Здавалка
Главная | Обратная связь

Визначення потреби в капіталі



Приклад.Проаналізуємо чотири різні комбінації трьох показників технологічної та фінансової потужності підприємства, а також можливостей ринків збуту продукції, в яких зазначені показники не збігаються. Оцінимо, як такі розбіжності можуть позначитися на фінансово-економічному стані підприємства (див. нижченаведену табл.; усі дані — у штуках вироблюваної продукції).

Технологічна потужність Фінансова потужність Можливості збуту продукції Оцінка
Зайві потужності (зниження рентабельності)
Надлишок фінансових ресурсів (по­рівняно з першим варіантом рентабельність вища)
Дефіцит виробничих потужностей (проблеми з фінансуванням та придбанням обладнання)
Дефіцит фінансування (проблеми з мобілізацією додаткових фінансових ресурсів)

 

Випадок 1. У підприємства зайві виробничі потужності, і тому вони частково не завантажені. Рентабельність підприємства знижується через те, що підприємство здійснює витрати на утримання й обслуговування потужностей, які не дають належної віддачі.

Випадок 2. Наявний оборотний капітал перевищує необхідний його розмір. Це створює умови для використання оборотних коштів не за призначенням, що призводить до нагромадження надмірних запасів сировини й матеріалів, відволікання коштів у дебіторську заборгованість. Усе це призводить до зниження рентабельності та ліквідності підприємства. Проте зайві фінансові ресурси можна розмістити на фінансовому ринку й одержати доходи у вигляді процентів. Рентабельність підприємства, таким чином, буде вищою, ніж у випадку 1.

Випадок 3. У підприємства дефіцит виробничих потужностей, тобто існують труднощі технологічного характеру. У такому разі виробничу потужність слід збільшити на 200 одиниць. Проблеми можуть виникнути за відсутності на ринку обладнання, здатного підвищити виробничу потужність саме на 200 одиниць продукції. Може бути пропозиція обладнання з більшою потужністю, що може призвести до випадку 1 (зайві виробничі потужності). Окрім того, можуть виникнути фінансові проблеми, оскільки збільшення виробничих потужностей зумовлює потребу в інвестиційному капіталі. При цьому в жодному разі не можна наявні ліквідні засоби спрямовувати на здійснення реальних інвестицій, оскільки зменшиться фінансова потужність підприємства. Обсяг виробництва перевищуватиме фінансові можливості підприємства (див. випадок 4).

Випадок 4. У підприємства відчувається дефіцит фінансового капіталу, що є наслідком порушення фінансової рівноваги. Це може призвести до втрати ліквідності та платоспроможності. Слід вжити заходів щодо поповнення капіталу.

Розглянутий приклад підтверджує важливість правильного визначення потреби в інвестиційному та оборотному капіталі. Неузгодженість показників виробничої потужності, забезпечення підприємства фінансовими ресурсами та потребами ринку в продукції призводить до погіршення фінансово-економічного стану суб’єкта господарювання. Це слід ураховувати, визначаючи шляхи фінансування санації підприємств.

 

Ефект фінансового лівериджу

· ПРИКЛАД.Завдяки інвестиціям в обсязі 100 000 грн. підприємство одержало прибуток 10 000 грн. Рентабельність інвестицій становить 10%. Якщо частина їх профінансована за рахунок кредиту, за користування яким слід сплачувати 7 % річних, маємо такі варіанти рентабельності власного капіталу:

Показники Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4
1. Загальний обсяг інвестицій
2. Позичковий капітал
3. Власний капітал
4. Коефіцієнт фінансового лівериджу 0,33 1,00
5. Прибуток перед сплатою процентів за кредит
6. Проценти за кредит (7%)
7. Прибуток після сплати процентів за кредит
9. Рентабельність власного капіталу, %

 

Якщо відомі рентабельність активів підприємства Ра (відношення чистого прибутку до вартості активів); обсяг власного капіталу ВК та сума кредиту ПК, то прибуток П від інвестування можна обчислити за формулою

П = Ра (ВК + ПК). (4.1)

Цей самий прибуток можна виразити підсумовуванням прибутку після сплати процентів за кредит та суми процентів:

П = Рв · ВК + Пс · ПК, (4.2)

де Рв — рентабельність власного капіталу;

Пс — ставка процента за кредит.

