Здавалка
Главная | Обратная связь

Інші класифікації мов



Ареальна (географічна) класифікаціяполягає у вивчення мовної карти світу, мовної характеристики різник країн, а також розповсюдження окремих мов або груп мов.

За географічним принципом виділяють, наприклад, кавказькі, африканські австралійські мови.

 

У той же час у географічних класифікаціях є й лінгвістичні моменти.

По-перше, мови народів, що живуть по сусідству частіше пов’язані між собою за походженням. Наприклад, на підставі даних історичної географії та історичної етнології передбачається спорідненість всіх або майже всіх австралійських мов, хоча певного доказу такого споріднення методами лінгвістичної реконструкції не існує, і невідомо, чи може він взагалі бути отриманий; аналогічна ситуація з численними мовами аборигенів Америки.

По-друге, неспоріднені мови народів, що живуть по сусідству і тісно контактують, часто набувають загальних рис. Наприклад, в деяких географічних областях всі або багато мов виявляють схожість фонологічних систем. Так, у Європі більшість мов проводять різницю між головним (основним) наголосом та одним чи більше другорядними наголосами і майже всі відрізняють глухі смичні (типу p, t, k) від дзвінких (типу b, d, g). У східній та південно-східній Азії багато мов використовують висоту тону або рух складового тону для розрізнення слів; на заході Північної Америки досить велика кількість географічно суміжних мов володіють особливим класом звуків, званих глоталізованими. Сусідні мови часто виявляють схожість тенденцій розвитку синтаксису. На заході Європи як романські, так і германські мови розвинули дієслівні словосполучення з допоміжними дієсловами (have gone, is done і т.п.).

 

Коли таких подібностей виявляється багато, утворюються так звані мовні союзи. Класичний приклад мовного союзу – балканський, до нього входять мови різних гілок індоєвропейської сім’ї: слов’янські (болгарська й македонська), східно-романські (ізольовані новогрецька та албанська). Всі вони мають численні спільні риси в фонетиці і граматиці, яких немає в інших близькоспоріднених мовах, наприклад, у них є постпозитивний (що стоїть після іменника) артикль. При цьому в інших романських мовах артикль препозитивний, а в інших слов’янських мовах артиклів немає взагалі (за винятком деяких північних російських діалектів).

Описано також Волзько-Камський мовний союз, до якого входять деякі тюркські та деякі уральські мови; гімалайський мовний союз, до якого входять мови іранської і індоарійської гілок індоєвропейських мов, а також китайсько-тибетські мови; малий узбецько-таджицький і великий центрально-азіатський мовні союзи та деякі інші. Риси подібності, наявні в сусідніх генетично не споріднених мовах, називають ареальними.

 

Функціональна класифікація є багатомірною. Вона враховує три підстави для поділу мов:

1) Зв’язок мови з етносом, якому вона належить;

2) Функції, які мова виконує в суспільстві;

3) Розповсюдженість мови за межами основної етнічної області.

 

За зв’язком з етнічною спільністю людейвиділяють три основні соціальні типи мов:

- мова племені,

- мова народності

- національна мова.

 

Класифікація суспільних функцій мови призводить до виділення стилів мови та функціональної спеціалізації літературно-писемних мов.

При виникненні мова пов’язана перш за все з трудовою діяльністю. З виникненням мов народностей та національних мов, що мають літературно-писемну форму, мови починають обслуговувати все більше сфер людської діяльності стають поліфункціональними.

Культові мови: санскрит (буддизм), арабська (іслам), церковнолатинська та церковнослов’янська (християнство).

З виникненням націй культові мови втрачають свій вплив.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.