 |
|
І. Універсальні рекомендації
Що говорити
Коли справа доходить до викладання доповіді, ви повинні чітко визначити для себе всі основні пункти та максимально скоротити час доповіді.
Простота
Переоцінка аудиторії незалежно від її розміру — одна з найбільших помилок доповідача, оскільки існує великий ризик втратити її увагу. Намагайтеся не ускладнювати промову, робіть її простішою й зрозумілішою, і тоді ви зможете привернути увагу аудиторії, навіть якщо говорите про те, що вона вже знає.
Стислість
Уникайте зайвих слів. Які ж із них зайві? Усе, що відволікає від основної теми доповіді й призводить до того, що зміст фраз стає незрозумілим і закрученим. Іноді дуже важко не говорити про ті деталі, які ви добре знаєте. Якщо вони безпосередньо не пов’язані з основною темою доповіді, то пропустіть їх.
Замість того, щоб сказати: “Товаришу генеральний секретар, я вимагаю, щоб цю геополітичну й метафоричну перешкоду було усунуто”, — Рональд Рейган сказав просто: “Містер Горбачов, знесіть цю стіну”.
Акцентування уваги
Сконцентруйтеся на одній, основній темі. Ви ніколи не можете бути впевненими, що сказане вами аудиторія зрозуміє. Деякі моменти, і навіть більшість із них, не будуть зрозумілими. Але ви можете сподіватися, що люди вони запам’ятають тему, а для цього ви повинні постійно виділяти та повторювати її.
Коли Мартін Лютер Кінг промовляв, стоячи перед пам’ятником Лінкольну, то він повторював слова: “У мене є мрія”. Навіть якщо ви докладно не пригадуєте, про що ж іще він говорив, то ви, без сумніву, запам’ятаєте ці його слова.
Демонструйте, а не говоріть
Коли робите доповідь, ви можете ефективно вдатися до мови тіла. Якщо говорите: “У першій половині дня артеріальний тиск зріс наполовину”, — то ви повідомили аудиторії факт, і більшість із слухачів не зверне на нього увагу. Покажіть аудиторії руками, наскільки саме піднявся тиск, — і це справить враження.
Як би це сказати
Те, як ви говорите, спосіб подання інформації, можливо, є ще важливішим фактором. Стежте за аудиторією, за її реакцією, і коли потрібно змінити тактику, зробіть це.
Залучайте аудиторію
Зацікавте аудиторію, намагайтеся долучити її до демонстрації своїх прикладів. Це не означає, що потрібно вибрати когось одного, краще переключитися на групу і вживати слово “МИ”, а не “Я”.
Перегляньте виступи Вінстона Черчілля під час Другої світової війни. Вони містять активні заклики до збройної боротьби. Виступи були надзвичайно натхненними, оскільки в них часто згадувалася боротьба хоробрих англійців, до того ж слухачів було залучено як активних учасників: “Ми будемо боротися на полях, на вулицях і на пагорбах. Ми ніколи не здамося”. Вживання слова “МИ” і давало можливість слухачам відчути себе учасником подій.
Розуміння аудиторії
Мало залучити аудиторію, вам ще потрібно її розуміти. Для цього існує принаймні один ефективний спосіб: прислухайтеся до реплік і запитань аудиторії, переривайте свій виступ, якщо певні його аспекти здалися людям складними для розуміння. Таким чином ви зможете побачити, наскільки добре аудиторія зрозуміла сказане вами. За репліками із залу ви зможете зрозуміти, які запитання вимагають докладного викладу, а які не потребують глибшого пояснення.
Уникайте слів-паразитів
Більшість людей навіть не зауважують, як багато слів-паразитів вони вживають. У людській мові такі слова діють як шрапнель і дуже відволікають від основної думки. Запишіть свою промову на диктофон і прослухайте її. Але спочатку сядьте, оскільки вам зовсім не сподобається те, що ви почуєте, — відразу будуть помітні всі недоліки вашої мови. Вони виникають, коли людина хвилюється або коли вона не підготувалася до доповіді, тому запам’ятайте: чим краще ви підготується, тим менше будете нервуватися.
Звичайно, не завжди у вас буде достатньо часу для підготовки доповіді, тому намагайтеся не поспішати та ретельно добирати слова. Чим краще підготовленою і неквапливою буде ваша мова, тим більше буде у вас часу на обмірковування.
Чітке формулювання
Вам потрібно говорити емоційно, але дуже чітко. По-перше (і це найважливіше), ви виступаєте в ролі доповідача. По-друге, ви джерело інформації. Іноді нервозність і брак інформації призводять до того, що ви починаєте мимрити й говорити швидко.
І знову про Вінстона Черчілля. Можливо, у нього був більш монотонний і нудний голос, ніж в інших яскравих ораторів, однак Черчілль завжди говорив чітко і змінював інтонацію залежно від важливості інформації, а його голос ніколи не вібрував.
Знайте основну тему й дотримуйтеся її
Чи були ви коли-небудь на весіллі, де тост першого дружби такий звивистий, що зрозуміти його спрямованість дуже важко? Це приклад погано прихованої бравади. Перший дружба переконаний, що це імпровізація.
Вам потрібно бути експертом у темі, яку ви висвітлюєте. Коли ви почнете відволікатися, ваша мова втратить силу переконання й основну думку. Ви зможете утримати увагу аудиторії, тільки якщо будете чітко зосереджені; відступи від теми — дуже важливий аспект промови, і якщо ви все ж відхилилися від основної думки, то не забудьте до неї повернутися.
Наснага і натхненність
Якщо коротко, то дозвольте вашому тілу хоча б частково говорити за вас для доведення чого-небудь або для підкреслення думки. Ваш голос не повинен звучати постійно. Це і є різниця між читанням доповіді з папірця та промовою перед аудиторією.
Практика
Останнє слово в мистецтві доповідача — це практика. Робіть це часто, навіть якщо у вас бракує часу. Іншого не дано. Як мінімум цитуйте та запам’ятовуйте вступ — це допоможе вам дотримуватися правильної думки, і ви будете менше нервуватися. Можете випробувати свої здібності у звичайних щоденних розмовах.
Говоріть голосно й упевнено
Якщо вам ще ніхто не говорив, що ви відмінний оповідач, то, можливо, це й не так. Отже, вам бракує мистецтва спілкування з аудиторією і ви не можете ефективно донести до людей своє послання або думку. Це не так важливо в розмовах із вашими друзями, однак ніколи не знаєш, у яких саме життєвих ситуаціях це може придатися.