 |
|
І. Організаційний момент
Сьогодні ми з вами поговоримо про вогонь, про користь вогню, вивчимо Правила пожежної безпеки. Познайомимось із Добрим Вогником, який допомагає людині в житті. Іноді Добрий Вогник може перетворитися на Зле Вогнище. Це саме тоді, коли з ним жартують, або неслухняні діти граються з…
Живуть у тісній темниці,
Без страху темноти,
Хлоп’ята яснолиці –
Вогню малі брати.
І мають душу щедру,
Хоч дерева сини,
Згораючи до центру,
Вогонь дають вони.
Що сказано у загадці про те, для чого сірники?
Це і є темою нашого сьогоднішнього виховного заходу –
«Зле Вогнище та Добрий Вогонь».
Для чого потрібен вогонь? Уявіть собі, як важко було людям, доки у нас не було вогню. Адже вогонь був завжди. Перша сірникова фабрика почала працювати 170 років тому. А як же люди видобували вогонь до цього? Замість коробки сірників люди носили в кишені коробочку з трьома предметами: шматочок сталі, камінець і губку. Щоб з’явилась іскра, від якої загоряється губка, треба біло вдарити сталлю по камінцю. Приблизно так зараз працює запальничка. Можна було видобувати вогонь і тертям. Для цього треба було обертати паличку, яку ставили на кусок сухого дерева. Але це було не зручно, і поступово люди винайшли сірники, які й дають нам вогонь.
Коли найчастіше виникають пожежі?
Нас оточують багато електроприладів, при необережному поводженню з ними може виникнути пожежа. Вогонь може бути добрим і злим. З вогнем не можна жартувати, бо може статися велике лихо.
Давайте розіграємо віршовану казку «Козенята і вогонь», і відповімо на питання: Чому виникла пожежа в будиночку Кози?
Вогонь працював у Кози у печі –
Варив їй куліш, випікав калачі.
Вона ж годувала щоранку малят –
Трійко біленьких своїх козенят.
Ось мамі вже з дому рушати пора,
Лишається в хаті сама дітвора.
- Ми будем слухняні, - синок запевня.
Куди ж це найменше спішить козеня?
Воно ж бо тихенько взяло сірники
І вогник маленький пуска між тріски,
- Ану, як у мами моєї гори!
І ось уже дим потягнувсь догори…
Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!
Сестричка з найменшим сховалась умить.
А брат не злякавсь:
- 101 подзвоню!
Врятують пожежні нас від вогню!
- Алло! Загорілася хата в Кози!
Адреса: Діброва, провулок Лози,
А номер в нас другий,
Швидше сюди.
Мерщій порятуйте од злої біди!
Спішили сусіди – Лисиця й Ведмідь,
І Заєць – відомий усім скорохід.
І мчались в машині ген-ген із гори
Пожежники вмілі і мужні – Бобри.
Вогонь не давався, пручався, шипів,
Сердитий вогонь погасать не хотів.
Не дуже він любить сидить у печі,
Варити куліш і пекти калачі.
Пожежу згасили. Живі малюки.
І каже Бобер:
- Не беріть сірники!
І мовить Коза:
- Пам’ятайте завжди,
ЩО ГРА З ВОГНЕМ ПРИВЕДЕ ДО БІДИ!
То що призвело до пожежі у будинку Кози? Завдяки кому козенята були врятовані?
Давайте відпочинемо і виконаємо фізичні вправи. А допоможе нам лічилочка.
Не вмикай на кухні газ – раз,
Не клади в запіч дрова – два,
В лісі сірників не три – три,
Не лишай вогонь в квартирі – чотири,
Не лягай при свічці спать – п’ять,
Іскра впала на підлогу – погасіть – шість,
Зачиніть вікно, коли в небі грім – сім,
У грозу під деревом не стійте в лісі – вісім,
Сірником не забавляйтеся знічев’я – дев’ять,
Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться – десять.
У житті завжди є місце для подвигу…
Хтось витягнув з ополонки дівчинку, хтось виніс із палаючого будинку дітей. Ми називаємо таких людей героями. Є така професія – пожежний. У пожежних інша доля. Вони готуються до героїчного вчинку кожного дня, їх називають ще бійцями «вогняного фронту», тому, що їм, як і під час війни, загрожує смертельна небезпека.
Пожежні – мужні люди, які гасять великі пожежі за допомогою спеціального знаряддя. Це відважні люди, які ризикують своїм життям заради життя інших людей.
Дим звідусіль, все у куряві білій,
Сирени пожежних автомобілів.
Мчать, наче буря, тривожно свистять,
Міддю червоною казки блищать.
Швидко, як в казці, зростають драбини,
Люди в брезенті один за одним
Лізуть драбинами в полум’я й дим.
Вулицями міста, села одна за одною проносяться червоні машини. Кілька секунд – і їх вже не видно, тільки чути звуки сирени. Сталося щось страшне – пожежа! Щоб врятувати життя людей, треба поспішати. Ось чому водії пожежних машин докладають усіх зусиль для того, щоб якнайшвидше приїхати до місця пожежі. А для того, щоб пожежні приїхали вчасно, люди повинні правильно їм телефонувати.
Отож, щоб не виникла пожежа, ми всі повинні дотримуватись правил пожежної безпеки, а не тільки їх знати. а ще треба запам’ятати правило:
ДАРЕМНО ПОЖЕЖНИХ НЕ ТУРБУЙ!
А чим можна погасити полум’я, ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку.
Допори вишу, допори мовчу,
А вогонь зачую – і сичу й лютую
У вогнегасника є спеціальна піна, яка може загасити полум’я.
Любіть себе та інших поважайте,
Своє життя й здоров’я бережіть.
І поведінку гарну обирайте,
Якщо бажаєте до старості дожить!
Щоб не страждати, ви не поспішайте
До рук невмілих брати сірники.
І не спішіть петарди ви зривати,
Щоб і життя, й здоров’я зберегти.
Бенгальські вогники, свічки, багаття –
Це романтично і красиво теж,
Та горе принесуть такі заняття…
Вогонь, як правило не знає меж.
І постає така страшна картина:
Перед очима згарище лежить.
Налякана, обпечена дитина,
І у повітрі чорний дим летить.
Тож зупиніться, поміркуйте, друзі,
Чи варто вам на жертви такі йти?
А чи не краще у шкільному крузі
Вивчати правила, щоб біди обійти?
1. Якщо трапиться пожежа,
«101» набрати треба!
2. Сірники, всі мусять знати,
Не іграшки для маляти!
3. Дим побачив – не втікай
Вогнеборців викликай!
4. Телевізор почав тліти,
То не можна воду лити!
5. Із бенгальськими вогнями
До ялинки не підходь!
Краще неприємність прикру
Якнайдалі ти обходь!
6. Всім завжди пожежний щит
Біля хати треба мати.
Вогнегасник тут, відро,
І пісочок, і лопата…
7. Правила запам’ятайте!
Їх в житті не забувайте!
Хлоп’ята та дівчата! Наша виховна година на тему: «Добрий Вогник та Зле Вогнище» підходить до кінця. Вогонь нам допомагає, і він служить людям, але треба завжди пам’ятати, що необережне поводження з ним може завдати великої шкоди.