Здавалка
Главная | Обратная связь

Криза компартійної системи



Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

Фізико-технічний факультет

 

Модульна робота

по курсу історії України

на тему: Як відбувалося набуття реального суверенітету УРСР 1990-1992рр.

 

Виконав студент

ТД-12-1

Татаринов К.А.

Перевірив:

Яценко В.Я.

 

 

М. Дніпропетровськ

Р.

 

http://readbookz.com/book/170/5283.html

http://ukrmap.su/uk-uh11/482.html

http://kuncevo.ucoz.ru/index/istorija_ukrajini_11_tema_5_28/0-69

http://spogad.at.ua/publ/biblioteka_onlajn/istorija_ukrajini_kniga_1/ukrajina_v_period_perebudovi_19851991_pp/8-1-0-167

 

Важливий період боротьби за суверенітет і незалежність України.

Політична активність українського суспільства в другій половиш 80-х років розвивалась досить неоднозначно.

З одного боку, відчувався опір партійно-державного апарату. його намагання припинити й обмежити демократичні процеси, з іншого–спостерігалося зростання національної самосвідомості різних верств населення, консолідація демократичних сил.

У політичному протистоянні все виразнішою ставала тенденція до поглиблення демократичного руху, розширення його соціальної бази, формування опозиції офіційній владі.

Демократичний рух розвивався під гаслами національного відродження України. Суттєвим завоюванням національно-демократичних сил стало законодавче визнання державного статусу української мови.

Свідченням зростання національної самосвідомості стала вимога демократів щодо забезпечення суверенітету та встановлення державної незалежності України.

Загальною ознакою цього періоду було те, що зростання політичної активності українського суспільства відбуваюся на тлі наростання кризових явищ у господарстві, погіршення соціального становища населення.

Криза компартійної системи

В кінці 80-х - на початку 90-х років в Україні виникла безпрецедентна за часи радянської влади політична ситуація:стали створюватися нові партії, почала формуватися багатопартійність,а Комуністична партія, яка десятиліттями правила в Союзі, втратила свою монолітність, опинилася в глибокій кризі і стала розпадатися.

Цей розпал був обумовлений тим, то між правлячою партією та суспільством виникло принципове протиріччя. Наявний плюралізм думок, послаблення контролю влади над суспільством сприяли демократизації суспільства, а Комуністична партія, сповідуючи консервативні погляди, продовжувала захищати стару політичну систему, яка опинилася в глибокій кризі.

Ситуація в суспільстві кардинально мінялася, Комуністична партія не встигала за перебігай подій. її бюрократичний апарат показав свою нездатність вести політичну боротьбу в нових умовах. З метою протидії громадсько-політичним зрушенням керівництво КПРС (КПУ) намагалося утворити різноманітні об'єднання, комітети захисту Леніна, СРСР, соціалізму. Але вони не стали популярними.

Серед причин, які привели КПРС (КПУ) до кризи, було невміння прогнозувати напрямки суспільного розвитку. Партійне керівництво втратило контроль за процесами «перебудови» і, образно кажучи, плелося у них у хвості. А ЦК Компартії України практично не був політичним органом, а швидше органом управління народним господарствам республіки, що виконував команди та рішення центрального партійно-державного керівництва.

Компартія України фактично розкололася. Частина комуністів розуміла необхідність реформ та оновлення життя республіки і бажала взяти участь у їх проведенні, інша частина – виступала проти змін.

У КПУ виникають осередки «Демократичної платформи», її прихильники провели в Харкові в травні 1990 р. першу республіканську конференцію партійних клубів, яка завершилася об'єднанням сил, що стояли на позиціях демократизації Компартії з середини: реформування партійних структур, відмови від принципу демократичного централізму, перетворення КПУ на партію парламентського типу.

Поява «Демократичної платформи» засвідчила, що правляча партія почала розпадатися. Вона вже не була єдиною в ідейному відношенні, а це означало, що невдовзі відбудеться й організаційне розмежування.

Прихильники «Демократичної платформи» брали участь у роботі XXVIII з'їзду КПРС і XXVIII з'їзду Компартії України, використали трибуну з'їздів для оголошення своєї позиції, однак вона не знайшла підтримки в прийнятих партійних рішеннях.

Частина комуністів відмежувалася від офіційної партійної лінії і сформувала організаційний комітет у справах створення нової парті. В грудні 1990 р. на базі «Демократичної платформи» було створено Партію демократичного відродження України (ПДВУ).

На фоні посилення відцентрових процесів у Союзі РСР і загострення соціально-економічної ситуації в республіці авторитет КПУ суттєво послабився.

Страйк шахтарів Донбасу влітку 1989 р., який засудило керівництво Компартії, засвідчив, що партія суттєво відстає від розвитку подій.

Рядові комуністи стали зневірюватися в комуністичній ідеології, добровільно виходили з партії, не довіряли керівним партійним органам. Упродовж 1990 р. заяви про вихід з Компартії України подали 220 тис. осіб. Сотні тисяч перестали платити партійні внески, відмовлялися брати участь у житті партійних організацій.

На початку 90-х років партійні структури вже не справляли визначального впливу на розвиток ситуації в республіці. Політична ініціатива перейшла від ЦК КПУ до Верховної Ради.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.