Главная | Обратная связь

Реалізація АП норми

Класифікація АП норм

1. За спрямованістю змісту:
а) такі, що закріплюють порядок утворення і правовий стан суб'єктів.
б) такі, що визначають форми і методи управлінської діяльності.
в) такі, що встановлюють порядок проходження державної служби, права і обов'язки державних службовців.
г) такі, що визначають способи і порядок забезпечення законності в державному управлінні,
д) такі, що регулюють управління окремими галузями, державними функціями і територіями.
є) норми, що встановлюють права і обов'язки громадян у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності держави,
2. За адресами або суб'єктами:
• адресовані органам державно-виконавчої влади;
• адресовані іншим державним виконавчо-розпорядчим органам;
• адресовані державним службовцям;
• адресовані державним підприємствам, закладам, організаціям;
3. За формою припису:
- зобов'язуючі (приписні) — ці норми зобов'язують здійснювати певні дії при виникненні передбачених ними умов. Наприклад, під час прийому на роботу організація

- заборонні — ці норми забороняють вчинення тих чи інших дій в умовах, які нею визначені.
- повноважні (дозвільні, диспозитивні) — ці норми уповноважують адресата (або дозволяють йому) діяти в рамках вимог норми за своїм розсудом, проте, підкоряючись правовому режиму, який нею встановлено.
- стимулюючі (заохочувальні) — це норми, що забезпечують за допомогою засобів матеріального або морального впливу належну поведінку учасників управлінських відносин, встановлюють різні пільги (наприклад, у сфері оподаткування).
- рекомендаційні — особливість правової природи цих норм у тому, що рекомендації, саме вони містяться у таких нормах, як правило, не мають юридично-обов'язкового характеру.
4. За галузевою належністю:
- матеріальні — характеризуються тим, що юридично закріплюють комплекс обов'язків і прав, а також відповідальність учасників управлінських відносин, тобто фактично їх адміністративно-правовий статус.

- процесуальні — регламентують динаміку державного управління і пов'язаних з ними управлінських відносин.
5. За межею дії: у просторі ;у часі:
6. За ступенем загальності:
- загальні — мають загальне значення,
- міжгалузеві — регулюють яку-небудь одну функцію в усіх галузях (норми міжгалузевого управління),
- галузеві — регулюють відносини у межах однієї галузі.
- місцеві — норми місцевих органів державної виконавчої влади, а також місцевого самоврядування.
7. За повнотою викладених велінь:
- визначені; - бланкетні (відсильні).
8. За юридичною силою: викладені в законах, указах, постановах, рішеннях; викладені в наказах тощо.

 

№24

Реалізація АП норми

Реалізація норм — це практичне використання правил поведінки, що містяться в них, з метою регулювання управлінських відносин, тобто втілення у життя волевиявлення, що вони містять.

існуючої кількості способів реалізації адміністративно-правових норм. Виконання — це активна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин щодо виконання юридичних обов'язків. До цього варіанта реалізації адміністративно-правових норм належать такі дії, як сплата податків, подання звітів, здійснення реєстрації, одержання паспорта тощо.

Використання — це активна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин щодо здійснення наданих йому юридичних прав (можливостей). Діями щодо використання адміністративно-правових норм є: подання скарги, заява про відпустку, використання наданих державою пільг тощо.

Додержання — це пасивна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин, який не допускає порушень адміністративно-правових заборон.

Застосування — це діяльність державних виконавчо-розпорядчих органів з вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, що грунтуються на вимогах матеріальних або процесуальних норм.

№25

Функції АП норм-Реалізація цільових установлень досягається за допомогою виконання нормами адміністративного права певних функцій (лат. funktio — виконання). Функціями адміністративно-правових норм є:

• забезпечення ефективної діяльності органів державного управління;

• забезпечення честі, гідності, прав, свобод і здоров'я особи;

• охорона системи суспільних відносин матеріальної і нематеріальної сфер;

• виховна;

• взаємодії з нормами інших галузей права;

• взаємодії з неправовими соціальними нормами (мораль, звичаї, корпоративні норми).