 |
|
Система адміністративного права.
Система адміністративного права – це його внутрішня структура. Вчені-адміністративісти традиційно вважають, що адміністративне право складається із Загальної та Особливої частин.
Загальна частина об’єднує норми, які регулюють (визначають):
– загальні принципи державного управління;
– правове становище суб’єктів адміністративного права;
– форми і методи управлінської діяльності;
– адміністративно-правові режими;
– адміністративну відповідальність;
– адміністративний процес;
– засоби забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні.
Особлива частина включає норми, які регулюють управління у окремих галузях народного господарства (економіці, сільському господарстві, транспорті, підприємницькій діяльності, адміністративно-політичній діяльності, міжгалузеве управління тощо).
Останнім часом в літературі виділяють додатково й Спеціальну частину, яка об’єднує норми, що регулюють адміністративно-правову діяльність суб’єктів управління конкретними сферами (адміністративна діяльність органів митного контролю, органів внутрішніх справ тощо).
Зміст частин взаємопов’язаний й складає єдине ціле.
Окрім того, в науці адміністративного права його систему розглядають й у іншому аспекті. Як сукупність:
– адміністративно-правових інститутів, тобто груп норм адміністративного права, які регулюють взаємопов’язані тісно однорідні суспільні відносини (інститут адміністративної відповідальності, інститут державної служби, інститут державного управління тощо);
– адміністративно-правових норм – конкретних формально-визначених загальнообов’язкових правил поведінки у сфері забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесі державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадянського порядку.
Автори Академічного курсу з адміністративного права виділяють додатково підгалузі адміністративного права як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в певній сфері, котра виокремлюється в межах загального предмета адміністративного права. До таких підгалузей вони відносять транспортне право, будівельне право, енергетичне право, адміністративно-деліктне право, адміністративно-процедурне право.
Велике значення мають принципи адміністративного права, як основні наукові ідеї, об’єктивно зумовлені та стабільні підстави, згідно з якими сформована вся система адміністративного права. Принципи поділяються на загальні (законність, гуманізм, демократизм, рівність суб’єктів тощо) й спеціальні (спеціальне регулювання компетенції та взаємовідносин органів управління (посадових осіб) між собою; взаємозв’язок матеріальних і процесуальних норм тощо).