 |
|
Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення.
Навичка читання охоплює дві сторони читання: смислову й технічну. Процес оцінювання смислової сторони читання передбачає перевірку розуміння школярами переважної більшості слів, ужитих у тексті як у прямому, так і в переносному значеннях; змісту кожного речення тексту, смислових зв'язків між абзацами, фактичного змісту прочитаного; основного смислу прочитаного.
Під час оцінювання смислової сторони читання передбачається врахування рівнів розуміння (фактичний зміст, основний смисл),параметрів розуміння (повнота, глибина, точність).
Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп.
При оцінюванні якостей навичок потрібно виходити з програмних вимог щодо читання в кожному класі та критеріїв враховувати оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи . Контролю підлягають усі компоненти навички читання (способи читання, швидкість, правильність, виразність).
Організаційно перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4-их класах складається відповідно до її форм: індивідуальна чи фронтальна, а також відповідно до виду читання: вголос чи мовчки.
Сформованість навичкичитання вголос учитель може перевіряти на кожному уроці, а спеціально - двічі на рік: в кінці першого (15-25 грудня) і другого (5-15 травня) півріччя. Для цього береться незнайомий, але доступний за змістом і мовою текст. Учитель заздалегідь підраховує кількість слів у рядках.
Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за одну хвилину, його норми зазначені у програмі з української мови та нормативних документах (вголос - 40-60 слів за хвилину у 2-ому, 65–75 – у 3-ому, 80–95 – у 4-му класах ). Учень починає читати текст мовчки, а з другого абзацу переходить на читання вголос. Ізцього моменту вчитель помічає, скільки прочитано слів. Якщо текст читається відразу, то його варто читати 2 хвилини (друга - контрольний час). Потім за допомогою запитань чи переказу перевіряється усвідомленість тексту.
Перевіряється вчителем сформованість навичкичитання мовчки.Її рівень можна визначити за швидкістю та розуміннням прочитаного. Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчать про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки. Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, то це свідчить про несформованість цього виду читання.
Поточну перевірку навички читання мовчки доцільно проводити, починаючи з 3-ого класу. Для цього дітям пропонується текст для читання із заздалегідь порахованою кількістю слів, встановлюється час, за який має бути прочитано. За сигналом учні читають текст до кінця. Хто закінчить читати, підносить руку, а вчитель за годинником помічає час, за який прочитано текст.
Фронтальна перевірка читаннямовчки може бути організована в інший спосіб. У підручнику учитель визначає незнайомий дітям прозовий текст. У своєму підручнику ставить олівцем над кожним словом цифру - його порядковий номер. За сигналом учителя школярі читають 2 хвилини і помічають слово, на якому зупинилися. Далі кожний з дітей називає це слово, учитель його знаходить і за поміченою цифрою встановлює кількість прочитаних учнями слів.
Рівень розуміння можна вважати задовільним, якщо правильні відповіді становлять більше, ніж 2/3 загальної кількості запропонованих завдань. За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки у 3-ому класі оцінки в балах не виставляють. Така перевірка має переважно прогностичний характер. У 4-ому класі цей вид читання є домінуючим і рівень його розвитку є значно вищим, ніж у попередніх класах. Учитель контролює цей вид читання поточним оцінюванням. Колективна підсумкова контрольна робота проводиться в кінці кожного семестру.
У 2-ому класі вчитель використовує вербальне (словесне) оцінювання.
Учителеві необхідно знатипсихологічні особливості кожної дитини і їх враховувати при оцінюванні читацьких умінь. Якщо учень читає надто повільно, учителеві необхідно вияснити причини та рекомендувати йому окремі індивідуальні завдання, а не вимагати більше читати вдома.
Кінцевим завданням розвитку навички є розуміння прочитаного, а техніка читання є засобом досягнення цієї мети.
Для з'ясування причин відставання учнів у оволодінні навичкою читання учителеві важливо пам'ятати, що читач сприймає текст із допомогою трьох аналізаторів - зорового, мовленнєво-рухового і слухового, таким чином створюється ланцюжок послідовності роботи очей, мовних органів і слуху. Тому з метою індивідуального підходу та надання допомоги учням з недостатньо сформованою навичкою читання доцільним є врахування впливу певних факторів. Важливим є удосконалення артикуляцї,мовленнєвого апарату, оскільки у дітей 6-10 років він недостатньо сформований.
Механізм зорового сприймання тексту диктує необхідність збільшення у читача так званогополя читання (поля зору), або поля сприйняття інформації.
З метою підвищення темпу читання слід тренувати органи зору для продуктивної роботи в різних режимах - сприйняття інформації горизонтально, вертикально і способом панорамного читання.
Удосконалючи навичку читання, слід постійно мати на увазі помилки внаслідок "хибного прогнозування"- учні читають знайомі слова замість нових, а це гальмує розуміння змісту тексту. Розвитку смислової здогадки сприяють збагачення словника учнів, накопичення графічних образів слів у пам'яті та вправи на дочитування слів, речень.
Організаціяіндивідуальної роботи над усуненням недоліків у читанні вимагає від учителя ведення окремого зошита облікуз помітками щодо правильності, свідомості, виразності, швидкості читання (проти прізвища кожного учня).