Практичний модуль № 2 (14 год.)

Тому планувати навчально-виховний процес треба в такий спосіб, щоб кожна дитина могла засвоїти програму в міру своїх можливостей. Побудова дидактично спрямованих ігор і занять має ґрунтуватися на тому, що діти на кожному наступному занятті використовують досвід, набутий на попередніх, та на різноманітних зв'язках між заняттями різного ха­рактеру. Важливу роль у цьому відіграє системний підхід у плануванні, який допомагає вихователю керувати своєю діяльністю, діяльністю дітей та їхнім розвитком, а також педагогічним процесом загалом.

Плануванняконкретизує завдання, навчання та виховання дитячого ко­лективу і кожного малюка зокрема, передбачаючи поступове ускладнення змісту й методів виховання, форм організації діяльності дітей з урахуван­ням їхніх досягнень. Забезпечується системність педагогічної роботи — встановлення зв'язку між її окремими видами, формами, змістом занять з різних видів діяльності, особистісне зростання кожного вихованця.

Основне призначення сучасного педагога — забезпечити дитині право зростати діяльною, самобутньою, з розвиненою самосвідомістю.

Педагогічна практика засвідчила, що ефективність реалізації будь-якої програми залежить від творчості вихователя та обра­них ним форм і методів організації навчально-виховного проце­су. Проте творчість вихователя позитивно впливатиме на розви­ток особистості малюка лише в тому разі, якщо буде базуватися:

— на глибоких знаннях психології дітей певного віку;

— досконалому володінні окремими методиками;

— високому рівні конструктивних здібностей педагога (умін­ні планувати роботу на день, тиждень, місяць, рік, прогнозувати свої дії в майбутньому, визначати склад і поєднання необхідних заходів, добирати матеріал до навчально-виховної роботи, бачити «зону найближчого розвитку», «проектувати» розвиток кожної особистості й групи в цілому тощо).

У процесі складання календарного плану радимо до­тримуватися таких методичних рекомендацій:

— не слід намагатися використати протягом дня всі перелі­чені форми роботи, головне — доцільне поєднання обраних форм та їх змісту з урахуванням попередньої роботи та можливостей дітей;

— художня література, фольклор — не окрема форма ро­боти з дітьми, а необхідна складова проведення бесід, спосте­режень тощо, тому роботу з літературними творами важливо планувати як найдоцільніший вид організації навчально-ви­ховного процесу;

— плануючи різноманітні ігри та певні трудові дії, слід занотовувати в плані назву (тему), мету, матеріал, обладнання, інвен­тар;

— плануючи спостереження, цільові прогулянки та екскурсії, потрібно зазначати об'єкт, мету, матеріал та визначати основні запитання до дітей;

— під час планування необхідно використовувати чіткі та конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим, змістовним, уникаючи багатослів'я;

— вихователь повинен бути гнучким у реалізації запланова­ного; орієнтуватися не тільки на те, що написав на папері, а й на реальне життя дітей групи в конкретний час;

— слід враховувати те, що, за визначенням науковців, вико­нання плану на 60% свідчить про високу якість роботи; 40% — це зміни в плані (корекція), які виникають за об'єктивних та суб'єктивних причин.

Долучаючись до роботи над календарним плануванням, слід пам'ятати, що воно:

— конкретизує навчально-виховні завдання щодо розвитку кожного малюка зокрема та дитячого колективу в цілому;

— систематизує педагогічну діяльність, тобто встановлює зв’язки;

— надає можливість використовувати методичні рекоменда­ції науковців та практиків із тієї чи іншої методики, з огляду на конкретні умови ДНЗ, показники розвитку дітей;

— забезпечує послідовність у роботі з урахуванням недоліків та досягнень педагогічного процесу попередніх днів.

Загальне планування вихователя складається з:

1) перспективного планування (як правило, щомісячного):

- розклад занять;

- пізнавальні теми тижня;

- ранкова гімнастика (два комплекси на місяць);

- форми взаємодії з батьками.

2) календарного (щоденного)

Орієнтовні схеми для календарного планування в групі раннього віку