 |
|
VII. Робота з прислiв’ями
• Слова щирого вiтання дорожчi за частування.
• Лагiдне слово — що ясний день.
• Добре слово краще за цукор i мед.
• Гостре словечко коле сердечко.
VIIIi. Гра «Завершiть думку»
• Коли вчитель заходить в клас, ви кажете...
• За зроблену вами послугу щиро промовляєте...
• Прощаючись, ви говорите...
• Щоб вам iз задоволенням допомогла людина, потрiбно не забувати про чарiвне слово...
IХ. Розповiдь учителя про те, як звертатися до людей, спiлкуючись iз ними
— Щодня ви спiлкуєтесь зi своїми батьками, сусiдами, друзями. Кому iз них ви кажете «Ви», а кому — «ти»?
— Здавна в Українi до батькiв звертались на «Ви», i це було виявом шанобливого ставлення до них. На «Ви» звертались до iнших старших членiв родини, до дорослих людей. Навiть дорослi, якi незнайомi один з одним, говорять один одному «Ви». Тiльки до своїх ровесникiв ви можете звернутись на ти.
Х. Засвоєння мовленнєвого етикету
(Правила записані на плакаті.)
• Перш нiж звернутись, ви повиннi привiтатися, назва-ти причину, з якої ви потурбували знайомого чи незнайомого.
• Першим вiтається молодший iз старшим, хлопчик — iз дiвчинкою, але руку вони першими не подають. З двох людей одного вiку i стану перший вiтається той, хто краще вихований. Якщо твiй товариш привiтається з кимось, слiд привiтатися й тобi. Вiтати потрiбно людей, з якими часто зустрiчаєшся (продавцiв у магазинi, поштаря, мешканця iз сусiднього пiд’їзду, вчителя, який викладає в iнших класах), навiть якщо ти з ними незнайомий.
• Побачивши знайомих у автобусi, в читальному залi, на другому боцi вулицi, вiтають їх, якщо вони вас помiтили. Кричати, безумовно, не слiд. Слова замiняють жестом, усмiшкою, поклоном.
• Дехто вважає, що говорити «Привiт» не можна. Але все залежить вiд обставин. Звичайно, важко уявити, що директоровi школи ви радiсно кажете: «Привiт, Вiкторе Семеновичу!» Але привiтати цим словом друга, однолiтка необхiдно.
ХI. Гра «Допоможiть Маринi бути ввічливою»
(Учитель читає текст, дiти додають чарiвне слово.)
Мама послала Марину до тьотi Лiди за книжкою. Маринка зайшла в квартиру i сказала... (Добрий день).
Тьотя Лiда саме вiдпочивала, дiвчинцi стало незручно i вона сказала... («Вибачте, будь ласка). Тьотя Лiда дала дiвчинцi книжку. Маринка сказала... («Дякую, до побачення)?) i пiшла додому.
ХII. Розгляд сюжетних малюнкiв iз подальшим обговоренням
(Малюнки з сюжетами вiтання, прощання, ситуацією, тобто коли необхiдно висловивити слова вдячностi.)
ХIII. Пiдсумок
Гра «Додайте чарiвне слово».
Розтопить серце будь-кого сердечне слово... («Дякую»).
Зазеленiє древнiй пень, коли почує... («Добрий день»).
Коли згасає сонце у росi й зоря лягає лагiдно на плечi,
Серед знайомих, рiдних голосiв ми чуємо привiтне... («Добрий вечір»).
Щоб знов зустрiтись у годину призначену,
Кажу щиро завжди я всiм... («До побачення»).
Побажання. Спробуйте проягом тижня говорити якнайбiльше ввiчливих слiв. Звернiть увагу на те, що змiнилось у вашому життi.
Прохання. Пiдрахуйте протягом тижня, скiльки «чарiвних слiв» ви вжили і скiльки їх було сказано вам.
[3] Пам`ятка культурної дитини:
- Вітатися першими з дорослими.
- Ввічливо прощатися та дякувати за допомогу .
- Виявляти доброзичливе і турботливе ставлення до малюків і старших.
- Допомагати їм, не чекаючи, коли вони звернуться по допомогу.
- Бути привітними, чемними, скромними людьми.
В. Сухомлинський писав: «Людина народжується не для того, щоб зникнути невідомою пилинкою. Саме усміхнена людина завжди лишає по собі приємний та вічний слід.»
ЗОВНІШНЯ КРАСА І ЗДОРОВ’Я
Слово класного керівника.
Із давніх-давен українцям притаманне бажання прикрашати свій побут. У чудових вишиванках, тканинах, писанках, малюванні, різьбі та гончарних виробах втілений високий художній смак народних умільців. Ще однією привабливою рисою нашого народу є охайність. На це звертали увагу й іноземці-мандрівники та дипломати, яким доводилось бувати в Україні. Наприклад, данський посол Юлій Юст, який у 1711р. проїжджав Україною, був приємно вражений культурою українців, про що згодом писав у своїх спогадах: "Місцеві жителі…, як і все населення Козацької України, відзначаються ввічливістю і охайністю, гарно вдягаються і чисто утримують доми”. Хоч і невелика, убога була оселя поневоленого панщиною українця, одначе її завше намагались причепурити, побілити. Щосуботи господиня підбілювала піч, змащувала долівку жовтою або червоною глиною, вискоблювала лави, стіл, випарювала в золі й випирала полотняну одежу, дівчата прикрашали стіни вишиваними рушниками та квітами.
