 |
|
Механізм державного регулювання окремих галузей національної економіки
Метою державної промислової політики є створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво і здатного до саморозвитку промислового комплексу, який відповідатиме світовому рівню.
Основними завданням промислової політики :
· Прискорення інституційних перетворень та утвердження конкурентного середовища
· Забезпечення конкурентоспроможності промисловості через реалізацію її інноваційного шляху розвитку, формування нових технологічних укладів, підтримка розвитку наукомістких виробництв
· Здійснення помірного протекціонізму до вітчизняного виробника з метою розвитку і стабілізації внутрішнього ринку промислової продукції
· Фінансова підтримка перспективних видів виробництва
· Структурна перебудова виробництва, в напрямку стимулювання його до оновлення, випереджальний розвиток ресурсозберігаючих та соціально орієнтованих виробництв
· Збільшення випуску експортноздатної продукції та розвиток виробництв, які випускають імпортнозамінну продукцію
· Формування цілісних регіональних промислових комплексів, залучення фінансових, енергетичних, матеріальних та інших ресурсів для розвитку промисловості
· Середньострокове та перспективне прогнозування потреби в промисловій продукції
В Україні окреслюють декілька варіантів проведення промислової політики:
Ø Орієнтація на експорт
Ø Орієнтація на імпортозаміщення
Ø Орієнтація на наукомістке виробництво, і як наслідок, формування моделі глобальної технологічної інтеграції
Механізми реалізації державної промислової політикипередбачає використання важелів загальної, селективної та точкової підтримки. Загальна підтримка передбачає залучення всіх наявних важелів для підтримки розвитку всього пріоритетного напрямку розвитку; селективна – вибіркову підтримку груп підприємств або продукції; точкова – спрямовується на окремі підприємства або типи продукції.
Залежно від типу галузей і форм власності державне регулювання промислового виробництва здійснюється у вигляді:
v Прямого управління
v Регулювання підприємницької діяльності
Пряме державне управління спрямоване на забезпечення ефективного функціонування промислового виробництва і включає:
Реформування системи управління промисловості
Визначення цілей та пріоритетів промислового розвитку та проведення структурної перебудови
Підвищення ефективності управління корпоративними правами; фінансування та кредитування державних підприємств
Укладання контрактів з керівниками державних підприємств
Розвиток системи державних закупівель та державних замовлень
Індикативне планування розвитку
Інтегрування промислового комплексу в європейську і світову спільноту поглиблення міжнародного співробітництва в науково-технічній та інноваційних сферах
Перехід до європейських та світових стандартів
Згідно Концепції державної промислової політики, реформування системи управління промисловим виробництвом передбачає перехід від галузевого до функціонального принципу управління промисловістю, взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади; впровадження дворівневого управління промисловим виробництвом.
Регулювання підприємницької діяльності спрямоване на формування конкурентного середовища для функціонування промислових підприємств і здійснюється заходами щодо їхньої підтримки і стимулювання збуту.
Прогнозування потреби у промисловій продукції і населення в споживчих товарах є основою макроекономічного регулювання промислового виробництва.
Потреба національного виробництва у сировині і матеріалах включає сумарні їх витрат на виробничо-експлуатаційні цілі, капітальне будівництво, експорт та ін..
Державні потреби на промислову продукцію є такі: на оборону, утримання державного апарату, охорону здоров’я, освіту, виконання міжнародних угод, поставку продукції за одержувані енергоносії.
Державні потреби –потреби країни в продукції, необхідній для розв’язання соціально-економічних потреб, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення й підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів реалізації державних і міждержавних ЦКП, забезпечення функціонування установ сектору загального державного управління.
Державні закупівлі –це засіб державного регулювання економіки, який передбачає, по-перше, формування на договірній основі складу та обсягів товарів, необхідних для задоволення державних потреб, по-друге, укладання державних договорів на поставку продукції серед підприємств.
Державне регулювання агропромислового виробництва:
Аграрна політика – це система заходів, спрямованих на забезпечення ефективного розвитку АПК, стабілізацію і розширення аграрного ринку, забезпечення продовольчої безпеки країни.
Суб’єктом реалізації політики держави в умовах трансформаційної економіки полягає у:
1. Проведення земельної реформи
2. Формуванні аграрного ринку та розвитку ринкової інфраструктури
3. Розвитку нових форм господарювання
4. Забезпечення умов для становлення сучасних фінансово-екомічних, правових та організаційно-інституційних відносин в АПК
5. Формуванні ринкового механізму управління АПК
6. Забезпечення соціального розвитку села.
Державне регулювання АПК здійснюється на трьох рівнях:
- На загальнодержавному
- На рівні областей і республіки Крим
- На рівні адміністративних районів
До основних цілей державного регулювання АПК належать:
1. гарантування продовольчої безпеки держави
2. забезпечення населення якісними продуктами харчування
3. забезпечення промисловості сировиною
4. розв’язання проблем економічного і соціального характеру розвитку АПК
5. забезпечення інвестиційної привабливості АПК
6. Нарощення експертного потенціалу АПК
Державне регулювання АПК здійснюється прямими і непрямими методами.
Ключовою проблемою розвитку АПК і, відповідно, відправним пунктом стратегії є досягнення належного рівня продовольчої безпеки країниі раціональних норм споживання основних продуктів харчування пересічним українцем.
Продовольча безпека є фактором стабільності внутрішнього ринку і потребує координації зусиль щодо оптимізації обсягів виробництва продовольства з метою підтримки достатнього рівня самозабезпечення.