Главная | Обратная связь

МЕТОДИКА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ ТРЕТЬОГО РОКУ ЖИТТЯ

Психолого – педагогічне обстеження пізнавального розвитку передбачає виявлення рівня сенсорного розвитку: практичної орієнтації на форму, величину, колір, сприйняття предметного зображення, цілісного сприйняття предметної картинки; розвиток наочно – дійового мислення. Важливим напрямком в обстеженні дитини є вивчення рівня розвитку у дитини предметних дій – співвідносних і власне предметних, а також передумов до конструювання та малювання.

В ході діагностики фіксуються :

- прийняття завдання: чи погодилася дитина виконати завдання , незалежно від якості виконання;

- спосіб виконання завдання (метод сили, без врахування властивостей предметів; метод спроб; зорове співвідношення);

- здатність до навчання (чи сприймає допомогу дорослого);

- адекватність дій.

Якісні показники – способи виконання завдань:

1 бал – діє неадекватно.

2 бала - розуміє мету, але самостійно діє без врахування властивостей предметів, тобто хаотично; в умовах навчання діє адекватно, але самостійно не виконує завдання навіть після навчання.

3 бала – самостійно виконує завдання після навчання.

4 бала – відразу самостійно виконує завдання.

Дітям пропонуються завдання з урахування віку (див табл.)

Найменувания завдания	Вік від двох років до двох років і шести міс.	Вік від двох років і шести міс. до трьох років
Вставити фігур­ки в пази	Три фігурки	Шість фігу­рок
Заховай кульку в коро­бочку	Дві коробки	Чотири короб­ки
Разібрати і скласти пірамід­ку	З трьох кілець	З чотирьох кілец
Підібрати парні картин­ки	Дві	Чотири
Підібрати кольорові кубики	Два кольори	Чотири колоьори
Скласти картинку з частин	З двох частин	З трьох частин
Дістати візок	Незакріплена стрічка	Незакріплена і оманлива стрічка
Побудувати з палочок	З чотирьох	З шести
Намалювати	Доріжку	Будиночок

Хід обстеження

Вставити фігурки в пази (отвори) (дошка Сегена).

Завдання направлене на виявлення рівня сформованості у дитини орієнтуватися на форму. В нор­мі дитина діє методом спроб.

Обладнання: дерев’яна дош­ка с трьома отворами — круглий, трикутний, квад­ратний або з шістьома отворами — круглий, квадрат­ний, прямокутний, півколо, трикутний и ше­стикутний, с шістьюма плоскими геометричними фігурами, основи кожної з яких відповідають формі одного з отворів.

Проведення обстеження: педагог показує дитині дошку, звертає увагу на на фігурки і по черзі їх виймає. Потім пропонує дитині вста­вити ці фігурки в отвори: «Встав всі фігурки в свої отвори».

Навчання: проводиться в тому випадку, якщо дитина не розуміє, що потрібно робити, намагаєтся вставити фігуру за дпомогою сили, тобто не враховує форму отвору. Педагог повільно показує , як потрібно встав­ляти фігурки в отвори, використовуючи метод спроб: «Ось фігурка. Ми спробуємо вставити її в цей отвір. Сюда вона не підходить. Спробуємо в іншу. Ось сюди під­ходить». Після пояснення дитині надається можливість діяти самостійно. Якщо у неї не виходить, потрібно діяти разом з нею. Потім їй знову надаєтся можливість виконати завдання са­мостійно.

Оцінка дій дитини: готова виконати завдання, розуміє усну інструкцію, діє цілеспрямовано, виконує самостійно завдання або після навчання; спосіб виконання завдання — метод спроб, хаотичні дії, спільні дії з дорослим; здатність до навчання під час діагностичного обстеження; результат.

Заховай кульку в коробочку. Завдання направле­не на виявлення у дитини ориєнтації на величи­ну, наявність співвідносних дій. В нормі дитина виконує методом спроб.

