Здавалка
Главная | Обратная связь

ІV група презентує народні джерела



1-й учень. Шукаючи народні приказки і прислів’я про добро, і добру людину ми зрозуміли що в народі найбільшим скарбом вважалася мати добре серце. Нам було легко виконати це завдання, бо найбільше приказок в народі про милосердя, про добре ставлення одне до одного, про духовне багатство людини.

2-й учень. Ми спромоглися зібрати сто приказок і прислів’їв. Якщо хтось із вас хоче їх прочитати – зверніться до нашої групи. А зараз ми вам прочитаємо лише 10 з них.

3-й учень. За добро добром платять

4-й учень. Стережись злого, чини добре.

5-й учень. Життя дано людині на добрі справи.

1-й учень. Робиш добро, то собі, робиш зло, теж собі.

2-й учень. Не роби комусь того, що собі не мило.

3-й учень. Не шукай красоти, а шукай доброти.

4-й учень. Люди ставляться один до одного приязно – в добрі часи.

5-й учень. Сказав язик голові: «Добрий день», а голова відповіла: «Як ти поведешся, то й мені буде добрий день.

1-й учень. Перший крок до добра – не роби зла.

2-й учень. Доброму скрізь добре.

3-й учень. Народна мудрість проявляється не тільки в приказках, а і в казках. Майже в кожній казці добро перемагає зло. Це такі, як «Кирило Кожум’яко», «Котигорошко», «Івасик-Телесик», «Кривенька качечка», «Попелюшка», «Рукавичка» та багато інших.

Учитель. Я дякую всім вам за цікаві презентації. Хотілось би, щоб ви зрозуміли ті слова, які сьогодні у нас є епіграфом: «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим стати на коліна.». Пам’ятайте, що добрі вчинки завжди повернуться до вас, так як і злі. Давайте відноситися один до одного так, як хотіли б щоб люди відносилися до нас.Допомоги потребують і літні люди, які вже не мають сили працювати на городі, по господарству. Кожен із вас повинен зайняти таку життєву позицію, яка б приносила користь не тільки собі, а й людям. Живе , скажімо, поряд з вами літня людина – допоможіть їй, без будь-якої винагороди, і ваше добро засвітить вогник вдячності, такий, що зігріє й вашу душу, і відчуваєте, що день не минув марно. Та, на жаль, ми іноді навіть у своїй хаті не помічаємо, що увага потрібна близьким людям. Давайте переглянемо сценівку, в якій більшість з вас впізнає себе.

 

Інсценізація

(Кімната. Звучить голосно музика, хлопчик витанцьовує з книжкою, старенька бабуся лежить, потім встає з паличкою.)

Бабуся. Семене, трішки приглуши.

Голова вже гуде.

Онук. Ой, лежиш собі й лежи.

В тебе завжди щось болить.

Скільки раз казать, я – Сем,

Не понятно вам, чи що?

Ви, бабулю, вже совсєм,

Не цікавить вас ніщо.

Зараз саме реп у моді.

Відчуваєте прилив?

Бабуся. Ой, прошу, онучок, годі!

Виключи вже цей мотив.

Вже весна співа на дворі,

Чуєш пісню солов’їв?

Онук. Ви насправді, бабцю, хворі.

Це давно старі пісні:

В них ні кайфу, ні приколу,

Можна і коньки отдать.

Бабуся. Ой, не чула я ніколи,

Щоб ковзани весною брать.

Вже пирій шумить в городі,

І осот, як біс, поліз…

Онук. Ой, бабан, ну досить, годі,

А то ще добавиш сліз.

Сапка – це у прошлом вєкє.

Современна жизнь бурлить,

Зараз мисль о человеке.

Вже пора перекусить.

Бабуся. Ось картопелька тепленька,

Солоненькі огірки…

Їж, прополемо гарненько

Й відпочинем залюбки.

Онук. Ой, наївсь, тепер поспати б.

Я люблю відпочивати.

Бабуся. Та щоб їсти, треба дбати,

Працювати й зароблять.

Онук. Йди вже, бабцю, на городик,

Поспілкуйся з бур’янцем.

Бабуся. Спину ломить на погоду.

Онук. Ця гімнастика лікує й збереже твоє лице.

Бабуся. Може, й правда розімнуся,

Хай дитина ще поспить.

(бере паличку) Боже ж мій, я не нагнуся,

(виходить) Ой болить, болить, болить.

Учень. Ми молоді, енергійні й завзяті,

Старість нехай відпочине уже,

Будем навчатися і працювати,

Здоров’я вже літніх людей збережем.

Вони віддали всю енергію й силу,

Щоб ми виростали, як квіти в саду,

Для творчості зміну надійну зростили,

Від нас відвернули воєнну біду.

Особливо турбуємось про ветеранів,

Це вони незалежність для нас зберегли,

Ще й сьогодні болять закривавлені рани.

Їх суворі шляхи крізь вогонь пролягли.

Учень. Сказав Мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Учень. Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

 

Учитель. На закінчення переглянемо мультфільм «Просто так!».

( Перегляд мультфільму «Просто так!»)

( обговорення)

Звучить пісня «Дорогою добра».

(Зберегти безкоштовно з зображенням)

 

 

Література

“Класні години 5-9 класи” , Харків, Видавнича група ”Основа”,2008

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.