Оскільки праві частини рівностей (4.1) і (4.2) однакові, маємо:

Ра · (ВК + ПК) = Рв · ВК + Пс · ПК. (4.3)

Звідси можна вивести формулу для обчислення рентабельності власного капіталу:

(4.4)

Останнє рівняння показує, що рентабельність власного капіталу залежить не від абсолютних величин, якими є суми власного та позичкового капіталу, а від відносних показників (рентабельність активів, проценти за кредит, коефіцієнт фінансового лівериджу). Якщо ставка процента за кредит не залежить від рівня заборгованості і залишається стабільною (як у наведеному прикладі), то між коефіцієнтом фінансового лівериджу та рентабельністю власного капіталу існує лінійна залежність (чим більша заборгованість, тим більша рентабельність).

Підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкового капіталу, якщо рентабельність активів перевищує проценти за кредит, називається ефектом фінансового лівериджу, або ефектом фінансового важеля.

Ефект фінансового лівериджу характеризує залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості. Він вимірює ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного за рахунок збільшення частки позичкового капіталу.

Різниця (Ра — Пс) у (4.4) являє собою так званий диференціал фінансового лівериджу. Якщо диференціал фінансового лівериджу додатний, то будь-яке збільшення коефіцієнта фінансового лівериджу зумовлює зростання відповідного ефекту. Проте з підвищенням Кфл зростає ризик, а тому збільшуються процентні ставки за кредитами, що їх одержує підприємство. Це, у свою чергу, зменшує диференціал, знижуючи ефект фінансового лівериджу.

Збільшувати Кфл доцільно, якщо його диференціал більший від нуля. Від’ємне значення диференціалу фінансового лівериджу веде до зниження рентабельності власного капіталу. У такому разі рентабельність власного капіталу зменшується тим швидше, чим вища частка позичкового капіталу в структурі пасивів підприємства. Чим вищий коефіцієнт фінансового лівериджу, тим нижчий рівень рентабельності власного капіталу.

· Приклад.Завдяки інвестиціям на суму 100 000 грн. підприємство замість очікуваного прибутку в розмірі 10 000 грн. одержало всього 3500 грн. Рентабельність інвестицій становила 3,5%. Частина інвестицій профінансована за рахунок кредиту, за користування яким слід сплачувати 7 % річних. Можливі такі варіанти рентабельності власного капіталу:

Показники Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4
1. Загальний обсяг інвестицій 100 000 100 000 100 000 100 000
2. Позичковий капітал 25 000 50 000 75 000
3. Власний капітал 100 000 50 000 25 000
4. Коефіцієнт фінансового лівериджу 0,33 1,00
5. Прибуток перед сплатою процентів за кредит
6. Проценти за кредит (7%)
7. Прибуток після сплати процентів за кредит –1750
9. Рентабельність власного капіталу, % 3,5 2,3 –7

У цьому прикладі можна спостерігати пряму залежність між збільшенням коефіцієнта фінансового лівериджу та зменшенням рентабельності власного капіталу. Рентабельність зменшується від 3,5% (при нульовому рівні заборгованості) до «мінус» 7 (при коефіцієнті заборгованості 3). Залежність рентабельності власного капіталу від показника фінансового лівериджу та рентабельності активів унаочнює рис. 4.7.

 

Рис. 4.7. Залежність рентабельності власного капіталу
від рентабельності активів та коефіцієнта заборгованості:

прямі 1—4 ілюструють варіанти 1—4 з відповідними значеннями Кфл: 0; 0,33; 1; 3.

Аналізуючи рис. 4.7, можна виявити певні закономірності.

1. Доти, доки рентабельність активів перевищує проценти за користування позичковими коштами, рентабельність власного капіталу зростає пропорційно до зростання частки заборгованості у структурі капіталу.

2. Якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кредит, то незалежно від рівня заборгованості рентабельність власного капіталу дорівнює рентабельності активів та процентам за кредит.

3. Якщо рентабельність активів нижча від процентів за користування позиками, то рентабельність власного капіталу спадає, набуваючи зрештою від’ємних значень. Від’ємна рентабельність власного капіталу (скажімо, –7%) означає, що в результаті збитків розміром 1750 (7% власного капіталу) реальний капітал підприємства відповідно зменшився.

4. Якщо рентабельність активів дорівнює нулю або від’ємна, то рентабельність власного капіталу зі зростанням рівня заборгованості швидше набуває від’ємних значень.

Якщо від’ємне значення рентабельності власного капіталу перевищує «мінус» 100% (наприклад, становить –140%), то це означає, що реальна вартість активів підприємства зменшена на 140% власного капіталу (статутного фонду, додаткового капіталу та інших складових власного капіталу не вистачило для покриття збитків).

