Главная | Обратная связь

Робота з влучними виразами та прислів'ями.

Хід заняття

Слово вчителя.

Нерідко ми забуваємо, що в людських стосунках існу­ють певні правила, закономірності.

Чи вмієте ви так поводити себе з людьми, щоб вас лю­били, розуміли й охоче приходили вам на допомогу? Чи вмієте ви належним чином говорити? Чи знаєте основні правила поведінки в товаристві?

Мати репутацію симпатичної людини, відчувати лю­бов, повагу, прихильне ставлення людей до себе — законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Адже абсолют­но однакових людей не буває. Так само як не буває людей цілком хороших або цілком поганих. У різних ситуаціях, за різних обставин одна й та сама людина поводить себе неоднаково. Люди різняться багатьма рисами, у них різні досвід, характер, вдача, індивідуальною є й шкала позитив­них якостей.

Чи існує якийсь загальний принцип поведінки? Так, є, і в ньому втілена мудрість позитивного ставлення до лю­дей: «Поводь себе з іншими так, як хотів би, щоб інші по­водилися з тобою». Поряд з цим є ще один не менш важли­вий принцип: «Увійди в становище іншого, зрозумій його інтереси, бажання, мрії».

Дуже хочеться, щоб панівними стали такі «моди» в жит­ті, про які говорить поетеса Любов Забашта.

Й учень

Є моди на зачіски,

На гострі носки в черевиках,

На декольте, на сукні

І на короткі штанці,

На плечі — вузенькі й широкі,

На вуха малі й великі,

І навіть на форму браслета

На ніжній дівочій руці.

І ми, незалежні, зайняті завжди ділом,

Хоч пізно, а все ж метемося у моди тієї в хвості.

Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівними моди в житті:

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На людяність, на гуманність,

На серце, повне щедрот...

Або ще, скажімо, мода

На щиру людську бентежність,

На вічний дух непокори

До скритих лакуз і підлот.

 

Бесіда.

Які люди вам до вподоби — усміхнені чи похмурі? Чому?

Як ви розумієте вислів Б. Шоу: «Єдина людина, яка по­водиться розумно,— це мій кравець. Він знімає з мене мірку щоразу, як я до нього приходжу. А інші використовують мою стару мірку і гадають, що вона підходить мені завжди.»?

Яким людям ви віддаєте перевагу — привітним чи бай­дужим до вас? А до яких самі належите?

З якими людьми вам легше у спілкуванні — які цікав­ляться вашою справою чи для яких вона байдужа?

Які люди вам більше подобаються — чемні чи грубі? Чому?

Як ви розумієте цей вислів: «Молодим людям часто здається, що їхня поведінка природна, тоді як насправді вони просто невиховані» (Б. Хазліг)?

Як ви поводитесь у колективі?

Й учень

У Івася немає тата.

Не питайте тільки чому.Лиш від матері ласку знати

Довелося хлопчині цьому.

Він росте, як і інші діти,

І вистрибує, як усі.

Любить босим пострибати

По ранковій колючій росі.

Любить квіти на луках рвати,

Майструвати лука в лозі.

По городу галопом промчати

На обуреній гнівній козі.

Але в грудях жаринка стука,

Є завітне в Івася одно —

Хоче він, щоб узяв за руку

І повів би тато в кіно.

Ну, нехай би смикнув за вухо,

Хай нагримав би раз чи два,—

Все одно він би тата слухав

І любив би його слова...

Раз Івась на толоці грався,

Раптом глянув — сусіда йде.

— Ти пустуєш тута,— озвався,—
А тебе дома батько жде...

Біг Івасик, немов на свято,

І вистрибував, як лоша,

І, напевно, була у п'ятах

Пелюсткова його душа.

На порозі закляк винувато,

Але в хаті — мама сама.

— Дядько кажуть, приїхав тато,
Тільки чому ж його нема?..
Раптом стало Івасю стидно,
Догадався, чому єхидно
Захихикав сусіда вслід.

Він допізна сидів у коноплях,

Мов уперше вступив у гидь,

З оченят від плачу промоклих

Рукавом витирав блакить.

