Здавалка
Главная | Обратная связь

Український стиль в архітектурі сучасних закладів харчування

Ключові слова:

Постановка проблеми: Збереження національних традицій є підгрунтям для існування будь-якої держави. Українськи традиції на сьогодні незабуті, це є надбання народу і його розвитку. Дніпропетровськ продовжує національні традиції в архітектурі сучасних закладів харчування.

Мета роботи: - дослідити заклади харчування, які зберегли українську тадиційну архітектуру.
Завдання
: розглянути, українську архітектуру, яка зберіглась у сучасних закладах харчування.

Виклад основного матеріалу: Забоганки людини до харчування завжди може розповісти про показники свого часу. Коли з'явилися перші культурні заходи, а саме як розвивалися українські заклади харчування.
Перші культурні заклади, у яких почали харчуватися українці, з'явилися у ХІХ столітті. "Культурні" - тому що до цього, пару сотень років тому, існували тільки кабаки з їх розбещенностью і вічними п'янками. На той час Україна була у складі Російської імперії, і тойдішня влада не забороняла ці заходи, а навіть навпоки хотіла показати всьому народу, що можно відпочивати інакше, без п'янок.
Почався період, коли у великих містах відкривалися чайні домівки. Вони були орієнтовані на культурну публіку, яка приходила відпочити. Такі домівки знаходилися у садах коло будинку, на тиреторії розміщювались три та більше будинків. За розмірами вони нагадували віранду, квадратної форми, з великими вікнами, це забеспечувало відчуття легкості та єднання з природою.
У той же час, поки людина по багадше насолоджувалась їжою у чайних домівках, то біднішим залишилися Обжорки. На початку ХІХ століття у Гостинному дворі та приєднаних ринках працювали люди. А там де люди, там і рознощики їжі. У кожного з рознощиків була своя спецілізація: булочники та гречевники. Чуть піздніше почали з'являтися кіоски, де можно було вже придбати комплексний обід. Кіоски були невиликими, там місця хватало тільки для персоналу, тому всі харчувалися на вулиці. В обжорках харчувалися бідні люди, тому вкус та естетика значення не мала.
До появи радянської влади нічого цікавого з українськими закладами харчування не відбувалося. Але у 20-ті роки ХХ століття, після революції, багато чого змінилося. Разом з вишуканою кухнею з дорогого закладу харчування пішла і атмосфера благородства. Також дуже скоро починається продуктовий дифіцит: зникиють не тільки екзотичні і дорогі товари, а й напростіші. Так поступово свіжі продукти стали замінювати на субпродукти, консерви та напівфабрікати.
На розвиток закладів харчування дуже сильно вплинув Анастас Мікоян, який зумів домогтися швидкого розвитку закладів харчування. Саме він налагодив виробництво багато продуктів, та почав вводити якесь різноманіття у архітектурі в закладах харчування.

 

"Все тече і все змінюється", - говорив давньогрецикий філософ Гаракліт. Основне, що залишаеться незмінним протягом століть, це старовинна українська архітектура.
Українська архітектура закладів харчування була не багата. Зазвичай це були хатинки мазанки на зразок тих, в яких жили люди, але відвідувачими були пияки. Особливості зовнішнього оздоблення хатинок сильно відрізнялася по території України. Зовнішні умови (рельєф, клімат) в значній мірі вплинули на вибір будівельних матеріалів. Майстри народного зодчества широко використовували прийоми декоративно-художнього оформлення. У лісовій частині України заклади харчування прикрашали різбленими елементами. Для декору, у Центральній Україні застосовувалась колірна розпис. Настінний розпис послужила основою для розвитку знаменитої Петриківки. Народні художники перенесли рослинний і тваринний орнамент, який прикрашав стіни будинків і печей на різне начиння і побутові предмети.
Не дивлячись на те, що тойдішні заклади харчування служили притулком доя пияк, там все одно були присутні традиційні елементи, які всі поважали. У кутку з лампадою покриті рушником вишитим хрестиком. Біля вікна зазвичай був стол, де всі грілися в зимку, а в теплу пору часу всі відпочивали на вулиці, де навпроти стояв непокритий стол з лавками. Біля стіни красувалась піч, поруч чтояли рогачі, а між піччю і стінкою "бар".

Висновки:

Список використаної літератури:

Адрес: Украина, Днепропетровская область, Днепропетровск , ул. Высоковольтная, 8-а

 

 

Всі запитують: "Чому" Тиниця "Що це означає?"

На Чернігівщині, серед вишневих садів розкинулося чарівне старовинне село, де живуть прекрасні працьовиті люди і де жили предки засновника ресторану. Інтер'єр залів оформлений предметами побуту і старовинними рушниками, вишитими жінками села Тиниця, переданими в дар від усього серця нам на Дніпропетрощини.

Таким чином шматочок історії українського села створив сприятливий дух закладу, про що свідчать старовинна ікона (також подарована нам жителями села Тиниця), яка проявилася на 50й день після Великодня, на свято святої Трійці.

 

Маючи свій льох, ми пригощаємо гостей соліннями власного приготування, варимо варення по найкращим рецептами. Овочі на зберігання закуповуємо в екологічно чистих районах Чернігівщини.

Ми пам'ятаємо всіх своїх гостей і намагаємося огорнути їх своїм теплом, смачно нагодувати, надати додаткові послуги в проведенні ювілеїв, весіль, банкетів (музичний супровід, оформлення залів, складання розважальної програми, підбір ведучих, фото-відео операторів).

Команда професіоналів докладає всіх зусиль для створення меню здорової їжі. Основою меню служать страви української кухні.

Пості та вегетаріанці не підуть голодними - ми постійно турбуємося про їхнє здоров'я і пам'ятаємо їхні смаки. Наша кухня задовольнить смаки і бажання всіх наших гостей.

 

Відмінний український борщ з домашньою куркою і пампушками, справжній телячий шашлик і каре телятини на мангалі тане в роті і нікого не залишає байдужим. Збирач рецептів вареників, перший президент України Кравчук Леонід Макарович знайшов у нас невідомий йому раніше рецепт вареників з гречкою і печінкою.

Ароматний Увар, корисний і смачний напій шипшини, журавлинний морс завжди, до речі, до вашого столу. Різноманітністю і якістю наших страв ви будете задоволені.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.