час своєї чергової атестації також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням. Атестація на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню здійснюється, як правило, не рідше одного разу на п’ять років. Заяву про атестацію на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню подавати не потрібно. Для атестації на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню достатньо включити працівника до списку осіб для проходження чергової атестації. Також Типовим положенням не передбачено подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Присвоєння педагогічних звань здійснюється за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу.
Чи може педагогічний працівник одночасно атестуватися за двома посадами? Як оформити атестаційний лист у такому випадку?	Відповідно до п.3.18 Типового положення, при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад. Атестація працівника, який суміщає педагогічні посади, може проводитися як одночасно, так і в різні терміни. Доцільно синхронізувати атестаційні процедури працівника, який обіймає дві або більше посад у одному навчальному закладі, проводячи їх одночасно. На педагогічних працівників, які суміщають педагогічні посади, атестаційні листи оформляються окремо на відповідність кожній із займаних посад.
Чи можна присвоювати кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти?	Ні. Не можна. У п. 4.11 Типового положення визначено, що педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди: на посадах викладача, вихователя − 8-9 т.р.; на посаді майстра виробничого навчання − 9-12 т.р., на посаді керівника гуртка − 8-10 т.р.
Чи обов’язкове дотримання послідовності у встановленні тарифних розрядів?	Типове положення не містить вимоги про послідовність у присвоєнні тарифних розрядів. Відповідно до п.4.11 Типового положення, при встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.
Який порядок атестації випускників вищих навчальних закладів? В яких випадках атестаційна комісія може присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст»?	Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст або магістр) у разі прийому на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст». Ураховуючи, що при прийнятті на роботу таким працівникам уже встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст», за результатами атестації може бути прийняте рішення про присвоєння наступної кваліфікаційної категорії − «спеціаліст другої категорії». Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після початку роботи на педагогічній посаді.. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється атестаційною комісією у випадках, коли педагогічні працівники, які мали більш високі категорії, знизили рівень своєї професійної діяльності.
Чи зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання при переході працівника на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі?	З метою соціального захисту педагогічних працівників, які тривалий час працювали на педагогічних посадах, досягли високого рівня професіоналізму та перейшли працювати на інші посади, Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (п.3.22) введено норму, згідно з якою при переході педагогічних працівників з одного навчального закладу до іншого, а також при переході на інші педагогічні посади у цьому самому навчальному закладі кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання, присвоєні їм за результатами попередньої атестації, зберігаються до наступної атестації. Також зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії за педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, вихователів, а також при переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу. Єдиними вимогами для збереження кваліфікаційної категорії при цьому має бути те, що перехід здійснюється з однієї педагогічної посади на іншу педагогічну посаду, а також наявність у працівника відповідної освіти, необхідної для його зарахування на цю посаду. Позбавлення працівника кваліфікаційної категорії, яку він досягнув протягом багатьох років роботи на педагогічних посадах, і встановлення йому найнижчої кваліфікаційної категорії «спеціаліст» суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства. Норми Типового положення не мають зворотної дії в часі і тому педагогічні працівники, які перейшли на інші посади до набрання чинності цим Типовим положенням, не можуть розраховувати на застосування до них правил, визначених п.3.22 Типового положення. Дія цієї норми застосовується лише до працівників, які перейшли на інші педагогічні посади після 30 грудня 2010 року.
Чи передбачені Типовим положенням випадки, коли при переході педагогічного працівника з однієї посади на іншу кваліфікаційна категорія не зберігається?	Так. За педагогічним працівником, який переходить працювати на посаду, на якій не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій, зокрема на посаду керівника гуртка, секції, студії, іншої форми гурткової роботи; майстра виробничого навчання, кваліфікаційна категорія не зберігається. Згідно з пунктом 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 №102, посадові оклади встановлюються керівниками навчальних закладів на основі діючих тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією. При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність. Як правило, педагогічному працівнику, який на попередній посаді за результатами атестації мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду, на якій не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій, встановлюється найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді. Наприклад, викладачу, який мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду керівника гуртка керівник навчального закладу до наступної атестації має право встановити найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді, тобто десятий тарифний розряд. Під час наступної атестації може бути прийняте рішення про відповідність найвищому тарифному розряду або рішення про зниження тарифного розряду. Встановлення педагогічному працівнику, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», найнижчого тарифного розряду на іншій посаді суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
