Здавалка
Главная | Обратная связь

Правила цитування в Україні



При написанні навчальних та наукових видань необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться у тексті. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого тексту слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапкамиі наводиться у тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку.Уцих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку,всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинне бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і інше знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє - знижує наукову цінність викладеною матеріалу;

є) якщо автор роботи, наводячи цитату, виділяє у ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а вісь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантом таких застережень є: (курсив наш – А.К.), (підкреслено мною – А.К.), (розрядка моя – А.К.)

Посилання на використані джерелає неодмінною рисою наукових досліджень. Правильно оформлювати посилання студент повинен вміти вже з написання перших контрольних, реферативних робіт, а також курсової роботи.

Посилання слід робити при цитуванні джерела чи думки дослідника, при вказівці на якесь важливе свідчення джерела, при запозиченні положень, використанні фактичного матеріалу, результатів досліджень інших авторів, посилань на досвід.

Є кілька способів посилань. Наскрізна нумерація посилань – при цьому посилання на джерела подаються у квадратних дужках [ ], де послідовно позначається номер, а самі посилання подаються в кінці роботи.

Якщо текст цитується не за першоджерелом, а за іншим виданням чи документом, то посилання треба розпочати словами: «Цит. за:». [5]

 

 

Висновок

Історія плагіату починається аж за античних авторів. І хоча люди з плином часу починали все більше звертати на нього увагу, особисті лінощі авторів теж не стояли на місці. Сьогодні, коли доступ до інформації найбільш вільний, плагіат набув своєї найвищої точки розповсюдженості. Жоден студент не хоче відмовляти собі у завітному «copy-past», і це є суттєвою проблемою. Адже, як для професійного, так і для особистого росту необхідне мислення і бажання працювати над собою.

Для боротьби з плагіатом, хоча б у освітній сфері, необхідно розробити спеціальні програми для його виявлення. Але і це не повністю зупинить людей. Базу має складати не сама боротьба, а «антиплагіатичне» виховання.

Люди мають розуміти, що використання чужих думок це не погано, але при написанні будь якої наукової роботи необхідно дотримуватися певних правил. Дуже важливо при використанні витягів з чужих робіт робити посилання на авторів цих робіт, думок, суджень. При використанні таких цитат необхідно пояснювати їх необхідність та сенс.

Сьогодні проблема плагіату стоїть дуже гостро. У світі дуже багато говорять про те що необхідно боротись з «запозиченням», але діючі засоби контролю за ним можна побачити лише в деяких країнах світу. В Україні суттєвих засобів контролю немає. Саме тому це питання не має відкладатися у дальню шафу, а повинні розроблятися, або куплятись у інших держав, спеціальні засоби боротьби і контролю за плагіатом.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.