Главная | Обратная связь

V. Творча робота. VІ. Підсумок уроку

Перечитують з дошки «Знати:», «Вміти:», обґрунтовують виконання відповідної роботи

Опрацювання в початкових класах прозових творів (науково-пізнавальна стаття, оповідання, легенда) характеризується суттєвими відмінностями.

Читання науково - пізнавальної статті збагачує пам¢ять дітей науковими знаннями, узагальнює їхні відомості про явища природи, суспільства, виховує допитливість.

На відміну від художніх, науково-популярні твори повідомляють ынформацыю не через художні образи, а розкривають та з¢ясовують певні уявлення, поняття, факти. Тому ділові статті треба не просто читати, а вивчати. Під час їх читання використовується наочність.

Жанровою особливістю науково-пізнавальної статті є використання наукової і спеціальної термінології. Однак у ній нерідко дається і образне уявлення про предмети, використовуються образні засоби мови. У такому випадку науково-пізнавальна стаття наближається до художнього твору. Вона відкриває учням історію і сучасний навколишній світ – у цьому її пізнавальнезначення, а також містить великий виховнийпотенціал.

Оповідання –це невеликий художній твір, в якому дається словесний малюнок подій, пов’язаних з життям і діяльністю людей, або словесно змальовується природа.

Оповідання з читанок для 2-4 класів умовно поділяються на дві групи: 1)оповідання, в яких діють люди та 2)оповідання про природу й діяльність у ній людей. Однією з умов глибокого опрацювання художнього оповіданняє аналіз особливостей твору, робота над його композицією. Художній задум письменника розкривається всією системою образотворчих засобів.Підготовча робота до читання -у короткій вступній бесіді чи розповіді вчитель може стисло ввести учнів у коло тих обставин, за яких відбувається описана у творі подія, створити певний настрій, викликати почуття для відповідного сприймання твору, пояснити необхідні для розуміння змісту слова. Читання оповідання - глибоко емоційні оповідання, насичені драматичними подіями, діалогами, перший раз читає вчитель. Під час підготовки до читання доцільно визначити структуру тексту - поділити його на смислові частини, у читанні відокремлювати їх, роблячи паузи; визначати логічні наголоси тощо. Перевірка сприймання навчального тексту може здійснюватися у короткій бесіді за прочитаним: - Коли ви раділи, сумували? Яке місце у творі вас особливо вразило? тощо.Робота над текстом оповідання. Повторне читання і цілеспрямована робота над всебічним усвідомленням тексту – головне в уроці, а також зміст та ідея твору, композиція, образи, мова.

Літературознавчий аналіз твору проводиться в єдності змісту й форми. Основну увагу під час аналізу твору звертаємо на вчинки героїв, складання їх характеристик, розуміння поведінки, усвідомлення позиції автора. Варто з¢ясувати не тільки те, щоговориться про дійову особу, а й саме яксказано, тобто, які мовні засоби використав письменник для відтворення настроїв, почуттів (слова в переносному значенні, порівняння, метафори, епітети, антоніми, синоніми, пестливі, грубі, зневажливі слова тощо).

Під час опрацювання тексту оповідання доцільним є складання логічної партитури читання; лінгвістичний та літературознавчий аналізи тексту; різноманітні види читання (вибіркове, творче, коментоване тощо); підготовка до виразного читання та виразне читання за опрацьованою партитурою; складання плану; переказ; літературно-творча діяльність учнів у зв¢язку з прочитаним; узагальнююча бесіда.

Окрему жанрову групу оповідальної творчості українського народу становлять легенди - народні сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповиті казковістю, фантастичністю.. У початкових класах вивчають міфологічні та історичні легендиЗа жанром легенди нагадують казки, проте мають свою специфіку:

1)їх зміст передає героїчні вчинки людей, їхні подвиги, пояснює походження тих чи інших предметів, явищ, тобто ознайомлює з конкретними подіями, реальними фактами історії; 2)водночас зображена реальність подається у незвичайній (казковій) манері розповіді, наповненій фантазією, вигадкою– її мета зацікавити слухачів. Тому читання легенди вимагає аналізу фактичного змісту, розкриття ідейного спрямування, а також – глибокого осмислення творчої манери розповіді, яка характеризує цей жанр, його емоційність. Кожний вчинок, дія героя, кожне слово – все, що вказує на особливості його характеру, має відбитися у відповідних інтонаціях читання, різних тональностях.

Початоклегенди варто читати як у казці, щоб заінтригувати дітей. Найважливіше у змісті треба виділити: читати його повільніше, робити паузи, щоб зосередити на ньому увагу слухачів. Окремі моменти опису іноді треба домалювати інтонацією. Закінченнялегенди має певну мету: узагальнити сказане, зробити висновки.