Коли має проводитися атестація працівників, які перервали роботу на педагогічній посаді?	Пунктом 3.17 встановлено, що за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання. Атестація таких педагогічних працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу. Підкреслимо: це стосується осіб, з часу атестації яких пройшло більше п’яти років. Якщо з часу останньої атестації працівника, який перервав роботу на педагогічній посаді, не минуло п’яти років, його чергова атестація повинна здійснюватися у п’ятирічний термін з дня останньої атестації.
Як атестується спеціаліст, який перейшов на посаду педагогічного працівника з виробництва або сфери послуг?	Відповідно до п.4.9 Типового положення спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників з виробництва або сфери послуг, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи на виробництві, у сфері послуг; «спеціаліст першої категорії» − не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» − не менше восьми років. Цей пункт передбачає можливість атестуватися на одну з кваліфікаційних категорій без додержання послідовності її присвоєння.
Який порядок атестації педагогічних працівників, які, працюючи з неповною вищою освітою у закладі, підвищили свій освітньо-кваліфікаційний рівень до спеціаліста?	Пунктом 4.8 Типового положення встановлено, що педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» − не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» − не менше восьми років. Цей пункт передбачає можливість атестуватися на одну з кваліфікаційних категорій без додержання послідовності її присвоєння працівникам, які мали неповну або базову вищу освіту, тривалий час працювали на педагогічних посадах і отримали повну вищу педагогічну освіту.
Як повинна проходити атестація педагогічного працівника, який перейшов у рік чергової атестації до іншого навчального закладу?	Відповідно до п.3.15 Типового положення, атестація педагогічного працівника при переході у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу може бути перенесена на один рік із збереженням встановлених попередньою атестацією кваліфікаційних категорій (тарифних розрядів), педагогічних звань. Перенесення строку атестації можливе лише за заявою працівника. Зазначена норма Типового положення не забороняє атестуватися таким працівникам у рік переходу на роботу до іншого навчального закладу.
Чи має право керівник навчального закладу порушити клопотання про зниження кваліфікаційної категорії педагогічному працівнику, який суттєво знизив рівень професійної діяльності, у рік проходження ним чергової атестації?	Ні. Враховуючи, що керівником навчального закладу не було порушено клопотання про позачергову атестацію педагогічного працівника, який знизив рівень професійної діяльності, у рік чергової атестації педагогічний працівник атестується на загальних підставах і має бути включеним до списку осіб, які підлягають черговій атестації. До 1 березня поточного року керівнику слід подати до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період, у якій необхідно дати оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов’язків, навести відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних комісій тощо. Якщо керівник вважає, що педагогічний працівник не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, він має зазначити про це у характеристиці. Характеристика має бути неупередженою, об’єктивною, містити лише достовірні та перевірені дані. Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення засідання атестаційної комісії ознайомлюється з характеристикою під підпис. Якщо педагогічний працівник не погоджується зі змістом характеристики, він має право викласти свої аргументи щодо незгоди в усній чи письмовій формі як самому керівнику навчального закладу, так і членам атестаційної комісії. Атестаційна комісія навчального закладу за результатами вивчення педагогічної діяльності працівника, у разі підтвердження даних про суттєве зниження ним рівня професійної діяльності, може ухвалити рішення про невідповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії (тарифному розряду) та про присвоєння іншої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).
Як атестувати педагогічного працівника, який мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» і в міжатестаційний період суттєво знизив рівень професійної діяльності?	Оскільки присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» належить до компетенції атестаційної комісії ІІІ рівня, прийняти рішення про відповідність (невідповідність) працівника цій кваліфікаційній категорії може лише атестаційна комісія ІІІ рівня. Отже, атестаційна комісія І рівня за результатами вивчення педагогічної діяльності працівника, у разі підтвердження даних про суттєве зниження ним рівня професійної діяльності має порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІІ рівня про визнання педагогічного працівника таким, що не відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії, та про присвоєння йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії».
Чи поширюється кваліфікаційна категорія на все педагогічне навантаження педагога, який викладає кілька навчальних дисциплін?	Педагог, який викладає два або більше навчальні предмети, має атестуватися з предмета (предметів), який він викладає за спеціальністю. Присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія буде поширюватися на все педагогічне навантаження педагога, якщо він пройшов курси підвищення кваліфікації з усіх навчальних дисциплін, які він викладає, як це передбачено пунктом 3.20 Типового положення. Вимога про обов’язкове підвищення кваліфікації з усіх навчальних дисциплін, які викладає педагог, застосовується лише стосовно тих педагогічних працівників, які атестувалися за новими правилами, починаючи з 2012 року. Кваліфікаційна категорія, присвоєна викладачам, які атестувалися до 2012 року і не пройшли підвищення кваліфікації з усіх предметів, які вони викладають, поширюється на все педагогічне навантаження до наступної атестації. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року №1473 доручено закладам післядипломної педагогічної освіти забезпечити підвищення кваліфікації викладачів, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, за інтегрованими програмами.
