Главная | Обратная связь

Система методів визначення митної вартості

Митна вартість товару, що експортується на підставі договору купівлі-продажу або міни розраховується за такою формулою:

 

МВ = ФВ + ВД + КБВ + ЛІП

 

де: МВ - митна вартість товару;

ФВ - фактурна вартість товару;

ВД - витрати на навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митною кордону України;

КБВ - комісійні та брокерські винагороди;

ЛІП - ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен здійснити як умову продажу (експорту) товару, що оцінюється.

Митну вартість за ціною угоди щодо товарів, які ввозяться (метод 1) на митну територію України, розраховують за формулою:

 

МВ = ФВ + ВД +ВП + ЛІП + ЧП,

 

де: МВ – митна вартість товару,

ФВ – фактична вартість товару;

ВД – витрати на доставку товару на митну територію України;

ВП – додаткові витрати, що зазнав покупець;

ЛІП – ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелек­туальної власності, які покупець повинен сплатити як умову продажу товарів, що оцінюються;

ЧП – відповідно, частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання оцінюваного товару, на території України, яка прямо чи побічно накопичується у продавця.

 

Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами (методи 2, 3).У митній практиці можуть зустрічатися випадки, коли немож­ливо визначити вартість угоди. Наприклад, це ситуації, коли:

а) ввезені товари не є предметом продажу;

б) продаж товарів пов'язаний з обмеженнями, що стосуються користування або розпорядження ввезеними товарами;

в) продаж супроводжувався визначеними умовами, внаслідок чого реальна вартість товарів не може бути визначена або відсут­ня необхідна інформація для розрахунку відповідних поправок до ціни і здійснення її коригувань;

г) продаж здійснено між взаємозалежними сторонами і при цьому:

- залежність сторін вплинула на розмір ціни і цей факт не мо­же бути спростований;

- ціна товарів значно відрізняється від перевірочної (орієнто­ваної) вартості або відсутня перевірочна вартість для цілей порі­вняння.

В усіх цих випадках митна вартість не може бути визначена за
методом 1. Суть методу 2 в тому, що митна вартість оцінюваних
(ввезених) товарів визначається шляхом використання як вихід­ної бази для її розрахунку ціни угоди з ідентичними їм товарами, митна вартість яких, була визначена за методом 1 і прийнята митними органами.

Під ідентичними розуміються товари, однакові в усіх відно­шеннях з оцінюваними товарами, у тому числі за такими ознаками:

а) фізичні характеристики;

б) якість;

в) репутація на ринку;

г) країна походження;

д) виробник.

Якщо виявиться, що вартість товару не може бути визначена за методом 2, то варто переходити до іншої альтернативної бази оцінки – ціні угоди з однорідними товарами, тобто використовувати метод 3 — оцінка за ціною угоди з подібними товарами.

Під подібними розуміються товари, які, хоча і не є однаковими в усіх відношеннях, але мають подібні характеристики і скла­даються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати такі ж функції, що й оцінювані товари і бути комерційне взаємоза­мінними.

При визначенні однорідності товару повинні обов'язково бути враховані такі ознаки:

- якість, наявність товарного знака і репутація товарів на ринку;

- країна походження;

- виробник.

Товари не вважаються однорідними, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи над ними, художнє оформлен­ня, дизайн, ескізи і креслення та інші аналогічні роботи виконані після ввезення в Україну.

 

Визначення митної вартості за методом віднімання вартості (метод 4) (інколи його називають дедук­тивний метод) використовується тоді, коли товари, що підлягають оцінці, ідентичні або однорідні і продаються (відчужуються) на території України у незмінному стані.

Митна вартість на підставі віднімання вартості визначається за формулою:

 

МВ = ЦТ - (ВК+НП+ВП+СМП+ВД)

 

де: МВ - митна вартість товару;

ЦТ - ціна одиниці товару;

ВК витрати на виплату комісійних винагород;

НП - звичайні надбавки на прибуток;

ВП - загальні витрати у зв'яжу з продажем на митній території України товарів того ж самого класу;

СМП - суми митих платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням чи продажем товару;

ВД - витрати на навантаження, розвантаження, страхування, зага­лом по Україні.

 

Митна вартість на основі додавання вартості (метод 5) визначається за формулою:

мв = вв+вд+Нп+вп+лІП+чп

де: МВ - митна вартість товару;

ВВ - вартість матеріалів та витрат, витрачених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;

ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування, страхування до місця перетину митного кордону України;

НП - прибуток, що його зазвичай одержує експортер;

ВП - витрати, що зазнав покупець;

ЛІП - ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інте­лектуальної власності, які покупець повинен сплатити як умову продажу оцінюваних товарів;

ЧП - відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання оцінюваних товарів на території України, яка прямо чи побічно накопичується у продавця.

 

Резервний метод визначення митної вартості (метод 6) товарів застосо­вується у випадку, коли вищеперераховані методи не можуть бути
застосовані. За цим методом декларант розраховує митну вартість на
підставі інформації, яка подається йому митним органом.