Отже, усіх активів підприємства не вистачає для виконання зобов’язань з погашення позик. Така структура балансу є незадовільною. Наявність ознак незадовільного балансу в багатьох країнах, наприклад у ФРН, Франції, Польщі, є підставою для порушення справи про банкрутство підприємств, які організовані у формі акціонерних товариств чи товариств з обмеженою відповідальністю. Неплатоспроможність таких підприємств настає разом з настанням строків виконання зобов’язань.

 

 

САНАЦІЯ БАЛАНСУ

· Приклад.Статутний фонд підприємства становить 100 000 грн., збит­ки — 12 000 грн. Загальними зборами товариства прийнято рішення щодо зменшення статутного фонду передачею до анулювання корпо­ративних прав номінальною вартістю 11 000 грн. Окрім цього один із кредиторів частково списав короткострокову заборгованість підприємства зі сплати процентів за користування кредитом на суму 2 000 грн.

Якщо не враховувати податкових нюансів, то баланс підприємства під час виконання зазначених операцій змінюватиметься так:

1. Баланс підприємства до зменшення статутного фонду

Актив Пасив
1. Основні засоби 2. Запаси і затрати 3. Дебіторська заборгованість 4. Грошові кошти 60 000 30 000 15 000 3 000 1. Статутний фонд 2. Непокриті збитки 3. Довгострокові пасиви 4. Короткострокові пасиви 100 000 –12 000 10 000 10 000
Баланс 108 000 Баланс 108 000
           

2. Баланс підприємства після зменшення статутного фонду

Актив Пасив
1. Основні засоби 60 000 2. Запаси і затрати 30 000 3. Дебіторська заборгованість 15 000 4. Грошові кошти 3 000 1. Статутний фонд 89 000 2. Резервні фонди 1 000 3. Довгострокові пасиви 10 000 4. Короткострокові пасиви 8 000
Баланс 108 000 Баланс 108 000

Санаційний прибуток у сумі 13 тис. грн., який утворився внаслідок зменшення статутного фонду та списання заборгованості, спрямовується на покриття балансових збитків і на формування резервних фондів.

Перша складова санаційного прибутку — дизажіо — дорівнює різниці між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу емітентом і затратами, пов’язаними з процедурою викупу прав і зменшення статутного фонду. Якщо корпоративні права надаються до анулювання безкоштовно, то санаційний прибуток дорівнює номінальній вартості наданих до анулювання прав за мінусом витрат, пов’язаних зі зменшенням статутного капіталу. Дизажіо можна розглядати як один із видів емісійного доходу.

Безповоротна фінансова допомога — це сума коштів, переданих підприємству на умовах, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів. Вона може здійснюватися:

1) власниками корпоративних прав наданням фінансових ресурсів для покриття збитків та проведення санації;

2) кредиторами підприємства в разі повного або часткового списання заборгованості;

3) іншими зацікавленими в санації підприємства-боржника особами.

Санаційний прибуток у частині емісійного доходу не є об’єктом оподаткування. Безповоротна фінансова допомога включається до складу валових доходів підприємства-одержувача і підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Якщо ж підприємство має непокриті збитки, то фінансова допомога не оподатковується в тій частині, яка спрямовується на покриття збитків підприємства. Сума, яка залишається після погашення збитків, оподатковується на загальних підставах. Якщо безповоротну фінансову допомогу здійснює юридична особа, то суму зазначеної допомоги вона має відносити на рахунок власних коштів підприємства, які залишаються після сплати податків.

Якщо санація балансу здійснюється за рахунок емісійного доходу, то в результаті такої операції змінюється лише структура власного капіталу, а загальна його сума лишається незмінною. Якщо ж підприємство отримало санаційний прибуток у вигляді безповоротної фінансової допомоги, то власний капітал збільшується на суму отриманої допомоги за відрахуванням податкових платежів.

 

 

Деномінація та конверсія акцій

· Приклад.Статутний фонд акціонерного товариства становить 5 млн грн. Прийнято рішення про зменшення статутного капіталу конверсією акцій у відношенні 5 до 2. Оскільки 10% акціонерів не подали своїх акцій для конверсії, їх акції були анульовані. Натомість, у ході конверсії на дану кількість акцій у відповідному співвідношенні були емітовані акції, які були реалізовані на біржі за курсом 120%.

У результаті операції зменшення статутного фонду:

· статутний капітал підприємства було зменшено до 2 млн грн.;

· санаційний прибуток досяг 3 млн грн.;

· 10 відсотків акціонерів (на суму 500 тис. грн.), які відмовили-
ся подати свої акції до конверсії, одержали компенсацію в сумі 240 тис.грн., оскільки належні їм акції номінальною вартістю 500 тис. грн. після конверсії відповідали номіналу в 200 тис. грн. і були реалізовані за курсом 120%.