"У хаті, як у віночку” – цей вираз влучно характеризує ту гармонію чистоти й краси, яка панувала в хаті. Мати купала своїх діток, мила їхні голівоньки різними травами, зіллям, що позитивно впливало на здоров’я і приємно пахло. Таку господиню в селі поважали, а неохайних називали нехлюями, задрипанками та іншими прізвиськами, у яких втілювався громадський осуд.
Та й кому з вас не відомо, що поняття краси і чистоти, акуратності дуже тісно пов’язані? Уявіть собі навіть дуже розкішно обставлену кімнату, у якій на меблях пилюка, на підлозі доріжка закидана сміттям, речі розкидані абияк. Чи приємне враження справить таке житло? Що скоріше кинеться у вічі: багатство чи неохайність?
Або, зайшовши в кухню, побачимо: на столі рештки засохлої їжі, підлога забризкана, над купою брудного посуду кружляють мухи. Чи приємно вам буде їсти в такій кухні? Такою ж непривабливою буде й людина, яка не дбає про чистоту свого обличчя, одягу, рук, волосся. Коли хтось розмовляє з вами, і ви відчули неприємний запах його нечищених зубів, чи хочеться вам далі спілкуватися з ним? А нам усім хочеться, щоб нас любили, щоб з нами дружили, тож дбаймо про свою культуру. Культурна людина – це, перш за все, завжди чиста й охайна людина. Ви вже не маленькі, і все, що я вам говорю, не нове для вас. Але, на жаль, є ще серед нас хлопчики, а зрідка й дівчатка, які чомусь забувають добре вимити вуха, у волоссі яких звідкись беруться воші, за нігтями чорніє бруд, а черевики не пам’ятають, коли їх чистили.
Не забувайте – брудна, неохайна людина відштовхує, викликає відчуття бридливості. 1 нема чого дивуватися, якщо з такою дитиною хочуть дружити лише такі самі замазури. Отже, якщо хочете, щоб вас любили-любіть воду, мило, зубну пасту і щітку, тримайте в чистоті свій одяг.
Чистота виконує не лише естетичну функцію, тобто робить вас привабливими, вона ще й охороняє від багатьох інфекційних хвороб. Про це вам кваліфіковано розкаже наш шановний гість, лікар (назвати ім’я та по батькові).
Прийняття програми "Краса і здоров’я”.
Щоб нинішня розмова принесла вам користь, пропоную прийняти класну програму (можна назвати інакше, скажімо, кодексом).
Складемо її колективно, а потім проголосуємо. Давайте свої пропозиції, що ви зобов’язуєтесь робити постійно, систематично, дбаючи про свою красу і здоров’я. (Пропозиції учнів).
Орієнтовний перелік завдань "програми”.
1. Усім слідкувати за своїм зовнішнім виглядом, берегти в чистоті одяг, взуття. "Не глянувши в дзеркало, не виходь на люди”.
2. Щоранку вмиватись прохолодною водою, обливатись (або обтиратись вологим рушником) до пояса, систематично змінювати нижню білизну.
3. Доглядати за своїм волоссям, хай воно завжди буде чисте, розчесане, блискуче, з приємним запахом.
4. Час від часу перевіряти, чи не заразились ви педикульозом.
5. Щоденно вранці і перед сном чистити зуби, перевіряти їх стан у стоматолога,щоб вчасно запобігати хворобі.
6. Завжди мати при собі чисту, старанно випрасувану носову хустинку; ні в якому разі не витирати ніс рукою чи рукавом.
7. Старанно обрізати і чистити нігті.
8. Сирі фрукти і овочі їсти, тільки старанно вимивши у проточній воді. Беручи до школи фрукти, не класти їх у портфель безпосередньо між книжками і зошитами, а у спеціальний пакет.
9. Перед тим, як сісти до столу, не забувати помити руки з милом, витерти чистим рушником. Користуватись тільки чистим посудом.
10. Погравшись зі своїми улюбленими домашніми тваринками, обов’язково мити руки.
11. Провітрювати свою кімнату, щодня протирати чистою вологою ганчіркою меблі, підвіконники, підлогу. Черговим учням робити це в класі. Не витирати дошку сухою ганчіркою. Не гратись у класі в рухливі ігри.
Учитель. Проголосуємо: хто за таку програму самовиховання, піднесіть руки. Залишається обрати пост краси і здоров’я, який буде час від часу проводити перевірки (вибрати трьох учнів – членів поста). Сподіваємось, обраним учням не прийдеться соромити своїх однокласників за порушення елементарних норм гігієни й санітарії.
Може, ви помітили, що я назвав (-ла) цю програму програмою самовиховання. Бо хоч би над вами було постійно сто вчителів – вони не зможуть змусити вас чинити так, а не інакше, якщо ви самі не поставите перед собою якусь мету. Всім зрозуміло: все, що робиться для вашого здоров’я, для вашої привабливості, не може бути небажаним чи неприємним. Тільки декому іноді не вистачає сили волі, дехто просто лінується виконувати всі приписи і норми культурного життя. Навчіться вимагати самі від себе, виховуйте себе такими, щоб ви самі собі подобались. Адже лише частка того, що ми називаємо красою, дається природою, решта залежить від самої людини. Бажаю вам бути завжди здоровими і красивими!
Сьогоднi йшла мова про справжню людську красу. Ми намагались розiбратись у людських вчинках. Тепер уже знаємо про це дещо бiльше.
Закiнчуючи урок, хочу побажати вам стати красивими людьми, нехай промениться доброта у ваших очах, а iз серця струменить спiвчуття, милосердя, повага до людей. Нехай вашi вчинки і ваше ставлення до людей завжди викликають у них позитивне, добре, шанобливе ставлення до вас.