Главная | Обратная связь

В) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий), -ник: день —денний, ранок —ранній, причина —причинний, закон — законний, година —годинник, вікно —віконниця.

Літературна мова — це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності.

Вона має дві форми — усну й писемну, ряд функціональних стилів.

Ще за часів Запорізької Січі Україна була підпорядкована Російської Імперії,і на території України до сих пір є ознаки російської мови . Наприклад:спасибі-дякую тощо.

Художній стиль - це мова художньої літератури

Науковий стиль - функціональний різновид літературної мови, що обслуговує сферу і потреби науки

Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між установами, приватною особою й установою і регулюють їх ділові взаємини.

Публіцистичний стиль - це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації

Конфесійний стиль - стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства

6) Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні. Зокрема фонема творить, розділяє і розпізнає морфеми, слова, їхні форми в мовному потоці.

В українській мові 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних

7) Транскрипція(від лат. transcriptio- переписування) спеціальний спосіб запису мовлення в повній відповідності з його звучанням.

8) В українській мові є букви, які передають два звуки на письмі: буквия, ю, єможуть позначати два звуки: [й + а], [й + у], [й + е], коли вони стоять:

- на початку слова: ялинка, юшка, єдність;

- після букв, які позначають голосні: приятель, скраю, маєток;

- після апострофа: м’язи, в’юнок, п’єса;

- після м’якого знака: браконьєр, Третьяков;

- в окремих словах післяй: майя, фойє.

Букваїзавжди позначає два звуки [йі]: їхати, круїз, їжак, виїзд, об’їзд.

Букващтакож позначає два звуки [шч]: борщ, краще.

Звуки, які передаються двома буквами: [дж] — д + ж, [дз] — також д + з: дзвін, джерело.

9) Асиміля́ція (лат. assimilo ‘уподіблюю’), уподібнення — у мовознавстві — уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні.

Види

Асиміляція буває:

· регресивною, коли наступний звук впливає на попередній (пишемо — змагаєшся, вимовляємо —змагаєсся),

· прогресивною, якщо, навпаки, попередній звук впливає на наступний (пор. укр. бджола із давнім бъчела).

Як регресивна, так і прогресивна асиміляція може бути повною і неповною (частковою).

При повній асиміляції звук цілком уподібнюється сусідньому (наприклад, розсіяти вимовляється як россіяти); при неповній — звук уподібнюється сусідньому частково, напр. за дзвінкістю (слово боротьбавимовляється як бородьба) або за глухістю (слово нігті — як ніхті).

Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам — прогресивна (див. Гармонія голосних).

За відстанню між уподіблюваними звуками розрізняють контактну і дистактну асиміляцію:

· контактна асиміляція — уподіблення суміжних звуків;

· дистактна асиміляція — уподіблення звуків, розділених іншими звуками.

10) в словах іншомовного походження і у винятках спрощення приголосних відбувається лише у вимові, тобто спрощення треба показати лише у фонетичній транскрипції.

Винятки: шістнадцять, кістлявий, хвастливий, пестливий, хворостняк, зап’ястний і похідних від них.

11) 1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: а) префікса й кореня: відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти;

б) кінця першої і початку другої частини складноскоро-чених слів: військкомат, міськком;

в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий), -ник: день —денний, ранок —ранній, причина —причинний, закон — законний, година —годинник, вікно —віконниця.

Подвоєння н зберігається й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно;