 |
|
Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
Культура мовлення – це система вимог стосовно вживання мови у мовленнєвій діяльності.
Культурою мови – називається дотримання усталених мовних норм усної і письмової літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети і обставин спілкування.
Головним завданням культури мови є:
― виховання навичок літературного спілкування;
― пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні слова;
― у вимові та наголошуванні;
― неприйняття спотвореної мови та суржику;
Основні ознаки культури мови:
1. змістовність – потрібно продумати текст і основну думку висловлювання, розкриваючи їх повно, не говорити й не писати зайвого.
2. Правильність і чистота – дотримуватися норм літературної мови;
3. Точність – добирати слова і будувати речення так, щоб найточніше передати зміст;
4. Логічність і послідовність – говорити і писати послідовно, забезпечити смислові зв’язки між словами і реченнями в тексті.
5. Багатство – використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданого, повторення слів, однотипних конструкцій речень
6. Доречність – урахувати, кому адресовано висловлювання, як воно буде сприйняте при певних обставин спілкування.
7. Виразність та образність – добирати та вибирати речення так, щоб якнайкраще, якнайточніше передати думку, бути оригінальним у висловлюванні і вміти впливати на співрозмовника.Звичайно, основою комунікативною якістю мовлення є правильність – обємна та складна ділянка культури мовлення. Щоб говорити правильно потрібно досконало володіти нормами мови (норма – це загальноприйнятий звичай вимовляти, змінювати, записувати слово, будувати речення, текст відповідно до стилю мовлення)
Правильне мовлення – передбачає користування усіма мовними правилами, уміння будувати висловлювання обраного типу.
Культура проведення суперечки(дискусії)
Досягти своєї мети вироблення певного спільного погляду на актуальну проблему і вибір ефективних шляхів її розв’язання – учасники дискусії можуть тільки у тому випаду, якщо дотримуватися загальнообов’язкових привал і норм її проведення.
Основними вимогами до культури ведення дискусії є:Повага до оппонента,Витримка,Вмотивована аргументація, Об’єктивна оцінка
Повага до опонента
Учасникам дискусії необхідно чітко усвідомити, що кожен з них має незаперечне право на свою думку, судження про певний предмет чи явище. Може по своєму оцінювати його і публічно відстоювати свої переконання.
Звична людська неприязнь, яка виникає між тими, хто дотримується протилежних поглядів, тільки перешкоджає досягненню кінцевої мети дискусії, відсуваючи об’єктивні цінності на другий план, підмінюючи їх непотрібними, навіть шкідливими емоціями. Якщо починають грати помітну роль особистості симпатії або антипатії, то дискусія стає безплідно.
Витримка
Психологами було встановлено, що у випадку спроби нав’язати опонентові різко відмінну від його власних переконань, думку, вона за контрастом видається тому зовсім неприйнятно. Через це не рекомендується суперечити з ним буквально в усьому. Тактично виправданим буде спочатку погодитися з доказами опонента, замість НІ сказати ТАК, що свідчитиме про неупередженість і прагнення до об’єктивності. Проте, визначивши певні докази правдивими і логічними, необхідно вміти продемонструвати або довести, що насправді вони не стосуються предмету обговорення і не можуть бути свідченням того, що опонент має рацію. Не сприяє досягненню бажаного результату гарячкуватись і поспішність у судженнях, що з двох учасників дискусії відстояти власну думку до кінця вдається тому з них, хто має більше витримки і є більш урівноваженим, хоча в усьому іншому вони рівні. Холоднокровна людина має незаперечну перевагу тому, що мислить спокійно і послідовно тоді, як збуджена витрачає забагато енергії на емоції і не встигає вчасно дібрати вагомі докази, знайти слабкі місця, позиції опонента і при цьому не порушувати логічної послідовності викладу власної позиції.