Який порядок проведення повторної атестації працівника, якого за результатами атестації визнано таким, що відповідає займаній посаді за умови виконання певних заходів?	Відповідно до п.6.2 Типового положення, у разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді. Атестаційна комісія у кожному конкретному випадку, залежно від характеру виявлених недоліків та часу, необхідного для їх усунення, визначає терміни, необхідні для виконання заходів, визначених комісією, а також встановлює строки проведення повторної атестації. Такий строк не може перевищувати одного року.
Як здійснюється голосування членів атестаційної комісії?	Типове положення не містить вимог до форми голосування членів атестаційної комісії. Поставлені на голосування рішення атестаційної комісії можуть прийматися як відкритим, так і таємним голосуванням. Члени атестаційної комісії самі визначають форму проведення голосування. Пунктом 3.8 Типового положення передбачено, що засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. У зв’язку з цим у протоколі повинно бути обов’язково зазначено кількість членів комісії, які присутні на засіданні. Відповідно до п. 2.6 Типового положення кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п’яти осіб. Нечисленні атестаційні комісії створюються у навчальних закладах з невеликою кількістю педагогічних працівників. Рішення атестаційною комісією приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» приймається рішення на користь працівника, який атестується. Практика, коли більшість членів атестаційної комісії утримуються від голосування, є неправильною. Члени атестаційної комісії повинні мати власну думку з питань, які виносяться на голосування, та вільно висловлювати свою думку. Пунктом 3.7 розширено права членів атестаційної комісії. Типове положення доповнено нормою, яка дає право членам атестаційної комісії, що не згодні з прийнятим комісією рішенням, додавати до протоколу викладену письмово окрему думку з питань атестації педагогічного працівника. У протоколі має бути зазначено результати голосування членів атестаційної комісії з усіх питань, які виносяться на голосування.
Який порядок проведення атестації за відсутності педагогічного працівника?	Відповідно до п. 3.6 Типового положення засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності. За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з’явився на засідання атестаційної з об’єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засідання) і дав на це письмову згоду, за випадком атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді. У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання комісії без поважних причин атестаційна комісія у кожному конкретному випадку повинна приймати рішення про можливість атестації такої особи. При цьому члени комісії повинні з’ясувати причину неявки, а також чи був працівник належним чином повідомлений про час і місце проведення засідання атестаційної комісії. У разі неможливості участі особи, яка атестується, у засіданні атестаційної комісії з поважних причин, атестаційна комісія, з’ясувавши причину неявки, має право прийняти рішення про проведення атестації без участі особи, яка атестується. Водночас не можна приймати рішення за відсутності педагога, якщо виноситься рішення про невідповідність займаній посаді або про невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. У таких випадках необхідно перенести засідання атестаційної комісії на інший день. У випадку коли працівник злісно ухиляється від прибуття на засідання атестаційної комісії, особливо коли керівником навчального закладу порушено питання про невідповідність займаній посаді, необхідно вжити всіх можливих заходів до належного повідомлення працівника про час і місце засідання. У разі його повторної неявки атестаційна комісія може ухвалити рішення про проведення атестації у відсутності такого працівника. Прийняття такого рішення має бути аргументовано у протоколі засідання атестаційної комісії.
Як оформлюється протокол засідання атестаційної комісії?	Протокол, який складається під час засідання атестаційної комісії, може оформлюватися у рукописному вигляді у книзі протоколів атестаційної комісії, аркуші якої нумеруються, прошнуровуються і скріплюються печаткою. Також допускається на підставі записів, зроблених під час засідання комісії, готувати протокол на друкувальному пристрої. Після виготовлення друкованого тексту протоколи у хронологічному порядку підшиваються до окремої справи протоколів засідань атестаційної комісії.
На яку кваліфікаційну категорію може атестуватися бібліотекар?	Атестація бібліотекарів здійснюється відповідно до Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 16.07.2007р. №44. Відповідно до п. 4.6 цього Положення, за результатами атестації атестаційна комісія дає одну з таких оцінок професійної кваліфікації і ділових якостей працівника: відповідає займаній посаді; відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік; не відповідає займаній посаді. Категорія за результатами атестації бібліотекарям не встановлюється, оскільки категорія є невід’ємною частиною посади бібліотекаря (наприклад, бібліотекар ІІ категорії, бібліотекар І категорії, провідний бібліотекар).
Яким чином атестуються практичні психологи та соціальні педагоги?	Типовим положенням регламентовано порядок атестації всіх без винятку педагогічних працівників, у тому числі й практичних психологів та соціальних педагогів (п. 1.1). Типове положення не містить винятків із загальних правил. Тому практичні психологи й соціальні педагоги атестуються у такому ж порядку, як і інші педагогічні працівники навчальних закладів.

Методичний лист

від 19.01.2012 № 22

на №_____ від____________

Директорам,

⇐ Предыдущая 8 9 10 11 12 131415 16 17 Следующая ⇒