 |
|
Порядок визначення країни походження
Країною походження товарів вважається країна, де товари були повністю виготовлені або піддягали достатній переробці / обробці.
Повністю виготовленими в даній країні вважаються наступні товари
- корисні копалини, здобуті в межах її території або економічної зони;
- рослинна продукція, вирощена на її ґрунті;
- живі тварини, вирощені в ній;
- продукція, отримана в ній від живих тварин;
- вироблена в ній продукція мисливського, риболовецького і морського промислів
- продукція морського промислу, видобута або виготовлена в Світовому океані судами визначеної країни, а також судами, орендованими (зафрахтованими) нею,
- повторна сировина і відходи, що є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних в даній країні;
- товари, виготовлені у визначеній країні виключно з продукції, вказаної у вищезазначених пунктах.
Переробка чи обробка товарів в даній країні вважається достатньою, якщо у вартості товарів, ява декларуються, частка доданої вартості складає не менше 50 %.
Не можуть визнаватися достатньою переробкою товарів наступні технологічні операції;
- зі збереження товарів під час їх зберігання або транспортування;
- підготовка товарів до продажу і транспортування (подрібнення партії, формування партій відправок, сортування, перепакування);
- прості складальні операції;
- змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, що істотно відрізняють її від початкових складових.
Ставки мита для конкретного імпортного товару визначаються Митним тарифом України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. Всі предмети, що підлягають митному контролю, систематизовано в 21 розділ, 97 глав, 1241 товарну позицію, 5019 товарну підпозицію. Кожний товар має свій чотиризначний цифровий код, в якому перші два знаки означають товарну групу, два наступні - відповідну товарну позицію.
Однією з головних задач митних органів є визначення тарифної позиції, якій відповідає товар або предмет, переміщуваний через митний кордон України. Розділи та глави Митного тарифу носять допоміжний характер і використовуються для правильного віднесення товару або предмета до тієї чи Іншої товарної позиції, що є головним елементом класифікації. Крім того, для більш чіткого визначення товарної позиції митні органи керуються наступними положеннями:
- предмети, пред'явлені до митного контролю в розібраному або незібраному стані, класифікуються за тією товарною позицією, до якої належить предмет в зібраному вигляді;
- якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддасться товарній позиції, яка містить більш детальний опис предмету;
- предмети, що містять суміш різних компонентів або набори, призначені для продажу, укомплектовані з різних предметів, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товари характеристику набору.
Після визначення тарифної позиції імпортного товару застосовуються конкретні ставки мита. Як вже зазначалося, ставки встановлюються в певному проценті до вартості товару (адвалерне мито) або в твердих сумах до одиниці товару (специфічне мито) Єдиний митний тариф України визначає декілька ставок на одну товарну групу преференційну, пільгову і повну, застосування яких залежить від країни походження імпортних товарів.