Обладнання: 2 (3) різні за величиною коробочки чотирикутної форми одного кольору з відповідними кришками; 2 (3) кульки, різні за величиною, але однакового кольору.

Проведення обстеження: перед дитиною виставляють­ся 2 (3) коробочки, різні за величиною, і кришки до них, разміщенні на деякій віжстані від ко­робочок. Педагог кладе велику кульку в велику коробочку, а маленьку — в маленьку коро­бочку і просить дитину накрити коробки кришками, заховати кульки. При цьому дитині не пояснюють, яку кришку потрібно брати. Завдання полягає в тому, щоб дитина самостійно здогадалася, якою кришкою потрібно закрити відповідну коробку.

Навчання: якщо дитина підбирає кришки неправильно, дорослий показує і пояснює: великою криш­кою закриваємо велику коробку, а маленькою криш­кою — маленькую коробку. Після навчання дитині пропонується виконати завдання самостійно.

Оцінка дій дитини: готова виконувати завда­ння, розуміє усну інструкцію; способи вико­нання — метод спроб, наявність співвідносних дій, хаотичні дії, хаотичні дії, спільні дії з дорослим; здатність до навчання під час діагностичного обстеження; результат.

Разібрати і скласти пірамідку. Завдання направ­лене на виявлення рівня розвитку у дитини практичної оріентації на величину, наявність співвідносних дій, визначення ведучої руки, узгодженості дій обох рук, цілеспрямованості дій.

Обладнання: пірамідка з 3 (4) кілець.

Проведення обстеження: педагог пропонує дитині розібрати пірамідку. Якщо дитина не починає виконувати завдання, дорорслий сам починає розбирати пірамідку і пропонує дитині зібрати її.

Навчання: якщо дитина не починає виконувати завдання, дорослий починає подавати їй кільця по одному, кожного разу показуючи жестом, що кільця потрібно надіти на стержень, потім пропонує виконати завдання самостійно.

Оцінка дій дитини: готова виконати завда­ння, враховує величину кілець; здатність до навчання, відношення до діяльності, результат.

Підібрати парні картинки. Завдання направ­лене на виявлення рівня розвитку у дитини зорового сприйняття картинок, розуміння інструкції жестами.

Обладнання: дві (чотири) пари предметних кар­тинок.

Проведення обстеження: перед дитиною кладуть дві предметні картинки. Точно така пара кар­тинок знаходится в руках дорослого. Педагог вказівним жестом показує, що у нього і у дитини однакові картинки. Потім дорослий закриває свої картинки, дістає одну з них і, показуючи її дитині, просить показати таку саму.

Навчання: якщо дитина не виконує завдання, то їй показують, яу потрібног співвідносити парні картин­ки: «У меня така ж, як і у тебе», при цьому педагог використовує вказівний жест.

Оцінка дій дитини: готова виконати завда­ння, здійснює вибір, розуміє жести педагога; здатність до навчання, відношення до своєї діяльності.

Підібрати кольорові кубики. Завдання направлене на виділення кольору як ознаки, на розрізнення іна­зивання кольорів.

Обладнання: кольорові кубики — 2 червоних, 2 жов­тих (2 білих), 2 зелених, 2 синіх (чотири кольори).

Проведення обстеження: перед дитиною ставлять 2 (4) кольорових кубика іпросять показати такий же, як в руці у дорослого: «Візьми такий же кубик, як у мене». Потім педагог просить показати: «Покажи, де червоний, а тепер, де жовтий». Далі пропонує дитині по черзі назвати колір кождого кубика: «Назви, якого кольору цей кубик».

Навчання: якщо дитина не розрізняє кольори, то педагог навчає її. В тих випадках, коли дитина розрізняє кольори, але не виділяє їх за назвою, її навчають виділяти за назвою два кольори, повторивши при цьому названу кольора два-три рази. Після навчання знову перевіряється самостійне виконання зав­дання.

