Здавалка
Главная | Обратная связь

Методика вивчення дієслова в початкових класах.



Дієслово – складна граматична категорія. Система вивчення дієслова розпочинається з першогокласу. Тут відбувається практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить?або що роблять? і визначають можливих виконавців перелічених дій. У другому класі учні дізнаються, що слова, які означають дії предметів і відповідають на питання що робити? що зробити? що робить? що роблять? що робив? (робила, робило, робили), що буде робити? що зробить?, називаються дієсловами (вводиться термін). Постановка цих питань готує до сприйняття часових форм дієслова, однини/множини. Формуються вміння ставити питання до дієслів різних часових та особових форм. У третьому класі визначається поняття про дієслово як частину мови (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменником). Третьокласники ознайомлюються із зміною дієслів за часами (визначають за питаннями), числами й родами (в минулому часі); усвідомлюють специфіку неозначеної форми. У четвертому класі поглиблюються знання про дієслово як частину мови (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменниками); узагальнюються і розширюються уявлення про лексичне значення дієслів; спостерігають за дієсловами різних семантичних груп Четвертокласники оволодівають дієвідмінюванням дієслів, вчаться розпізнавати особу дієслова, свідомо вживати дієслова в різних часових формах, працюють із текстами, в яких дієслова в неозначеній формі замінюються в різних часових формах або одні часові форми замінюються іншими, усвідомлюють правопис особових закінчень дієслів І та ІІ дієвідмін.

У четвертому класі учні будують сполучення слів із спільнокореневими та синонімічними дієсловами різних семантичних груп, вводять їх у речення, текст; будують речення з однорідними членами – присудками з урахуванням ситуації мовлення; спостерігають за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру; розвивають уміння уникати одноманітності у використання дієслів із значенням мовлення, руху тощо. Вивчення дієслова дає великі можливості для розвитку усного і писемного мовлення учнів.

У процесі засвоєння числа дієслів учні мають засвоїти, що 1) дієслово змінюється за числами, дієслова мають два числа – однину й множину;2) при зміні дієслова за числами змінюється його закінчення, а смисл залишається тим же; 3) у реченні дієслово-присудок стоїть у тому ж числі, в якому і підмет-іменник (або займенник).

Формуючи поняття роду, доводимо: 1) форму роду мають тільки дієслова минулого часу однини; 2) рід дієслова залежить від роду пов’язаних з ними іменників (займенників).

Опрацьовуючи часові форми дієслів, учні засвоюють, що дієслова змінюються за часами, мають три часи – теперішній, минулий і майбутній. Дієслова теперішньогочасу називають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять (що робить? що роблять?). Дієслова минулого часуназивають дію, яка відбувалася раніше, ніж про неї говорять (що робив? що робили? – що зробив? що зробили?). Дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбувається після того, як про неї сказали (що зробить? що зроблять? – що буде робити? що будуть робити?). Основним орієнтиром визначення часу служить саме питання, а не смисл часової форми. Свідоме засвоєння часових форм готує учня до вивчення особових закінчень.

Поняття про особу учні одержують під час вивчення особових займенників, і змінювання дієслів за особами не становитиме для них особливих труднощів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.