Заняття 5. Моральна свідомість та категорії етики (2 год)
План: 1. Структура моральної свідомості 2. Категорії моральної свідомості: Добро і зло, сенс життя, обов’язок, відповідальність, 3. Категорії моральної самосвідомості: честь, гідність, совість, сумління, розкаяння
Методичні поради Індивідуальний світ людини складний і різноманітний, оскіль- ки складається з почуттів і вчинків людини, надії і розчарувань. Ці поняття тісно зв'язані між собою і створюють систему, на вищому рівні якої розташовуються поняття ідеалу і сенсу життя. За допомогою даних понять особистість ставить і вирішує свої життєві завдання, пізнає і впливає на навколишнє середовище. Моральний ідеал – це все краще, що вироблено мораллю людства на даному етапі її розвитку і з'єднано в тканині особистісного існування. Функції сакрального ідеалу у свідомості людини полягають у тому, що: а) він дозволяє оцінювати поведінку інших людей; б) встановлює орієнтир для самовдосконалення. Моральний ідеал особистості служить вищим орієнтиром її поведінки. Іншим світоглядним поняттям, що має важливе значення для становлення морального світу особистості, є поняття сенсу життя, що додає їй цінність. Уміння визначити сенс життя – це здатність регулювати свою життєдіяльність у цілому. З погляду сенсу вищого Блага виділяють наступні типи обґрунтування сенсу життя: гедонізм, прагматизм, корпоративізм, гуманізм тощо. Марксизм вбачає сенс життя людини в служінні суспільному прогресу, благу і щастю людей. Уявлення про сенс життя у кожної людини індивідуальне, згідно з його можливостями і здібностями, освітою і вихованням. Визначити особистісний сенс життя – це значить осмислити життя у всій його суті, пояснити, що в ньому справжнє і що є надуманим, визначити не тільки основні завдання і цілі життя, але і реальні засоби їхнього здійснення. Вивчаючи цю тему, варто звернути увагу на "Золоте правило моральності". Моральне значення "золотого правила" визначається затвердженням норм й обов'язку особистості, відповідальністю і здатністю діяти у відповідності зі своїми уявленнями про найкраще. Серед актуальних питань етики особливе місце займає проблема співвідношення загальнолюдського і класового в моралі. Поняття "загальнолюдські моральні норми " може розглядатися в декількох аспектах. Насамперед це сукупність норм і правил, іменованих звичайно "простими" чи "елементарними", що виражають найбільш істотні моменти моралі. До "елементарних" норм і правилам відносять досить широке коло вимог, що або забороняють якісь діяння, або спонукають до діянь у дусі загальної користі, взаємної згоди. Інший аспект поняття "загальнолюдські моральні норми" етика пов'язує з ідеєю рівності, об'єднання, взаємозалежності людей у суспільстві. Ще один аспект поняття простих норм моралі полягає в тому, що загальнолюдське в ній формувалося як те, що заслуговує загальної поваги і вдячності за всіх часів. Варто враховувати, що всі загальнолюдські норми, що мають вікову давнину, моралі в дійсності завжди так чи інакше наповнені конкретно-історичним і неминуче класовим змістом у кастовому чи класовому суспільстві. Ігнорування класового підходу до загальнолюдських норм призводить або до морального догматизму, або до морального релятивізму. У той же час, загальнолюдські цінності одержують пріоритетне значення перед класовими цінностями. Категорії етики – гранично узагальнюючі поняття моральної свідомості, у сукупності створюючи систему моральних орієнтацій, відносин і оцінок життєдіяльності людей, способів ціннісних регуляцій і саморегуляцій суспільних і особистісних відносин. До них відносяться: добро і зло, обов’язок, відповідальність, совість, достоїнство і честь, щастя і сенс життя та такі інші. Загальна характеристика етичних категорій може бути надана лише на підставі конкретно-історичного аналізу і розкриття їхнього сенсу та функцій. Потрібно звернути увагу на соціально-історичну і класову природу змісту етичних понять, їх рухливість, мінливість, залежність від конкретних форм моральної регуляції людських відносин в ту чи іншу історичну епоху. При вивченні специфіки етичних категорій потрібно виділити нормативно-оцінний і аспекти, що ціннісно орієнтують, їхній зміст. Етичні категорії містять у собі елементи ідеально належного характеру, тлумачення того, якими повинні бути уявлення людини про добро і зло, обов’язки, відповідальність, совість, щастя, сенс життя і які способи їхнього досягнення в практичній моральній поведінці.
Література: 1. Валла Л. Об истинном и ложном благе; О свободе воли. — М.: Наука, 1989. 2. Гусейнов А. А., Апресян Р. Г. Этика. — М.: Гардарика, 1998. 3. Етика: Навчальний посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2002. 4. Зеленкова И. Л., Беляева Е. В. Этика. — Минск: Тетра- Системс 1998. 5. Кондрашов В. А., Чачина Е. А. Етика. Естетика. — Ростов-на-До-ну: Феникс, 1999. 6. Краткий словарь по этике. - М, 1980 7. Кропоткин П. А. Этика. — М.: Политиздат, 1991. 8. Малахов В. А. Етика. — К.: Либідь, 2000. 9. Мур Д. 3. Принципи зтики. — М.: Прогресе, 1984. 10. Мур Д. 3. Природа моральной философии. — М.: Республика, 1999. 11. Некрасов А. И. Этика. — Харьков: Одиссей, 2003. 12. Ницше Ф. Злая мудрость. — М.: 1993 13. Ницше Ф. Поту сторону добра и зла. М. 1990 14. Попов Б. Н. Взаимосвязь категорий счастья и смысла жизни. — М.: Наука, 1986. 15. Прокофьев В. И. 0 совести. — М.: Московский рабочий, 1968. 16. Разин А. В. Сознание и нравственность: антропогенетическое единство // Вестник МГУ. — Серия Философия. — 1999. — № 3. 17. Этика путь к красоте отношений. Курс лекций. Хамитов Н.В., Крылова С.А.. – К., 2007. 18. Этика и эстетика: Словарь ключевых терминов. Под редакцией Хамитов Н.В., Крылова С.А. Минеева С. – КНТ, К.,. 2009.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|