Згідно з вітчизняним законодавством рішенням акціонерного товариства про зменшення розмірів статутного фонду об’єднан­ням акцій, акції, не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше, ніж через шість місяців після повідомлення про це всіх акціонерів. Встановлено також, що підприємство має покрити збитки акціонерів, пов’язані зі зменшенням статутного фонду. У разі, коли акціонер відмовився від обміну акцій через зменшення статутного фонду зменшенням номінальної вартості акцій, емітент зобов’язаний запропонувати акціонерові викупити його акції за вартістю, не нижчою від номінальної. Ця нормативна вимога є доволі спірною, про що йтиметься далі.

 

Санація викупом акцій
(придбання часток) у власників

Варіант 1означає, що ринкова ціна акцій є вищою за номінал, оскільки за умови нормального функціонування фондового ринку підприємство може викупити акції власної емісії лише на таких самих умовах, як і інші інвестори (коли інше не передбачено рішенням зборів акціонерів, про що йтиметься далі). Джерелом викупу акцій є статутний фонд та додатковий капітал, зокрема емісійний дохід. Якщо ж останній відсутній, то на зазначені цілі можна спрямувати прибуток. Зрозуміло, що для санаційних цілей розглянутий варіант не придатний, оскільки санаційний прибуток не виникає.

Варіант 2 (суто теоретичний) передбачає, що ринкова ціна акцій дорівнює їх номінальній вартості. На практиці такого майже не буває. Джерелом викупу акцій при цьому є статутний капітал.

Варіант 3 означає, що ринкова ціна акцій є нижчою за їх номінальну вартість, інакше жоден акціонер добровільно не продав би підприємству свої акції за ціною, нижчою від номінальної. Ціна акцій може бути нижчою від їх номінальної вартості насамперед у випадку збиткової діяльності підприємства.

Тоді на придбання акцій спрямовується лише частина активів підприємства, яка відповідає еквівалентній частці статутного фонду. При цьому підприємство отримує санаційний прибуток у вигляді емісійного доходу. Він дорівнює різниці між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу емітентом і затратами, пов’язаними з процедурою викупу прав та зменшення статутного фонду. Якщо корпоративні права надаються до анулювання безкоштовно, то санаційний прибуток дорівнює номінальній вартості наданих до анулювання прав за відрахуванням витрат, пов’язаних зі зменшенням статутного капіталу.

· Приклад.Споруда, яка входить до складу основних фондів невиробничого призначення акціонерного товариства балансовою вартістю 20 000 грн., реалізована за 30 000 грн. Виручку від реалізації за-
значеного об’єкта основних фондів товариство використало для
придбання власних акцій номінальною вартістю 37 000 грн. (курс 40,62 грн. за одну акцію номінальною вартістю в 50 грн.). Викуплені підприємством власні акції (як і інші корпоративні права) відби­ваються в активі балансу за ціною їх придбання. (Податкові аспекти в розрахунках до уваги не беруться.)

У результаті цієї операції сума з однієї активної статті балансу переноситься до іншої. Безпосередньо після цього придбані акції анулюються (вартість активів зменшується на 20 000 грн.) з одночасним зменшенням статутного капіталу на номінальну вартість анульованих акцій (37 000 грн.). Виникає санаційний прибуток у розмірі різниці між номінальною вартістю анульованих акцій і курсом їх придбання. Окрім цього, підприємство отримує прибуток від реалізації основних фондів у сумі 10 000 грн. Цей прибуток може бути спрямований або безпосередньо на покриття балансових збитків підприємства (якщо підприємство збиткове), або на поповнення додаткового капіталу (резервних фондів). Баланс підприємства у процесі санації змінюватиметься так:

1) Баланс підприємства перед санацією

Актив Пасив
1. Основні засоби 45 000 2. Оборотні засоби 60 000 1. Статутний фонд 80 000 2. Непокриті збитки –15 000 3. Довгострокові пасиви 30000 4. Короткострокові пасиви 10000
Баланс 105 000 Баланс 105 000

2) Баланс підприємства після придбання власних акцій

Актив Пасив
1. Основні засоби 25 000 2. Власні акції 30 000 3. Оборотні засоби 60 000 1. Статутний фонд 80 000 2. Непокриті збитки –5000 3. Довгострокові пасиви 30 000 4. Короткострокові пасиви 10 000
Баланс 115 000 Баланс 115 000

