 |
|
Анкета «Я і мій класний колектив»
«Сипучий пісок».Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини людей у ньому дійсно нагадують пісок, зібраний у пригорщу: начебто усі піщинки разом і водночас окремі одна від одної. Повіє вітер — і пісок розлетиться поки хто-небудь знову не збере його докупи. Так і люди в цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. І немає зв'язку між людьми. Ніщо їх не згуртовує по-справжньому: ані спільна мета, ані уподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки прислухалася б решта осіб. «М'яка глина». Відомо, що глина — матеріал, що легко віддається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У руках хорошого майстра, шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва. Але невмілі руки лише намарно використають цей матеріал. Отже і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вважатиметься лідером цього угрупування, такі взаємовідносини установляться у ньому і стосунки у такому колективі загалом доброзичливі, проте не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай складається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лідера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити ,чи просто нікому його підтримати.
«Палаючий факел»— це живе полум'я, пальним для якого є міцна дружба, єдина воля, судове взаєморозуміння, ділова співпраця і відповідальність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди і прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчували себе щасливою людиною, коли поруч комусь важко, коли позаду тебе товариші, які потребують допомоги? Звичайно ні! Так скаже кожна особа, яка належить до колективу цього типу. Про таке угруповання можна сказати, що воно — справжній моноліт. Тут кожний готовий прийти на допомогу іншим, вислухати і зрозуміти товариша, працювати на благо усієї групи.
Бесіда
Який опис найбільш підходить для визначення типу вашого класу? Що треба робити, щоб ваш клас став дружнішим, щоб ви жили єдиним бажанням творчо працювати і вирішувати усі справи класу дружно? Чи важливо для дружби у класі, щоб усі однокласники добре навчалися і мили однакові інтереси? Чому?
Слово вчителя
Гадаю, ви переконались у тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів. Чи траплялись і'з вами коли-будь такі ситуації, коли ви поводились недоброзичливо по відношенню до оточуючих. Напевно, так. Це відбувається годі, коли вас охоплює роздратування, злість, гнів. У такі миті людині так хочеться виплеснути емоції, що іноді це може призвести до конфлікту або суперечки навіть із найкращим другом. Потім, звичайно, шкодуєш і вибачаєшся, що погарячкував. Проте краще не допускати виникнення таких ситуацій взагалі. Тож слід навчитися тримати себе в руках і вчасно зупинити себе. Як це зробити? Виявляється, дуже легко. Якщо вас охопив гнів і ви відчуваєте, що здатні на грубість, стримайтесь і подумки скажіть собі: «Стоп!». Погасивши таким чином спалах злості, ви заспокоїтесь і зможете подивитись на ситуацію, яка викликала у вас роздратування, більш помірковано. Пам'ятайте: негативні емоції — погані порадники, будь-яку проблему чи конфлікт слід вирішувати спокійно, тактично.
Ситуація
Одного разу взимку однокласники грали у сніжки біля ніколи школи. Раптом хтось поцілив одному з хлопців сніжком в обличчя. Не з'ясувавши, хто саме зробив йому боляче, хлопчик підійшов до першого-ліпшого однокласника і став вимагати вибачення. Той обурився, і суперечка перейшла у бійку. Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.
Ситуація
Учениця відповідає біля дошки. Але варто дівчинці трошки замислитись, як однокласники відразу, піднімають руки, щоб відповісти. Деякі з них висловлюють невдоволення і кепкують, що дівчинка «не знає відповіді на іаке просіє запитання». Учениця, хвилюючись, починає плутатись і невдовзі зовсім збивається; на її очах виступають сльози. Як у цій ситуації мали б повестися дівчинка, учитель і однокласники?
Слово вчителя
На жаль, коли між людьми виникає непорозуміння, за^звичай вони звинувачують у цьому одне одного або замовчують, образу. Така поведінка недоцільна. Щире спілкування можна порівняти з ліками, якими лікують хворобу-образу. Не можна вирішити конфлікт, не обговоривши його. Прагнення почути, зрозуміти думку одне одного здатне знищити ворожнечу. Зробіть крок назустріч людині, не відвертайтесь від неї - таким чином можна лише поглибити образу. Чим більше ви ображаєтесь або обурюєтесь, тим менше у вас можливостей поновити стосунки. І завжди щиро вибачайтесь коли відчуваєте, що неправі.
Творче завдання «Валіза чемності»
Учитель малює на дошці великий чотирикутник — «валізу». Учні починають збирати до неї необхідні «речі» —добрі почуття і риси характеру, які слід плекати у собі. Школярі називають усе, що, на думку групи, допомагає людині у спілкуванні з оточуючими, а учитель записує відповіді на тлі чотирикутника.