 |
|
Держава і право в період феодальної роздробленості
Причини феодальної роздробленості:
1. Надто великі розміри держави.
2. Економічні чинники. Найголовніший - панування системи натурального господарства.
3. Соціально-політичні причини. Запроваджується велике індивідуальне землеволодіння.
4. ЗОвнішньо-політичні фактори. Монголо-татарська навала і втрата торговельного шляху "з варяг у греки".
В цей період загострюється боротьба за східний ринок. з одинадцятого століття європа прокладає свої шляхи на схід, в обхід русі. В результаті хрестових походів новий шлях на ппівдень, через грецію, а не через Дніпро. Виникає союз рейнських міст. Це переміщення було корисним лише для Новгорода.
Внаслідок цих чинників держава розпалася на численні незалежні князівства. На зміну ранньо-феодальній монархії приходить поліцентрична структура державного ладу.
Загальні риси права і державного ладу київської русі в період феодального роздроблення.
Структура суспільства була однакова і складалася з двох антагоністичних класів: феодалів-землевласників і селян. Відбуваються зміни у формах правління. Київський престол стає предметом колективного сюзеренітету найвпливовіших князів. Правив князівський рід Рюриків. Князі були старші і молодші. Відповідно розподілялись князівські столи. Чим старший князь, тим старіше місто, в якому він править. Старшим вважався київський князь, що іменував себе великим, користувався привілеями. З падінням авторитету Києва старшим міг стати інший князь. Він мав право судити молодших князів.
Існували князівські з'їзди, що називались снеми. Вирішували питання війни і миру, зайняття столів тощо. Право брати участь мали і місцеві князі. ПОрядок скликання і проведення снемів не регламентувався законами, а лише звичаями.
У відокремлених князівствах майже не змінилася структура державного апарату. Новим було те, що кожне князівство очолював старший князь, який нерідко подібно до Київського князя називав себе великим.
Для вирішення важливих питань князь збирав боярську раду, до складу якої входили представники старшої дружини, духовні феодали. Відбувалися також і місцеві снеми. Відбуваються віче у головних містах земель. Їх роль з кожним роком зменшувалась, крім Києва і Новгорода.
Урізноманітнюється порядок обіймання князівських столів - вокнязіння. Тепер вокнязіння могло здійснюватися за рішенням снемів князів, або рішення кількох найвпливовіших князів, за рішенням князя-сюзерена, за заповітом, внаслідок обміну столами, за запрошенням і за прямим насильницьким порядком зайняття престолу - явочне вокнязіння.
Право. В період феодальної роздробленості діяла система права, що сформувалася в ранній феодальний період. Але відбувається перегляд деяких правових норм. Місцеві особливості або партикуляризм права.