Оцінка дій дитини: готова виконувати завда­ння, чи розрізняє дитина кольори, чи впізнає їх за назвою, чи знає названу кольору; педагогом фиксується мовленнєвий супровід дій; відношення до своєї діяльності; результат.

Скласти розрізну картинку. Завдання направ­лене на виявлення рівня розвитку цілісного спри­йняття предметного зображення.

Проведення обстеження: педагог показує дитині дві (три) частини розрізаної картинки і про­сить скласти цілу картинку: «Зроби цілу кар­тинку».

Навчання: в тих випадках, коли дитина не може правильно з’єднати частини картинки, дорослий пока­зує цулу картинку і просить зробити з частин та­ку ж. Якщо і після цього дитина не справляеться з завданням, дорослий сам накладає одну частину роз­різної картинки на цілу і просить дитину добавити друг. Потім пропонує дитині виконати завдання самостійно.

Оцінка дій дитини: готова виконати зав­дання, яким способом виконує — самостійно, після навчання; відношення до результату; резуль­тат.

Дістань візок (незакріплена стрічка). Завда­ння направлене на виявлення рівня розвитку наоч­но-дійового мислення, уменія використовувати допоміжний засіб (стрічку).

Обладнання: для дитини у віці від 2 років до 2 років 6 міс. — візок з кільцем, через кільце проянута стрічка; для дитини і віці від 2 років 6 міс. до 3 років — поруч з незакріпленою рухомою стрічкою — оманлива.

Проведення обстеження: перед дитингою на другому кінці столу знаходиться візок, до якого вона не може дотягнутися рукою. В зоні досяжності її руки знаходяться два кінця стрічки, які розведені між собою на 50 см. Дитину просять дістати візок. Якщо дитина тягне тільки за один кінець стрічки, візок залишається на місці. Задача полягає в тому, щоб дитина здогадался підтягнути візок за обидва кін­ці стрічки (з’єднала обидва кінця або тягнула за обидва кін­ця стрічки обома руками).

Оцінка дій дитини: якщо дитина тягне за обидва кінця, то віджмічається високий рівень виконання. Якщо ж дитина тягне спочатку за один кінець стрічки, то їй потрібно дати можливість спробувати ще раз, але це вже більш низький рівень виконання. Дорослий за екраном протягує стрічку через кільце і, прибравши екран, пропонує дитині дістати візок. Якщо дитина не здогадується використовувати стрічку, то це оцінюється як невиконане завдання; фік­суеться також відношення дитини до результату, оці­нюється сам результат.

Побудувати з палочок («молоточок» або «будинок»). Завдание спрямоване на виявлення рівня роз­витку цілосного сприйняття, уміння дитини діяти за наслідуванням, показом.

Обладнання: чотири або шість плоских палочок одного кольору.

Проведення обстеження: перед дитиною будують з палочок фігуру «молоточок» або «будинок» і просять її зробити таки же: «Побудуй такий же молоточок».

Навчання: якщо дитина не може виконати завдання після показу, її просять виконати завдання за наслідуванням: «Дивись і роби, як я». Після навчання дитині знову пропонують побудувати «молоточок».

Оцінка дій дитини: готова виконати завда­ння, відмічається характер дій — за наслідуванням, показом; оцінюється здатність до навчання, відношення до резуль­тату; результат.

Намалювати (доріжку або будиночок). Завдання направ­лене на розуміння усної інструкції, виявлення готовності дитини створювати предметний малюнок, а також на визначення ведучої руки, узгодження дій рук, відношення до результату, результат.

Обладнання: олівець, папір.

Проведення обстеження: дитині дають аркуш паперу, олівець і просять помалювати: «Намалюй доріж­ку (будиночок)».

Навчання не проводиться.

Оцінка дій дитини: чи розуміє дитина усну інструкцію; чи виконує специфічні дії з олівцем; аналіз малюнка — черкання, усвідомлене черкання, предметний малюнок; відношення до малювання; результат.