А вночі шагнув через грядку,

Де сусідів паркан стирчав,

Вибив шибку одну з рогатки

І додому спати помчав...

Бо ж немає тим іншої кари,

Хто дотепи свої в іржі

Заганяє лезо в рани,

У болючі рани чужі...

 

Бесіда.

Учитель просить учнів висловити свої думки про те, як можна поранити словом, яку прикрість завдає брехня.

Розповідь вчителя.

Позитивне ставлення до людей передбачає вміння добре говорити. Адже мова — один з основних засобів створення нормальних людських стосунків. Хто не вміє спілкуватися, часто залишається самотнім. Треба вміти говорити і мати про що говорити. Не забувайте слова давньогрецького філо­софа Платона: «Розумні люди говорять тому, що мають що сказати, дурні — тому, що їм хочеться щось сказати».

Треба спостерігати, переживати й оцінювати все, що бачимо і чуємо навколо себе. Той, хто спостерігає довкіл­ля, має багату тематику для розмови: про те, що цікавого трапилося на роботі, у школі, свідком чого був на вулиці, на прогулянці, під час канікул тощо. Розповідь із самого початку має збудити в слухача зацікавленість.

А ще потрібно читати. Хто нічого не читає, багато чого не знає... Книжки — невичерпне джерело цікавого, що може бути темою для розмови.

Можна поговорити у товаристві й про театр, кіно, кон­церти, спортивні змагання та ін.

Отже, мати про що говорити означає, що людина не лише дбає про свій культурний розвиток, а й водночас зба­гачує себе темами для розмов.

Від чого залежить уміння висловлюватись?

Багато важить добір слів. Люди, які мало читають і мало говорять, мають украй збіднений словник, говорячи, часто замовкають, підшукують потрібні слова. Через це їхня мова малоцікава. Збагачувати свій словниковий запас можна за допомогою тренування — прочитати якийсь невеликий твір, а потім спробувати його переказати вголос.

Не вживайте грубих, вульгарних слів. Не зловжи­вайте іноземними словами і загальними фразами. Мудре прислів'я говорить: «Малі люди вживають великі слова, а великі — малі».

Запам'ятайте кілька порад для встановлення контактів між людьми:

Визначте спільні інтереси і тоді вже на цю тему по­чинайте розмову.

Установлюючи контакт, уникайте спірних питань, особ­ливо таких, які не мають принципового значення.

Щоб позбутися сором'язливості під час встановлення контактів, дайте собі слово щодня починати розмову з незнайомою людиною.

Розмовляючи, стежте за реакцією слухача і корегуйте своє мовлення. Говоріть цікаво. Обирайте належну тему. Для чого в нас два вуха й один рот, пояснив стародавній філософ Епіктет: «Щоб ми слухали вдвічі, ніж говори­ли, щоб навчились тримати язик за зубами. А в кого немає доброї пам'яті, не слід ступати на шлях брехні».

Й учень

Помиляються не тільки люди,

Помиляються навіть святі.

Згадайте: Ісус від Іуди

Мав останній цілунок в житті.

Ми не святі, не боги, а значить,

Не варто втішати себе дарма.

Але, як твій промах

Лиш ворог бачить,

— Друзів у тебе нема!

 

Робота з влучними виразами та прислів'ями.

(Учитель вивішує на дошку плакат.)

Поведінка — це дзеркало, в якому кожний показує своє обличчя (В. Гете).

Ми нічого не роздаємо з такою щедрістю, як поради (Ла-рошфуко).

Злі язики страшніші від пістолетів (О. Грибоєдов).

Через свою чемність ми нічого не втрачаємо, щонаймен­ше — місце для сидіння (Д. Бернард).

На банкет до своїх друзів іди повільно, а на їх горе — швидко (Хілоп).

Говори тільки про те, що для тебе ясно (Л. Толстой).

Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся (українське прислів'я).

Якщо ти сам, думай про свої помилки, якщо ти в това­ристві, не говори про помилки інших (чеське прислів'я).