3) Баланс підприємства після анулювання придбаних акцій

Актив Пасив
1. Основні засоби 25 000 2. Оборотні засоби 60 000 1. Статутний фонд 43 000 2. Резервний фонд 2 000 3. Довгострокові пасиви 30 000 4. Короткострокові пасиви 10 000
Баланс 85 000 Баланс 85 000

 

Отже, найважливішою передумовою використання даного методу санації є те, що для акціонерного товариства викуп акцій є доцільним лише за курсом, нижчим за номінальну вартість. В противному разі, санаційний прибуток, який може бути спрямований на покриття балансових збитків, не виникає, а отже, зменшувати статутний фонд немає сенсу. При використанні даного методу санації підприємство може покрити засвідчені в балансі збитки, однак його платоспроможність та ліквідність дещо погіршуються, оскільки для придбання власних корпоративних прав витрачаються ліквідні засоби.

 

ЗОВНІШНІ ФІНАНСОВІ ДЖЕРЕЛА
САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

·Приклад.Статутний капітал акціонерного товариства становить 1 000 000 у.о. (20 000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.). На загальних зборах акціонерів прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 50%, тобто відношення с, згідно з яким робиться емісія, дорівнює 2 : 1. Біржовий курс акцій до збільшення статутного фонду становить 100 у.о. Курс емісії нових акцій — 70 у.о. за акцію:

Статутний фонд Номінальна вартість, у.о. Кількість акцій Курс, у.о Загальна курсова вартість, у.о.
Початковий Сума збільшення 1 000 000 500 000 20 000 10 000 2 000 000 700 000

Після збільшення капіталу загальний біржовий курс акцій до-
сяг 2 700 000 у.о. Йому відповідає статутний капітал у розмірі 1 500 000 у.о. (30 000 акцій номінальною вартістю 50 у.о.). У результаті збільшення статутного капіталу формується новий біржовий курс акцій:

де Кб, Ке — курс акцій відповідно біржовий та емісії (нових), у.о.

Курсовий прибуток на кожну нову акцію дорівнює 20 у.о., курсовий збиток на кожну стару акцію — 10 у.о. Під час купівлі-продажу переважних прав компенсуються курсові збитки старих акціонерів за рахунок курсового прибутку держателів нових акцій:

 

Акції Кількість Старий курс, у.о Курс емісії, у.о Середній курс, у.о. Курсова вартість 1 (1´2(3)) Курсова вартість 2 (1´4) Курсовий збиток (прибуток), у.о.
Старі Нові –20 +20
Разом

 

Якщо нові інвестори бажають придбати акції нової емісії (або колишні власники купити акції понад їхню квоту у статутному капіталі), то їм слід придбати переважні права в тих акціонерів, які не мають наміру ними скористатися. Якщо акціонер поступається своїми правами на придбання нових акцій, то виручені ним від продажу цих прав грошові кошти мають компенсувати зміни курсу акцій. Грошова оцінка переважного права на купівлю нових акцій відповідає різниці між біржовим курсом старих акцій і середнім курсом, який сформувався після збільшення капіталу. Якщо капітал зріс згідно з відношенням 2 : 1, покупець нових акцій має придбати два переважні права для купівлі однієї акції за курсом емісії.

У розглядуваному прикладі інвестор, купуючи одну нову акцію, має заплатити 90 у.о.(70 + 2·10), що відповідає середньому курсу після емісії.

Зауважимо, що фінансово-майновий стан старих акціонерів у результаті операції збільшення статутного капіталу не змінюється. Переконаємося в цьому, розглянувши схему:

 

Надходження у вигляді виручки від реалізації переважних прав акціонерів є для них виручкою від реалізації належної їм частки основного капіталу,а не «подарунком» (як думають деякі акціонери) товариства.Хибне враження, що це «подарунок», створюється через те, що на практиці середній курс акцій може наближатися до старого курсу або навіть перевищувати
його.

Вартість (грошова оцінка) переважного права на купівлю нових акцій:

де С — відношення, згідно з яким здійснюється емісія,

.

Тут Ф1, Ф2 — розмір статутного фонду підприємства відповідно до і після його збільшення.

Підставивши числові значення розглядуваного прикладу,

Фактична біржова ціна переважних прав визначається попитом та пропозицією на них, а отже, може відрізнятися від розрахункової. Головним фактором, який визначає попит на переважні права, є прогноз про майбутній ринковий курс акцій та розмір очікуваних дивідендів.

Розглянуті цілі, порядок та загальні передумови збільшення статутного капіталу підприємств слід обов’язково враховувати, приймаючи рішення про використання цього інструмента залучення фінансових ресурсів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.