ІV група презентує народні джерела ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
1-й учень. Шукаючи народні приказки і прислів’я про добро, і добру людину ми зрозуміли що в народі найбільшим скарбом вважалася мати добре серце. Нам було легко виконати це завдання, бо найбільше приказок в народі про милосердя, про добре ставлення одне до одного, про духовне багатство людини. 2-й учень. Ми спромоглися зібрати сто приказок і прислів’їв. Якщо хтось із вас хоче їх прочитати – зверніться до нашої групи. А зараз ми вам прочитаємо лише 10 з них. 3-й учень. За добро добром платять 4-й учень. Стережись злого, чини добре. 5-й учень. Життя дано людині на добрі справи. 1-й учень. Робиш добро, то собі, робиш зло, теж собі. 2-й учень. Не роби комусь того, що собі не мило. 3-й учень. Не шукай красоти, а шукай доброти. 4-й учень. Люди ставляться один до одного приязно – в добрі часи. 5-й учень. Сказав язик голові: «Добрий день», а голова відповіла: «Як ти поведешся, то й мені буде добрий день. 1-й учень. Перший крок до добра – не роби зла. 2-й учень. Доброму скрізь добре. 3-й учень. Народна мудрість проявляється не тільки в приказках, а і в казках. Майже в кожній казці добро перемагає зло. Це такі, як «Кирило Кожум’яко», «Котигорошко», «Івасик-Телесик», «Кривенька качечка», «Попелюшка», «Рукавичка» та багато інших. Учитель. Я дякую всім вам за цікаві презентації. Хотілось би, щоб ви зрозуміли ті слова, які сьогодні у нас є епіграфом: «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим стати на коліна.». Пам’ятайте, що добрі вчинки завжди повернуться до вас, так як і злі. Давайте відноситися один до одного так, як хотіли б щоб люди відносилися до нас.Допомоги потребують і літні люди, які вже не мають сили працювати на городі, по господарству. Кожен із вас повинен зайняти таку життєву позицію, яка б приносила користь не тільки собі, а й людям. Живе , скажімо, поряд з вами літня людина – допоможіть їй, без будь-якої винагороди, і ваше добро засвітить вогник вдячності, такий, що зігріє й вашу душу, і відчуваєте, що день не минув марно. Та, на жаль, ми іноді навіть у своїй хаті не помічаємо, що увага потрібна близьким людям. Давайте переглянемо сценівку, в якій більшість з вас впізнає себе.
Інсценізація (Кімната. Звучить голосно музика, хлопчик витанцьовує з книжкою, старенька бабуся лежить, потім встає з паличкою.) Бабуся. Семене, трішки приглуши. Голова вже гуде. Онук. Ой, лежиш собі й лежи. В тебе завжди щось болить. Скільки раз казать, я – Сем, Не понятно вам, чи що? Ви, бабулю, вже совсєм, Не цікавить вас ніщо. Зараз саме реп у моді. Відчуваєте прилив? Бабуся. Ой, прошу, онучок, годі! Виключи вже цей мотив. Вже весна співа на дворі, Чуєш пісню солов’їв? Онук. Ви насправді, бабцю, хворі. Це давно старі пісні: В них ні кайфу, ні приколу, Можна і коньки отдать. Бабуся. Ой, не чула я ніколи, Щоб ковзани весною брать. Вже пирій шумить в городі, І осот, як біс, поліз… Онук. Ой, бабан, ну досить, годі, А то ще добавиш сліз. Сапка – це у прошлом вєкє. Современна жизнь бурлить, Зараз мисль о человеке. Вже пора перекусить. Бабуся. Ось картопелька тепленька, Солоненькі огірки… Їж, прополемо гарненько Й відпочинем залюбки. Онук. Ой, наївсь, тепер поспати б. Я люблю відпочивати. Бабуся. Та щоб їсти, треба дбати, Працювати й зароблять. Онук. Йди вже, бабцю, на городик, Поспілкуйся з бур’янцем. Бабуся. Спину ломить на погоду. Онук. Ця гімнастика лікує й збереже твоє лице. Бабуся. Може, й правда розімнуся, Хай дитина ще поспить. (бере паличку) Боже ж мій, я не нагнуся, (виходить) Ой болить, болить, болить. Учень. Ми молоді, енергійні й завзяті, Старість нехай відпочине уже, Будем навчатися і працювати, Здоров’я вже літніх людей збережем. Вони віддали всю енергію й силу, Щоб ми виростали, як квіти в саду, Для творчості зміну надійну зростили, Від нас відвернули воєнну біду. Особливо турбуємось про ветеранів, Це вони незалежність для нас зберегли, Ще й сьогодні болять закривавлені рани. Їх суворі шляхи крізь вогонь пролягли. Учень. Сказав Мудрець: - Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай! Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи і від звіра. Хай оживає істина стара: Людина починається з добра. Учень. Я вірю в силу доброти, Добро завжди сильніше злого, Дає наснагу, щоб цвісти І світлу обирать дорогу. Я вірю в силу доброти, Що має долю роботящу. Що хоче, щоб і я, і ти, І все було у світі кращим.
Учитель. На закінчення переглянемо мультфільм «Просто так!». ( Перегляд мультфільму «Просто так!») ( обговорення) Звучить пісня «Дорогою добра». (Зберегти безкоштовно з зображенням)
Література “Класні години 5-9 класи” , Харків, Видавнича група ”Основа”,2008
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|